У пари з можливою паралельністю поєднуються на сучасному етапі при-кмет-ни-ки, один із яких уживається рідко як застарілий або такий, що перебуває в ста-ні занепаду, а також багатозначні прикметники, які рідко вживаються з тим самим зна-ченням. Наприклад, сьогодні рідкісним є один із компонентів дериваційних си-но-нім-них пар (рядів) визвольний - визвольницький (від дієсл. визволяти та ім. визволь-ник): Населення Запорізької Січі, звідки почався визвольний похід Богдана Хмель-ниць-кого, складалося... з українських козаків. Дзвенять,... усім визвольницький ві-щую-чи похід [СУМ, I, 397]; жадний - жадливий - жадібний (від дієсл. жадати та ім. жадоба): Береза ще більше жадна життя. Жадливі блищики очей. Жадібний до жит-тя був [НК]; мандрівний - мандрований (від дієсл. мандрувати та ім. мандри): Мандрівні дяки, мандровані дяки, - вихованці різних шкіл на Україні 16-18 ст. [УРЕС, II, 340]. Мислитель відмовляється, обираючи долю мандрівного філософа [Іст.укр. філ., 85]. “Український мандрований філософ Григорій Сковорода” [УЛЕ, I, 106]. В інших випадках — тільки мандрівний: мандрівні сюжети [ЛС, 422]. Пісня манд-рів-но-го серця [Андр., 4]; обітований - обітний (від дієсл. обітувати та ім. обіт): Обі-то-ва-на земля. Обітна земля [СУМ, V, 507]; ткальний - ткацький (від дієсл. ткати та ім. ткач): Якось я став, задумавсь коло ткальної машини. Нудьга Йванові сидіти за ткаць-ким верстатом [СУМ, X, 151, 153]; танцювальний - танечний (від дієсл. тан-цю-ва-ти та ім. танець): Можна бачити танцювальні рухи. Троє кіл танечним кроком, юрмами оточені [СУМ, X, 35, 33]; уживальний - ужитковий (від дієсл. уживати та ім. ужиток) [СУМ, X, 402]. Рідковживані прикметники визвольницький, жадний - жадливий, мандрований, обітний, ткальний, танечний, уживальний функ-ціо-ну-ють сьогодні з вузько обмеженою сполучуваністю вже як архаїзми, хоч самі їх моделі залишаються продуктивними.

Із часом стали відрізнятися валентністю і через те опинилися на шляху наближення до паронімії пари (ряди) прикметників віршований - віршовий (від дієсл. віршувати та ім. вірш), плідний - плодовитий - плідливий (плодливий) - плодючий (від дієсл. плодити та ім. плід), відношення між якими визначаємо тільки з контексту. Ці деривати вступають у словотвірні синонімні відношення: Мистецтво виражати свої думки у віршованій формі [ЛС, 133]. Забули, мабуть, через пере-ста-рі-лість мови, а ще більше віршової форми [Чиж., 246]. Плідні кущі. Ми одержали... плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію [СУМ, VI, 585, 588]. Плодлива, як свиня [Гр., III, 197]. Нічия огородина не здавалась така плодюча [СУМ, VI, 590]. Але домінує на сучасному етапі в основному паронімне функціонування при-кмет-ни-ків: Віршований, -а твір, казка, але віршовий, -а розмір, форма [НК]. Плодовитий - пло-дючий, -а кущ, рослина, худоба, риба, але плідний, -а письменник, ідея, праця [НК], [СС, II, 244]. На межі між словотвірною синонімією і паронімією перебувають та-кож ряди з можливою паралельністю, багатозначні компоненти яких рідко функ-ціону-ють із тою самою семемою. Наприклад, уривистий - уривчастий - уривковий (від дієсл. уривати та ім. уривок) зі спільною семемою “який переривається через ко-рот-кі проміжки часу, несуцільний, який різко обривається”: Вона витиснула лише кілька уривистих плутаних фраз. Програвала одною рукою уривчасті мелодії. Те... було одностороннє, припадкове та уривкове [СУМ, X, 476]; тайний - таємний - таємничий (від дієсл. таїти та ім. таємниця) тільки зі семемою “сповнений таємниць, загадковий, невивчений”, “якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; по-той-біч-ний; який має чудодійну силу, чудодійні властивості, чарівний”). Хтів гамувати я кров силою тайних замов. Отже, є в тобі таємні чари? Весь світ був як казка, повна чу-дес, таємнича [СУМ, X, 17, 13, 14].

У новій українській мові засвідчене також поодиноке функціонування двох рідковживаних компонентів словотвірної синонімної пари: горьований - горьовий (від дієсл. горювати та ім. горе) [НК]. Словотвірною синонімною парою, яка тепер перебуває в стані розпаду через ненормативну паралельність, є підіймальний (під-ні-маль-ний) - підйомний (від дієсл. підіймати (піднімати) та ім. підйом): Підіймальне і підйомне зусилля [Гірн.59, 246]. На сучасному етапі помітна виразна тенденція до витіснення ад’єктива, мотивуюча база якого (ім. підйом) з’явилася в українській мові під впливом російської. Відповідно і найновіша лексична картотека фіксує вже тільки прикметник підіймальний: Підіймальна сила [НК].

Словотвірні синонімні прикметники можуть зрідка мотивуватися: а) спіль-нокореневими іменником і дієсловом, які між собою не пов’язані як мотивуючий — мотивований, а є на одному ступені в словотвірному гнізді, наприклад, кровотеч-ний - кровоточивий (від ім. кровотеча і дієсл. кровоточити): На кровотечні рани при-кла-дають шматочки ...квіток нагідок, змішаних порівну з листками полину. Цей Спартак, мабуть, і в гадці не має, якої... кровоточивої рани в серці Богдановім торк-нувсь [СУМ, IV, 362]; б) дієслівним словосполученням і складним іменником, похідним від цього словосполучення, наприклад, окозамилювальний - око-за-ми-лю-вацький (від спол. око замилювати та ім. окозамилювач) [СУМ, V, 673]; в) діє-слівним та іменниковим словосполученням, наприклад, богобійний - богобоязливий - богобоязний - богобоязкий - богобоящий (від спол. боятися Бога та боязнь Бога): З цим богобійним різником... мав справи. Богобоязка, а нищечком проти мене за-миш-ляєш! Він син був богобоязливий. Жив..., як належить ...богобоязному чоловікові. Бо-го-боящі люди [СУМ, I, 209].

Прикметникові словотвірні синоніми, мотивовані іменником та дієсловом, утворюються переважно за допомогою суфіксів -ськ-, -к-, -ов-, -овит-, слово-твор-чо-го закінчення -ий, які додаються до іменникових основ, і -н-(-льн-), -ив-(-лив-), -ач-(-уч-/-ущ-), -к-, які додаються до дієслівних основ. Ці словотворчі засоби можуть об’єднуватися спільною функцією попарно чи по три-чотири в ряді.

Інколи компонентами дериваційної синонімної пари в новій українській мові є мотивуючий і мотивований ним прикметник. Переважно такі пари відповідають мо-делям: