КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ЛОГІКИ
Реферат на тему:
ЗАКОНИ ТОТОЖНОСТІ ТА ДОСТАТНЬОЇ ПІДСТАВИ
План
Вступ.
1.Визначеність та послідовність думки. Закон тотожності та його значення для законотворчості та законозастосування.
2.Доказовість міркувань. Закон достатньої підстави та його роль у попередженні та розслідуванні злочинів.
Висновок.
Література.
Вступ.
Логічне мислення відрізняється несуперечливістю. Протиріччя руйнують думку, ускладнюється процес пізнання. Тому під час розміркувань потрібно дотримуватися основних законів логіки. Закон тотожності – один з них. Будь-яка думка в процесі міркування повинна бути тотожна сама собі.
В даній контрольній роботі будуть розглянуті визначеність та послідовність думки, яке значення вони мають в професійній діяльності, буде розглянуто закон тотожності та його значення у визначеності та послідовності міркувань.
Також буде розглянуте питання доказовості міркувань та закон достатньої підстави, без яких просто немислима професія юриста.
1. Визначеність та послідовність думки. Закон тотожності та його значення для законотворчості та законозастосування.
Послідовність думки та її визначеність навколо конкретного предмету є вкрай важливим для правильного мислення. Тому наші думки мають підпорядковуватися основним законам мислення.
Закон мислення – необхідний, суттєвий і повторюваний у типових ситуаціях зв’язок між думками. Формально-логічні закони віддзеркалюють найбільш прості і разом з тим необхідні умови правильного мислення. Вони є об’єктивними і нехтування цими законами призводить до недисциплінованості, нераціональності, суперечливості мислення і мови. Зрештою недотримання законів мислення веде до помилок у міркуванні та діях людини.
Базовими законами формальної логіки є закони тотожності, суперечності (несуперечності), виключеного третього і достатньої підстави. Ці та інші логічні закони є здобутками європейської цивілізації.
Закон тотожності:
Будь-яка думка має бути тотожна сама собі
Корінною властивістю закону тотожності є його визначеність. Цей закон якісно визначає предмети і суттєві явища, що віддзеркалюються у мисленні людини. Він означає, що людина, обмірковуючи і характеризуючи щось, повинна виділяти у предметі міркування суттєві ознаки і уникати несуттєвих.
В процесі формування думки дуже важливо обминати логічних помилок, які перешкоджають розвиткові цього закону. Найбільш розповсюдженими логічними помилками є:
амфіболія (від грецького “амфіболос” – двозначність) – двосмиловість виразу, підміна сутності понять. Ця помилка, як правило, має анекдотичний вигляд. Скажімо “Знаючи, що язик до Києва доведе, я купив на базарі язик і тепер сміливо можу прямувати до Києва”;
еквівокація – використання одного і того ж терміну у різних значеннях. Наведемо приклад умисної еквівокації: “Старий морський вовк – це дійсно вовк. Як і будь-який вовк, він живе у лісі. Таким чином морські вовки живуть у лісі” – наочною тут є підміна змісту поняття “морський вовк”;
логомахія – суперечка про вербальні поняття коли учасники дискусій не можуть дійти згоди з причини недосягнення конвенції стосовно змісту того чи іншого поняття. На цю помилку звертав увагу відомий англійський філософ Франциск Бекон Веруламський. Говорячи про суперечності у процесі пізнання він звертав увагу на так званий “привид (ідол) ринку”, коли відсутність домовленості стосовно смислу того чи іншого поняття призводить до різного його тлумачення і розумових хиб.
Таким чином для дотримання закону тотожності людина зобов’язана не підміняти зміст поняття, про яке іде мова, а також завчасно домовитися з співбесідниками стосовно слів, понять, якими вони будуть оперувати при розмові, дискусії.
Цей закон визначається тотожно-істинною формулою А ? А, де під А розуміється будь-яка думка взагалі. Цю формулу можна розуміти і таким чином “одна і таж сама думка не може бути собою і якоюсь іншою” - інакше з’являється помилка яка має назву “підміна тези”.
Особливе місце займає закон тотожності для законотворчості та законозастосування. Оскільки жодний зі злочинів не може повторюватися ідентично (існують певні відмінності у скоєнні злочину), то не можна написати до кожного зі злочинних випадків певних законів і т.п. Тому розробляють закони, під які підпадає певна сукупність дій, які можна ототожнювати з діями, згідно яких діє той чи інший закон.
Важливе значення посідає закон тотожності при ідентифікації відбитків пальців, осіб і т.п.
Ототожнення різних понять в процесі розслідування чи доведення зумовлює логічну помилку – підміну понять, яка може бути як свідомою, так і не навмисною. Також велике значення має під час ведення судової справи трактувати одне і те ж поняття однаково, протягом всього процесу. Інакше це призведе до плутанини і прийняття неправильних рішень.
Велике значення в практиці юриста має ідентифікація (ототожнення) осіб або предметів, за допомогою якої встановлюється, з якого пістолета вистріляна куля, ким написаний лист тощо.
Без дотримання даного закону неможливо будувати правильні міркування, вести слідство, проводити законодавчі процеси і т.п.
2. Доказовість міркувань. Закон достатньої підстави та його роль у попередженні та розслідуванні злочинів.
Наші думки про будь-який факт, явище, подію можуть бути істинними або неправдивими. Висловлюючи думки, ми повинні обґрунтувати її істинність, тобто довести її відповідність дійсності. Так, висуваючи звинувачення проти підсудного, звинувачу повинен навести необхідні докази, обґрунтувати істинність свого твердження. В противному випадку звинувачення буде необґрунтованим.
Вимога доказовості, обґрунтування думок виражає закон достатньої підстави, який формулюється наступним чином: будь-яка думка визнається істинною, якщо вона має достатню підставу.
Якщо є b, то є і його підстава а.
Закон достатньої підстави має важливе теоретичне і практичне значення. Фіксуючи увагу на судженнях, які обгрунтовуються істинність висунутих положень, цей закон допомагає відділити істинне від неправдивого і прийти до вірного висновку. А це в роботі юристів – є провідним моментом. Будь-який висновок суду або слідства повинен бути обгрунтованим. В противному випадку звинувачення не може бути визнане вірним.
Закон достатньої підстави
Кожна
