цілому йдеться про зміну екологічного "стану справ", яка випливає з того, що було раніше і є тепер. Природно, що роз’єднані речення, не зв’язані, зіставними відношеннями, містили б окремо звичайне повідомлення про стан справ у якийсь час. У другому прикладі йдеться про особливу значущість для людини загальної культури. Цей єдиний смисл формується завдяки зіставленню змісту речень, котрі розкривають необхідність для певних соціально-професійних груп тих чи інших видів знань. Зміст третього речення, яке передає думку про всеосяжний характер загальної культури, ЇЇ переважне значення, став стрижневим у формуванні цілісного змісту ССЦ (А загальна культура й пов’язане з нею розуміння людей, розуміння законів щастя необхідні всім). Та вся повнота смислу сформувалася на основі цілісної єдності речень.
4. Складні синтаксичні цілі з розділювальними відношеннями. Сама їхня смислова природа полягає в необхідності сполучення речень для формування смислів "чергування", "взаємовилучення", "вибору" дій, подій, явищ і т.д. Порівняйте: На які ж доходи живе стара так відверто розкішна? А ось цього ніхто сказати не може. Тут, як мовиться, можливі варіанти. Може, вона "лівачить" на своїх "Жигулях". Може, "виступає посередницею" на квітковому базарі. А може, дає гроші під проценти, - трапляється й таке; "Нічого подібного не було в лінгвістиці за останні п’ятдесят років", - стверджує західнонімецький лінгвіст О.Семереньї. "Монографія "стане настільною книгою істориків культури та мовознавства" - це найцінніше визнання, бо належить воно опонентам. Одначе всі крапки над "і" поставить час. Або - ще один голос із минулого; Можна обійтися без пташиного молока, а також без багатьох напоїв. Або, скажімо, без морського гребінця, ананасів і навіть рябчиків - обходяться ж вегетаріанці взагалі без м’яса. Ну а без чого - не можна?
Перший фрагмент: ідеться про категорію людей, символічно представлених в образі старої, котра розбагатіла "без будь-якої допомоги архаїчної рибки". Складне синтаксичне ціле виражає суть - "припущення про доходи старої". Сполучення речень дає змогу передати варіантність припущення (у зв’язку з відсутністю точної інформації), й це створює реальний цілісний зміст, що об’єднує набір повідомлень про різні дії для збагачення й водночас надає змогу якогось вибору. Тобто ми хочемо сказати, що цей смисл ССЦ знову-таки єдиний, складений його характер відображує реальну взаємодію окремих, але не наділених самостійною функцією в контексті смислів речень, що входять до цього ССЦ.
Другий фрагмент: у ньому частково подані висловлювання про значення нової монографії, присвяченої проблемам прамови та історичної родини індоєвропейців. Висловлюється сучасна точка зору, а остаточна оцінка, як зазначає автор, іще попереду. І якраз ця думка про остаточну оцінку виражена в складному синтаксичному цілому з розділювальними відношеннями. Тільки сукупний (мисл речень відображує думку про те, що залежить ця оцінка й від майбутніх дослідників, і від надходження нових фактів "палеоархеонаук". Та, можливо, щось із цих джерел значущішим, - виниклий зміст передається розділювальними відношеннями й набуває у зв’язку з цим відтінків здогадності.
Третій фрагмент: смисл його полягає в жартівливому обговоренні без чого можна обійтися й без чого не можна (цей другий аспект лише накреслений, далі в тексті йде його розробка). Так ось частина, в якій з’ясовується, без чого можна обійтися, і є синтаксичним цілим, що складається з двох речень, сполучених розділювальними відношеннями, й ще одного речення, котре виходить за межі нашого "цьогохвилинного" інтересу (воно слугує для аргументації того, що можна обійтися навіть без рябчиків).
Смисл без чого можна обійтися охоплює обидва речення, кожне з них робить свій внесок у його формування. Своєрідність цього смислу і якоюсь мірою досягнення комічного ефекту полягає в чергуванні повідомлень про "можливість" відмови від аж надто недоступних наїдків.
5. Складні синтаксичні цілі з відношеннями просторово-буттєвої супозиції речень. Ці побудови слугують для того, щоб повідомити, який вигляд має яке-небудь місце, приміщення, для того, щоб намалювати мовними засобами якусь картину буття, скомпоновану з різних деталей, дати опис складного за характером об’єкта. Наприклад: Разом із конструктором піднімаємося сходами. Через коридор холодильної камери потрапляємо в простору кабіну. В центрі - папівокругла чорна ручка контролера, основного інструмента регулювання швидкості й потужності. Вгорі - мініатюрний дублер шляхового світлофора, який автоматично відтворює кольорову гаму світлофорів на маршруті. Праворуч швидкостемір. Унизу - кран для екстреного гальмування поїзда...; Кивком голови він показує в куток кімнати, де на килимі вишикувалося вигадливо грізне іграшкове воїнство. Ось робот із мордою хижого лева, в руці у нього пломеніючий меч. Ось схожий на панцир рицаря танк, що строчить із автомата. Ось напівконик - напівлітак, ощетинений ракетами. Начебто зійшли ці чудовиська з похмурих полотен Босха, написаних у той час, коли палали багаття інквизиції й косила людей чума, зійшли, оснастившися знаряддями знищення кінця XX століття; Минуле... Воно бачиться мовби в перевернутий бінокль: віддалилося, та не втратило своєї чіткості. Чорні кибитки, наче здмухнуті вітром галчині гнізда. Висушене сонцем і злигоднями обличчя дехканина, який дибає за омачем - середньовічною сохою. Скрипить чигир - водоналивне колесо, найскладніша в ту пору техніка землероба. І віслюк дріботить по жовтій куряві дороги... Складне синтаксичне ціле в першому фрагменті містить опис кабіни нового тепловоза. З одного боку, погляд начебто зупиняється на окремих приладах, але їхнє існування внесене до загального огляду, що створює в той же час цілісне уявлення про оснащеність кабіни, й саме це, а не повідомлення про окремі деталі, є одним із предметів мовлення