Вивчення міжфразових зв’язків ведеться у двох напрямах. Один - це виявлення різних засобів зв’язаності: слів-повторів, синонімів, займенників, прислівників (як сполучників), вказівно-замінювальних, сполучникових, вставних слів, словосполучень і речень, спеціальних зв’язуючих речень, дієслів, шо перебувають у видо-часовій співвіднесеності, й т.ін. Підкреслюється також роль порядку слів, інтонації. Другий напрям орієнтується на виявлення принципів, способів, типів зв’язку. Пропонується навіть термін "принцип зв’язності". Й у цьому випадку є виправданим поняття "тип, що має класифікаційний характер і передбачає введення класифікаційної основи (спосіб, принцип, функція, зміст і т.д.)". Зроблено спроби створення таких типологічне значущих рядів зв’язку: ланцюговий, паралельний (Г.Я.Солганик); змістовий, логічний і композиційний аспекти зв’язності (М.П.Котюрова); принцип лінійної зв’язності, співвіднесеності, асоціативної зв’язності (К.Кожевникова); з’єднувальний, альтернативний, причинно-наслідковий зв’язки (В.О.Михайленко); граматична й лексична репрезентація (М.П.Іоніце); кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація (В.П.Важеніна); приєднання, супозиція, паралельний і ланцюговий зв’язки, співвіднесеність граматичних значень і форм (Є.А.Реферовська); зіставне, а також протиставне приєднання ( Л. В. Сухова). В той же час є ще чимало проблем, котрі утруднюють цей шлях. Так, спостерігається зміщування аспектів "зв’язок" і "відношення" (пор.: кон’юнкція, диз’юнкція; альтернативний, причинно-наслідковий зв’язок і т. п.). Крім того, пропоновані класифікації мають як схожі, так і відмінні підвалини. Для спостереження відношень між реченнями важливо виявити й визначити спосіб зв’язку, що являє собою єдність узагальненої форми-зв’язку та її спрямованості.

Виникає передусім зв’язок між елементами поєднуваних речень або між складом першого речення й елементом другого, що свідчить: певні компоненти або в цілому зміст першого речення зазнають дальшого розгляду в другому. Це, насамперед, ланцюговий зв’язок, який полягає у спадкоємності, створюваній у лінійній послідовності спільності компонентів. Засобами ланцюгового зв’язку є повтори елементів попереднього речення, вживання синонімів до цих елементів, указівно-замінювальних слів (він, це, цей,такий, тоді, там, тут і т. ін.), родових понять. Розгляньмо приклад (наведений з деякими скороченнями): Виставка новітньої медичної техніки для новонароджених відкрилася на території клінічної лікарні. Вона, організована об’єднанням ЕКСПО-центр і західнонімецькою фірмою "Дрегер". Експозиція становить особливий інтерес для спеціалістів... У фірми "Дрегер" із міста Любека давні й міцні зв’язки з нашими підприємствами. У цьому фрагменті простежується ланцюговий зв’язок, засобами якого є слова: виставка - вказівно-замінювальне слово вона - синонім експозиція; словосполучення західнонімецька фірми „Дрегер" - його скорочений повтор фірма "Дрегер". Іще приклад: Перші двадцять тисяч триколісних дитячих велосипедів "Півник" випустило експериментально-виробниче об’єднання "Металіст". Машини зручні й красиві. Сидіння, амортизатори, спідометри та звуковий сигнал виконані з різних кольорових пластмас. Усього в нинішньому році підприємство виготовить 80 тис. "Півників". Тут ланцюговий зв’язок, виражається таким рядом: словосполучення велосипед "Півник" - родове поняття машини і скорочений, дещо видозмінений повтор "Півники". В цих прикладах спостерігаємо лінійний і променевий ланцюговий зв’язок. Якщо лінійний зв’язок являє собою безпосередній зв’язок двох речень (Вона організована об’єднанням ЕКСПО-центр і західнонімецькою фірмою "Дрегер". У фірми "Дрегер" із міста Любека...), то за променевого зв’язку речення безпосередньо зв’язане з кожним із кількох речень.

Особливою частотністю характеризується ланцюговий зв’язок, створюваний вживанням указівно-замінювальних слів, і серед них - це, цей. Порівняйте: Більше вкладень спрямовується в соціальну сферу, а також у переробні галузі, особливо на реконструкцію діючих підприємств. Ці заходи дали змогу одержати відчутне збільшення продукції; Вистава не розпадається на дві окремі частини, вона сприймається як єдине, органічне ціле, А це означає спадковість, вірність традиціям; Італійці не тільки пропонують на продаж своє обладнання (для цієї мети виділено солідні кредити), мова йде про кооперацію виробництва, можливості створення спільних підприємств", Як ніколи гостро, світ потребує нині коаліції розуму, ..і в цьому контексті "Всесвітня лабораторія" постає прообразом такої організації загальнолюдського інтелекту, який поставить нездоланну перепону на шляху акцій і дій, від яких надто явно тхне середньовіччям і політичною інквізицією. У першій фразі приєднується з допомогою слова це. Друга фраза містить вставне речення, яке також з’єднується з базовим з допомогою компонента для цієї мети, що включає слово цей. В третьому прикладі склад другого речення містить зв’язуючий компонент; у цьому контексті, який знову-таки містить слово цей. Слова мета, контекст також виступають у ролі контекстно зумовлених замінників.

У розглядуваному ряді є паралельний зв’язок. Звернімося до такого його трактування: "Якщо формула ланцюгового зв’язку А - В, В - С, то формула паралельного зв’язку А - В, С - Д, де всі члени речень або тільки деякі виражені однаковими формами..." [53]. Очевидно, в це формулювання треба внести уточнення: де всі функціонально співвіднесені члени речення або тільки деякі з них виражені однаковими формами. Тому що без урахування функціональної співвіднесеності можна сприймати як вияв паралельного зв’язку й випадки повтору, зближення мовних форм за