мови. Культура вираження почуттєвої сфери людини є важливим чинником загальномовної культури.
Естетичність виявляється перш за все в оптимальному відборі й організації відповідно до комунікативних умов і завдань самого змісту, в оптимальному при цьому мовному оформленні змісту, в гармонії та цілісності тексту, в якісності його зовнішнього оформлення у писемній формі і виконання в усній. Це милозвучність мови, відчуття краси слова.
Дієвість (ефективність) — ознака такої мови, яка спонукає адресата до зміни поведінки — зовнішньої (вчинків, дій) чи внутрішньої (думок, поглядів, настроїв).
Ясність передбачає співзвучність вираженої мовою думки динаміці мислення мовної особистості і звідси — зрозумілість її адресатові, недвозначність у формулюванні думки.
Вимоги до мови характеризуються не просто сумою комунікативних якостей, а саме їх системою. Оцiннi параметри мови, взаємодіючи між собою, формують високий рiвень культури мови суспiльства i кожного його члена зокрема.
Література:
1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.
2. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. – К., 1990.
3. Струганець Л. Культура мови. Словник термінів. – Тернопіль, 2000.
4. Струганець Л. В. Теоретичні основи культури мови. – Тернопіль, 1997.
5. Васильева А. Н. Основы культуры речи. – М., 1990.
6. Головин Б. Н. Основы культуры речи. – М., 1988.
7. Ильяш М. И. Основы культуры речи. – Киев – Одесса, 1984.
8. Скворцов Л. И. Теоретические основы культуры речи. – М., 1980.