Вступ

Одним із засобів образної і виразної літературної мови є крилаті слова. Назва ця сходить до Гомера, поемах якого («Ілліада» і «Одіссея») вона зустрічається багато раз (« Він крилате слово промовив», між собою обмінювалися словами крилатими тихо.) Гамер називав «крилатими» слова тому що вони як би летять до вуха слухаючого з вуст говорячого. Гомерівський вираз «крилате слово» став терміном мовознавства і стилістики. Терміном цим позначають ті, що увійшли до нашої мови з літературних джерел короткі цитати, образні вирази, вислови історичних осіб, імена міфологічних і літературних персонажів, що стали прозивними, статті характеристики історичних осіб і т. п.. Нерідко термін «крилаті слова» тлумачиться в більш широкому значенні: їм позначають народні приказки, прислів’я, всілякі образні вирази, що виникли не тільки з літературних джерел, але і в побуті.

Крилаті слова або фразеологізми вивчаються в розділ мовознавство, вивчаючої стійкі поєднання слів – фразеології.

Фразеологія вивчає немало важливих проблем, пов'язаних із сполучуваністю слів. Наша задача розкрити одну з них – роль фразеологізмів як стилістичного засобу.

Ми вибрали саме цю тему, тому що ми хочемо довести, як важливо вживання фразеологізмів в нашій мові. Оскільки завдяки властивостям фразеологізмів, а саме: образності експресивності і злитої значення, наша мова стає яскравіше, емоціональнішою, образнішою і виразнішою. Саме тому майже всі відомі письменники, навіть за часів Гомера, використовували фразеологізми для створення колориту і стилістичного забарвлення своїх творів.

Об'єкт мого дослідження – фразеологізми. Предмет дослідження – походження, вживання, класифікація, способи застосування і прийоми використовування фразеологізмів в різних областях літературної мови. Наше дослідження складається з восьми етапів. На перших двох етапах ми розкриваємо характерні ознаки фразеології, відмінність фразеологізмів від вільних словосполучень і питання про походження фразеологізмів, тобто їх освіта і джерела. На третьому етапі дослідження ми даємо класифікацію фразеологізмів по ступеню семантичній злитій, а на четвертому – класифікацію з погляду стилістики. П'ятий етап присвячений питанням стилістичного використовування фразеологізмів в нехудожній літературі і публіцистиці; також прийомом використовування фразеологізмів. Останній етап моєї роботи присвячений помилкам, які часто допускають школярі при вживанні поєднань фразеологій. Проходячи практику в школі, ми переконалися, що школярі дуже часто користуються фразеологізмами в своїй промові, але не завжди точно знають значення деяких з них і часто не можуть правильно спожити їх в певному контексті. Тому значущість нашого дослідження в тому, щоб розкрити значення і можливості фразеологізмів як стилістичних засобів, на прикладі використовування їх авторами в своїх творах.

Фразеологія мови

Характерні ознаки фразеології

Багатство мови це багатство і його фразеології, тобто виразних і образних прислів’їв, оборотів, влучних і крилатих слів. Дуже часто такими словами і оборотами лежить цілий світ, історична епоха – факти побуту уявлень і вірувань наших предків, що пішов, реальні події далекого минулого.

Отже, фразеологія – розділ мовознавства вивчаючий джерела поєднання слів.

Слово «фразеологія» походить від двох грецьких слів: «фразис» - «вираз» і «логос» - «навчання». Фразеологією називають і сукупність таких поєднань – фразеологізмів. Іноді для їх позначення використовують і інші терміни: ідіома і одиниця фразеології.

В науковому відношенні вивчення фразеології важливо для пізнання самої мови. Фразеологизми існують в тісному зв'язку з лексикою, їх вивчення допомагає краще пізнати їх будову, освіту і вживання в мові. фразеологізми із словами. По граматичній структурі фразеологізми є або пропозиціями порівняння деяких фразеологізмів показує, що між фразеологізмами української мови існують відносини між синонімами і антонімами, як це спостерігається і в лексиці. В українських фразеологізмах відобразилися історичні події, виразилося народне відношення до них: У фразеологізмах української мови відобразилося відношенні до людських достоїнств і недоліків: золоті руки, байдики б'є і т.д.

Точність з якою фразеологію може охарактеризувати явище, привертає письменників. Так, М.В.Гоголь, охарактеризував героя комедії «Ревізор». – Хлестакова, людини не розуміючого що він робить, - за допомогою однієї фразеології: без царя в голові. Це перша особливість фразеології.

Інша особливість фразеології образність. Вивчення мовної фразеології вводить нас в лабораторію народу – мовотворця, і не випадково з такою увагою вивчають її письменники, які бачать в українській фразеології прекрасні приклади: образного виразу явищ дійсності. Картинність і образність мови діє поетичними фразиологізмами на уяву слухаючого, примушуючи його переживати сказане сильніше, ніж якби, звернувся до нього говорячий з мовою потворної, чисто логічної.

Вільні і сковані словосполучення

Фразеологія, як і слово – є єдиною мовою, стійких поєднань.

Фразеологія в значній своїй частині не відрізняється - а за будовою від вільних словосполучень. Серед фразеологізмів ми можемо знайти майже всі типи словосполучень, які відзначені в активній фундації мови. Проте потрібно відрізняти фразеологізми від вільних поєднань. У вільних словосполученнях можна замінити одне слово іншим: друкарський працівник – добрий працівник. В поєднанні фразеології не можна довільно замінити словосполучення тобто вони володіють постійністю лексичного складу. Ця особлива відмінність фразеологізмів від вільних поєднань. Так само фразеологізми відрізняються від вільних поєднань і цілісність значення - слова у складі фразеології втрачають свою смислову самостійність . У складі фразеології сенс мають не окремі слова, а лише весь вираз в цілому. Це значить, що фразеологізми, як і слова використовуються в мові готовими, тобто їх треба пам'ятати, знати в тому вигляді, в якому вони встановилися в мові, і з тим значенням яке закріпилося за ними!

Походження фразеологізмів

Утворення фразеологізмів

Не дивлячись на уявну оригінальність визначених фразеологізмів, їх освіта в мові спирається на певні зразки.

Особливості утворення фразеологізмів пов'язані з