первісний прикметник — похідний від нього прикметник; відімен-ни-ко-вий прикметник — похідний від нього прикметник; відчислівниковий при-кмет-ник — похідний від нього прикметник і мають можливу паралельність. Похідний компонент таких пар на сучасному етапі або вийшов з ужитку, або вживається рідше, ніж первісний, і тільки в художньому стилі. Первісний прикметник часто має склад-ні-шу семантичну структуру, ніж його дериват; збігається тільки одне або два значен-ня. Наприклад, словотвірними синонімами є первісний прикметник вартий (варт) і похідний від нього вартний: Пусти його, не варт він того. Цей чоловік вартний [Гр., I, 127, 128]; аналогічно ситий – ситний: Увесь вік ходив ситий і вкритий. Ті діти... стали дуже ситними. Ситий борщ. Ситна паша. Це з ситої землі хліб. Земля ситна [Гр., IV, 123, 124]; гордий - гордовитий: Ти знаєш козацьку вдачу — гордий народ. Щиро покохала його наша гордовита Катря [СУМ, II, 127, 126]; пильний - пильновитий: Не видно там було руки пильної господині [СУМ, VI, 354]. Чабан вірний, пильновитий [Гр., III, 151]; бадьорий - бадьористий: Промовив я, почуваючи себе таким бадьорим. Міцносиле, бадьористе, хоч невелике військо [СУМ, I, 86]; пряний – прянистий (прєнистий): Зарикала коровочка, зарикала пряна. Прєниста худоба [Гр., III, 495].
Моделі відіменниковий прикметник — відприкметниковий прикметник відповідають пари валовий - валов’яний (від ім. вал і прикм. валовий): Волоки шовкові удвоє жіноцькі щирі валові. Валов’яний клубок [Гр., I, 124]; водяний - водя-нис-тий (від ім. вода і прикм. водяний): Водяна картопля. Водянисті жмаки [СУМ, I, 723]; трав’яний - трав’янистий (від ім. трава і прикм. трав’яний): В цьому трав’я-но-му лісі побояться вони вовків. Берег тут чорноземний, трав’янистий [СУМ, X, 222]; полум’яний - полум’янистий (від ім. полум’я і прикм. полум’яний): Полум’яні очі. Полум’янистий погляд [СУМ, VII, 102]; рясний (рясен) - ряснистий (від ім. ряст і прикм. рясний): Сади рясні похилились. Щоб наш овесець рясен був. Копи паш-нисті, снопи ряснисті [Гр., IV, 93]; сурм’яний - сурм’янистий (від ім. сурма і прикм. сур-м’яний): Окиси сурм’яних руд. Сурм’яниста руда ...утворюється у вигляді бі-ло-го осаду [СУМ, IX, 855]; росяний – росянистий [СУМ, VIII, 886]; ядрений - ядренистий [СУМ, XI, 625]; а також багряний - багрянистий у складі бага-то-ком-по-нент-ного дериваційного синонімного ряду багряний - багрянистий - багристий - багровий (від ім. багра і прикм. багряний):— |
багряний — багрянистий
багра— | багристий—
багровий:
Розжеврене, червоне сонце низько спустилося, багряним світлом грало. Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло. Неспокійно бовдурились багрянисті дими [СУМ, I, 85].
У словотвірні синонімні відношення мотивуючий відіменниковий при-кмет-ник — мотивований відприкметниковий прикметник найчастіше вступають ад’єктиви, утворені за допомогою суфіксів -ан- і -ист-, -ов- і -ан-.
Словотвірними синонімними парами можуть бути також мотивуючий відчислівниковий прикметник — мотивований відприкметниковий при-кмет-ник; мотивуючий віддієслівний прикметник — мотивований від-прик-мет-ни-ко-вий прикметник, із яких на сучасному етапі функційно переважає по одному компонентові. Наприклад, однакий - однаковий (від числ. один і прикм. однакий): Приїхали три козаки, Та всі три однакі. Царі, раби - однакові Сини перед Богом [СУМ, V, 631]; дрібний - дрібнистий (від дієсл. дробити і прикм. дрібний) [Гр., I, 443].
У словотвірні синонімні зв’язки в новій українській мові можуть вступати і відчислівниковий — відіменниковий деривати: подвійний - двоїстий - двій-час-тий (від числ. двоє та ім. двійка) [Геодез., 64]; відіменниковий — від-прик-мет-ни-ко-вий: свинцюватий - свинцевистий (від ім.свинець та прикм. свинцевий): Свинцю-вата і свинцевиста бронза [СУМ, IX, 72]; відіменниковий — відприслівниковий: домовий - домашній (від ім. дім і присл. дома): Домашнього злодія не встережешся. Домового злодія не встережешся [Гр., I, 418, 419]; нутряний - внутрішній (від ім. нут-ро і присл. внутрі) [Фав., 9]; правдивий - справжній - справдішній (справдеш-ній) (від ім. правда і присл. справді): Правдиві волоські гарбузи [Гр., III, 398]. Це бу-ло справжнє кам’яне вугілля. Це не град і не сніг, а справдішня... сіль. Надворі... справдешнє літо [СУМ, IX, 591, 590, 589]. Рідко у цей словотвірний синонімний ряд входять і прикметники справедливий та праведний: Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Не мають праведного таланту (справжнього таланту) [Гр., IV, 188; III, 398].
Із названих словотвірних синонімних рядів на сучасному етапі розвитку ук-ра-їнської мови стали паронімами прикметники домовий - домашній, справедливий - праведний - справжній, а нутряний і справдішній вийшли з активного вжитку.
Отже, крім прикметникових дериваційних синонімів, що утворилися від тої самої частини мови, в новій українській мові засвідчені пари з компонентами, мотивованими словами різних частин мови, або з первісним і похідним від нього прикметником. Словотвірні синоніми якраз цих моделей (первісний прикметник — відприкметниковий прикметник, відчислівниковий прикметник — від-прик-мет-ни-ковий прикметник) свідчать, що в новій українській мові існують деад’єктивні прикметники, які, крім словотвірних значень “слабкий вияв ознаки” (білуватий), “силь-ний вияв ознаки” (старезний), “надмірний вияв ознаки” (задобрий), “гіпо-ко-рис-тич-ність” (сліпенький), “заперечення ознаки” (невеликий) [1, с. 53], можуть виявляти ознаку, тотожну за силою вияву з ознакою, яку виражають їх мотивуючі бази — прикметники (ситий – ситний; однакий - однаковий).
Прикметникові словотвірні синоніми різної мотивації — це слова, які вживаються в науковому, художньому і розмовному стилях мови.
Список використаної літератури:
1. Ґрещук В. Український відприкметниковий словотвір. Івано-Франківськ,
1995. 208 с.
2. Ковалик І.І. Питання словотворчої синонімії і омонімії в сфері іменників слов’янських мов // Питання слов’янознавства. Матеріали Першої славістичної конференції. Львів, 1962. С.5-25.