Підтримуючи чеського лінгвіста О.Мана, який визнавав за термінологією наявність синонімічних та антонімічних відношень, у які можуть вступати власні і запозичені терміни, термінологічні сполуки та одне слово, синонімічне словосполученню, В.П.Даниленко “підірвала” основи існуючої практики стандартизації термінологічних систем. Дослідниця довела, що відхрещуватися від синонімії було б не варто, оскільки прояви синонімії відчутні як на рівні синтагматики, коли кожен з варіантів терміна сприймається у певному мовному акті, так і на рівні парадигматики, якщо говорити про систему термінів у цілому.

Цілком зрозумілим є те, що термінологічна синонімія суттєво відрізняється від загальномовної синонімії, адже синонімія у термінології не виконує стилістичних функцій. Розглядаючи конкретні реалізації найменувань, В.П.Даниленко виділила три різновиди лексичної варіативності термінів відповідно до різних етапів формування наукових понять:

Перший різновид – пряме запозичення – властивий мові на початковому етапі формування термінологічних систем, коли у мові існувало одночасно декілька запозичень з різних мов на позначення одного поняття. Другий різновид – калькування – реалізувався у початковий період створення мови науки, коли у мові існували водночас власне національне слово та запозичення. Третій різновид – пошук відповідного найменування – обумовлюється створенням на національному грунті слова, рівнозначного запозиченню. [В.П.Даниленко: 1977, 74]

Розглянемо прояви синонімії у деяких сучасних термінологіях (юридичні та економічні науки), зокрема синонімію ініціальних терміноелементів, і виділимо на основі етимології три групи синонімічних терміноелементів.

Перша група термінів, у складі яких вирізняємо давньогрецькі та латинські ініціальні терміноелементи, є дуже багаточисельною. Терміни, утворені за допомогою класичних елементів, відображають процес адаптації (більшою або меншою мірою) сучасними мовами.

Початковий терміноелемент а, етимоном якого виступає давньогрецький префікс Ь-(Ьх-), вживається з семою “відсутність, заперечення”. У слов’янських мовах давньогрецькому терміноелементу відповідає терміноелемент не-, який вказує на відсутність ознаки. Цей терміноелемент може входити до складу як термінів-іменників, так і термінів-прикметників. Пор.: юр.аморальний “позбавлений моралі, неморальний”, аморальність, анормальний “незвичайний, неправильний, з відхиленням від норми”, анормальність, асоціальний “протисуспільний, негромадський” (<moralis, e “моральний, етичний” <mos, moris m 1)”звичай”, 2)”характер, поведінка”;<normalis, e “побудований по прямій”, < norma,ae f “норма, правило, взірець”; socialis, e “дружній, товаристський”, 2) “суспільний”<socius, i m “товариш, супутник, компаньон, союзник”). При чому ці юридичні терміни за своєю структурою можна назвати “гібридними”, оскільки ініціальні частини репрезентують давньогрецьке джерело, основні частини (кореневі морфеми) є латинськими.

Етимонами сучасних термінів атактичний та атаксія є давньогрецька мова (фбчфйчьт та бфбоЯб “безладдя”). Поява терміноелемента без- при перекладі в українському варіанті зумовлена тим, що даний терміноелемент виступає переважно у складі основ слов’янського походження (пор.: безповоротний, безвихідний, безгромадянство, бездіяльність, безграмотний, безгрошовість, бездітність, бездітний, бездіяльний, бездоказовий,беззаконня, безземелля, безземельний, безлюдний, бездоглядність (бездоглядність дітей), безкарний, безготівковий, безначальність, безпідставний (безпідставність арешту, безпідставність обвинувачення, безпідставність рішення), безробіття, безтурботний, безмаєтний, безсторонність (неупередженість) суддів). Можливі варіанти поєднання терміноелемента без- з запозиченими основами (пор. безакцептний, безакцизний, безапеляційний, бездефіцитний, бездокументний, безконтрольний, безпартійний, безпаспортний, безпрецедентний, безпроцентний, безсуб’єктний).

Синонімічним до грецького терміноелемента Ь-, Ьх- виступає латинський терміноелемент in-, який вживається з іменами у значенні заперечення, напр., індиферентний 1) “байдужий, незацікавлений, нейтральний, безсторонній, який не виявляє до кого-небудь або чого-небудь зацікавлення”; 2) “який не діє”, утворений від латинського дієприкметника in-differens, entis “який нічим не відрізняється, нерозбірливий”; англ. іndisputable “безперечне стягнення” (дана основа запозичена з латинської).

Латинський терміноелемент in-, сполучуючись з різними основами, зазнає адаптації в латинській мові. Він може асимілюватись, оскільки при термінотворенні на морфемному шві можливі зіткнення двох приголосних, різних за артикуляцією. Якщо кінцева n терміноелемента сполучується з початковою губною b, m або p основного слова, відбувається асиміляція п до т.

Наприклад: im-becillus, a, um “безсилий, немічний”

im-bellis, e “не здатний до війни”

im-materialis, e “нематеріальний”

immeritus, a, um “безневинний, невинний”

im-munitus, a, um “необмежений”

im-mobilis, e “нерухомий, бездіяльний”

im-munitus, a, um “незахищений”

im-pacatus, a, um “немирний, ворожий”

im-pacificus, a, um “неспокійний”

im-par, aris “нерівний”

im-perfectus, a, um “незавершений”

im-providentia, ae f “непередбаченість”;

укр. імматрикуляція, імміграційний, імміграція, іммобілізація, іммобілізований, іммобільність (іммобільність капіталу).

Це саме явище спостерігаємо у англійській мові. Пор.: impossibility to fulfil one’s obligation “неможливість виконання зобов’язань”, immovable property “нерухоме майно, нерухомість”, immunity of residence “недоторканість житла”.

Якщо основна частина терміна починається з l , то кінцева приголосна п латинського терміноелемента асимілюється до l, пор.: il-laboratus, a, um “необроблений, видобутий без зусилля”, illassitus, a, um “той, що не порушується” (paset illacessiti nutrierunt “не зазнавши нападу, вони оберігали спокій”), il-laudatus, a, um 1) “несхвальний”; 2) “невідомий”, il-lectus, a, um “непрочитаний, незібраний”, il-liberalis, е “неблагородний, недостойний”, il-liberis, е “бездітний”, il-licitus, a, um “недозволений”, illiteratus, a, um “неосвічений, неписаний”, il-luminus, a, um “неосвітлений, темний”; англ. illegal hunting “незаконне полювання”.

Кінцева п перед початковою r вихідної основи асимілювалася в r, пор.: лат. ir-rationalis, e “нерозумний”, ir-repertuus, a, um “незнайдений”, ir-resolubilis, e “який не розкривається”, ir-retractabilis, e “безапеляційний”; англ. irregular working hours “ненормований робочий день”, irrefutability “незаперечність” (рос. неопровержимость), irremovability “незмінюваність, незмінність” (рос. несменяемость), irremovability of judges “незмінюваність суддів”.

В усіх інших випадках кінцева п зберігається при термінотворенні, пор.: лат. in-capabilis, e “невловимий”, in-favorabilis, e “несприятливий”, in-separabilis “неподільний”, in-spoliatus, a, um “непограбований”, in-ultus, a, um “безнаказаний”, in-validus, a, um “безсилий”; англ. invalidity of a transaction “недійсність угоди”, innocence “невинність, невинуватість”, invalidity of terms “недійсність умов трудового договору”, inadmissibility of turning to the worse “неприпустимість повороту на гірше”, inviolability of a deputy “недоторканість депутата”.

Можлива синонімія класичних