необхідних умов існування синонімів у мові вважається їхня стилістична відмінність. У сфері термінології це безпосередньо пов'язано з наявністю іншомовного відповідника, тобто, коли синонімом до власнеукраїнського терміна стає запозичення з іншої мови: адаптація (лат.) -пристосування, анемія(грец.) - недокрів'я, тонус(лат.) - напруження, вібрація (лат.) - коливання, дефект (лат.) - вада тощо. У синонімічній залежності можуть бути як терміни-однослови, так і двослови (біномени): аритмія(грец.) - порушення ритму, ангіостеноз (грец.) - звуження судин. Стилістична зумовленість синонімів, один з яких виник на національній основі, а другий - на іншомовній або за іншомовними моделями - різна. Як правило, національні терміни характерніші для художнього, науково-публіцистичного та розмовного стилів, слова іншомовного походження використовуються в суто науковій та фаховій літературі. Так, наприклад, слово грецького походження апатія вживають в основному в науковій медичній літературі та в процесі фахового спілкування, тим часом як українське слово байдужість переважає в спілкуванні лікаря з пацієнтом з метою уникнення незрозумілої для пересічної людини лексики.
Синонімічні відношення спостерігаємо також між термінами з відповідними національними та інтернаціональними формантами, зокрема препозитивними. Тут можлива як повна синонімія однокореневих утворень з певними префіксами, так і часткова. Так, наукові терміни з інтернаціональним префіксом анти-(контр-) у ряді випадків синонімічні з термінами, що мають національний префікс проти-. Вони виступають як заперечення всього поняття, названого мотивуючою основою: протизсідальні засоби -антикоагулянти (ті, що перешкоджають зсіданню крові); протиотрута - антитоксини (захисні речовини, що утворюються в організмі при введені в нього отрут бактерійного, рослинного, тваринного походження). Як бачимо, терміни грецького походження та національні в даному випадку повністю синонімічні. На вибір префікса тут впливає характер мотивуючої основи, яка поєднується з автохтонним префіксом, а інтернаціональна - з іншомовним.
Синонімія спостерігається між термінами з національним префіксом зне- та інтернаціональним де-(дез): дезінфекція(лат.), деконтамінація (знищення збудників інфекційних хвороб у навколишньому середовищі) - знезаражування. Національний та інтернаціональний префікси в даному разі теж синонімічні, до того ж вони мають розгалужене словотворче гніздо: дезінфекція-дезінфікований-дезінфікувальний; знезаражування-знезаражений-знезаражувальний. З українським префіксом не-, що поєднується як з національними, так і з іншомовними основами, у ряді випадків у синонімічні відношення вступають терміни із префіксами а-, ан- грецького та ім-, ін, ір- грецького походження, які найчастіше виступають для передачі значення “заперечення відсутності”. Повна синонімія можлива тут при наявності в одній терміносистемі однокореневих утворень: анормальний(лат.) - ненормальниий; алогічний (грец.) - нелогічний.
Звертає на себе увагу той факт, що коли в процесі функціонування одне зі слів-дублетів, утворених від запозиченого терміна, поступово виходить із ужитку, то залишається, як правило, те, що сформоване під впливом української традиції словотворення. Саме так із морфологічних дублетів потенційний - потенціональний зрештою залишилося те, що зазнало впливу досить поширеної в українській мові парадигми на -ійн- (інерційний, еволюційний).
Стилістичною неоднорідністю позначене і функціонування такого лексичного пласту у фаховій медичній термінології, як пароніми. І хоча серед основних чинників, що визначають особливість медичних паронімів, є семантична зумовленість, вони ніколи не можуть довільно заступати один одного без певних стилістичних настанов. Кожна паронімічна пара, як правило, має свою специфіку, тому при зіставлені паронімів виявляється здатність кожного з них до сполучення з іншими словами. Наприклад, пароніми кривавий - кровний - кров'яний мають спільний корінь кро(и)в- і розрізняються суфіксами -ав-, -и-, -ян-. Слово кривавий вживається насамперед у значенні “залитий кров'ю, пов'язаний з пролиттям крові, жорстокий”. Типові словосполучення кривава земля, дорога, стежка, трава, рука, рана, слід; кривавий злочин, суд, терор, бій; кривава помста: жорстока відплата за вчинені злочини. Інше, переносне значення цього слова - “нажитий важкою працею, добутий потом і кров'ю”. У цьому значенні характерними є словосполучення кривава копійка, хліб, праця; фразеологізми працювати до кривавого поту, кривавим потом умиватися - працювати важко, виснажливо.
Слово кровний вживається у значенні “той, хто має спільних предків”: кровний брат, кровна рідня, близкість; кровні узи.
Переносне значення слова: “який ґрунтується на духовній близькості, глибоко когось хвилює”: У такому випадку типовими є словосполучення кровна справа, діло, зв'язок: кровна образа - глибока образа; кровний ворог - непримиренний ворог.
Обидва названі пароніми, як правило, вживаються в художньому та художньо-публіцистичному стилях, тим часом як слово кров'яний вживається в одному значенні: “який міститься у крові або виник із крові” і слугує виключно науковому стилю, функціонуючи як медичний термін: кров'яні пластинки, кільця; кров'яна плазма, кров'яне живлення, русло. Кров'яний тиск - тиск крові у серцево-судинній системі людини й тварин.
У подібній стилістичній залежності перебувають і пароніми шкірний - шкіряний (мають спільний корінь - шкір- ; розрізняються суфіксами -н-, -ян-). Шкірний - “який стосується шкіри (шкури) - зовнішнього покриву людини і тварин; пов'язаний з хворобами шкіри”: Корінь та листя чистотілу використовують при лікуванні шкірних захворювань. Протягом свого життя змія кілька разів скидає з себе шкірний покрив, тобто линяє.
Словосполучення: шкірні судини, подразнення, захворювання.
Шкіряний - “виготовлений зі шкіри, оздоблений шкірою, призначений для виготовлення шкіри”. Словосполучення шкіряна промисловість, сировина, шкіряні вироби.
Таких прикладів можна навести чимало.
Як бачимо, звукова близькість паронімів сприяє вживанню їх один замість одного. Це може призвести до затемнення змісту всього висловлювання, зробити його незрозумілим для співрозмовника, що є абсолютно неприпустимо, тим паче у сфері наукового, професійно-ділового спілкування.
Тому в процесі унормування наукової термінології (і медичної зокрема) слід особливу увагу зосередити на стильових аспектах фахового мовлення, в контексті якого ця термінологія функціонує.
3. Нормативний аспект терміносфери медичного тексту
Практичні потреби у щоденному фаховому спілкуванні,