чогось)
1.11. Застосування синтетичних конструкцій [4]. Попри те, що майже всі слов'янські мови в морфологічній класифікації виступають як флексійно-синтетичні, російська й українська мови знаходяться на протилежних полюсах за рівнем розвитку аналітичних і синтетичних засобів. Російська - найаналітичніша, а українська - найсинтетичніша, поряд з чеською та словацькою. Польська, наприклад, розташована в проміжку ближче до української. Система української мови базується головно на кодуванні поняття словом-терміном, тому словниковий запас мови дуже обсяжний. Ось лише декілька прикладів з: книгарня - книжный магазин, залізниця - железная дорога, зневіра - упадок духа, садовина - садовые деревья, передусім - прежде всего, відтоді - с тех пор, чимдуж - что есть силы, досі - до сих пор, нанівець - на нет, різьблений - покрытый резьбой, цвяхований - обитый гвоздиками с широкой шляпкой, жоден - ни один, аби - лишь бы, бо - так как, лікарка - женщина-врач, якнайдорожча - всех дороже, найшвидший - самый быстрый, занизько - слишком низко, завелике - слишком велико, тонесенька - совсем тонкая. А також обабіч (по обидва боки), обіруч (обома руками), унеможливлювати (робити неможливим), знебарвлювати, попереставляти, повідновлювати, порозкидати, познешкоджувати, познешкодити, попересполокувати, цегельня (цегельниа фабрика), броварня (пивоварня), ливарня (ливарний завод) тощо.
Окрім простих (синтетичних) форм ступенювання якісних прикметників і прислівників, українська мова має прості форми дієслів майбутнього часу типу виконуватимуть (будуть виконувати), розроблятиме (буде розробляти). Зазначимо ще специфічні формотвори складних слів (горицвіт, пройдисвіт, Убийвовк, Вернигора), багатство віддієслівних прикметникових форм, що дають змогу відбивати розмаїті відтінки значень.
2. Нехарактерні для української мови стилістично-синтаксичні конструкції:
2.1. Широке застосування пасивних конструкцій. Російська (книжна) мова засвоїла стародавню канцелярську традицію до пересунення суб’єкта дії на другий план, а українська (народна) її цілком відкинула.
2.2. Трикомпонентні пасивні конструкції, утворені дієсловом недоконаного виду пасивного стану на -ся, іменником у формі орудного відмінка на позначення суб’єкта дії та іменником у називному відмінку, що визначає об’єкт дії: Процес текстотворення розглядається нами …, Текст визначається дослідниками…Нами проводиться велика робота… . Така конструкція дуже характерна для книжних стилів російської мови. Цю, перейняту й тепер типову конструкцію українських наукових текстів, треба заміняти на органічну активну: Ми розглядаємо процес текстотворення …, Дослідники визначають текст…, Ми багато працюємо… .
2.2. Двокомпонентні пасивні конструкції з дієсловом недоконаного виду пасивного стану на –ся та іменником у називному відмінку на позначення об’єкта дії:, які, на відміну від трикомпонентних з п. 2.1, не містять іменника в орудному відмінку – суб’єкта дії: Проблема розробляється в аспекті…, Текст аналізується в контексті…, У розділі описуються мовні формули…, Робота проводиться велика… . Це безособові конструкції і тут доречні інші форми, зокрема на -но, -то: Проблему розроблювано в аспекті…, Текст аналізовано в контексті…, У розділі описано мовні формули…, Багато працюємо (Розробляємо багато, Напрацьовуємо багато), Розробили багато (Напрацювали багато, Розроблено багато, Напрацьовано багато).
2.3. Трикомпонентні та двомпонентні конструкції, до складу яких уходить присудковий пасивний дієприкметник доконаного виду: Визначені залежності (між величинами); Висновки були прийняті (спеціялізованою радою). Присудковість українських дієприкметників невиразна. З виразу визначені залежності не можна відразу визначити, яку функцію тут виконує дієприкметник - присудкову чи означеннєву (Визначені залежності подали графічно). У російській мові “определены зависимости” й “определённые зависимости” розрізняють відразу.
Тому в українській мові природніше вживати конструкції дієслівні та на -но, -то: Аспірант врахував зауваження, Зауваження врахували, Зауваження враховано; Визначили залежності, Визначено залежності.
Примітка. Деякі дослідники не заперечують цілком цих конструкцій, а сприймають їх як доцільний проміжний етап у перетворенні дієслівних особових речень у безособові: Аспіранти надрукували статті Статті надруковані аспірантами Статті надруковані Статті надрукували Статті надруковано.
2.4. Розщеплені присудки, складені дієсловом та іменником, напр. рос. удержать в памяти укр. запам’ятати, аналогічно: положить основание заснувати; подвергать критике критикувати; прийти в негодность зіпсуватися; находиться в противоречии с чем-то суперечити чомусь; привести к ухудшению погіршити; приносить извинения вибачатися; приходить в упадок занепадати; предъявлять требование вимагати; обеспечивать защиту захищати; поддавать исследованиям досліджувати; отдавать распоряжения заряджати, розпоряджатися; виконувати оброблення різанням обробляти різанням; здійснювати лінійне згладжування швидких коливань лінійно згладжувати швидкі коливанння; забезпечувати безпеку убезпечувати тощо.
Література:
1. Наталія Непийвода Мова украънської науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). –К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція", 1997. – 303 с.
2. Катерина Городенська. Синтаксична специфіка української наукової мови //Українська термінологія і сучасність: Збірник наук. праць, Вип. IV.– К.: КНЕУ, 2001.–368с.– С.11-14.
3. Роман Рожанківський. Щодо українського стилю фахової мови// Проблеми української термінології. Матеріяли 5-ї Міжнародної наукової конференції.– Львів, Львівська політехніка, 1998.– С.43–46
4. Diana Wieczorek. Syntetycznoњж jкzyka ukraiсskiego. Ukraiсsko-polsko-rosyjskie paralele // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska.- Lublin - Polonia, v.XIV/ XV.- 1996/1997.-C.121-131.
5. Виталь Моргунюк. Передмова // Російсько-український словник наукової і технічної мови. – К., 1997. – С.3