З окремих слів фразеологізми виникають досить часто.

Наприклад: душити розхриставшись, людина у футлярі і т.д.

Найбільше число фразеологізмів утворюється на базі вільних словосполучень. Такі словосполучення набувають нове значення переносиме на них по схожості явищ або їх зв'язку. Голова, наприклад, порівнюється з казанком, звідси казанок варить – «голова міркує».

Немало фразеологізмів виникло на базі прислів'їв. Звичайно фразеологія ставати частиною прислів'я, що вживається самостійно в мові. без знання такого прислів'я фразеологія незрозуміла. Наприклад, старий горобець (Старого горобця на полові не проведеш.)

Фразеологія одиниця російської мови нерідко ставати базою для утворення нових фразеологізмів. Такий шлях використовують при утворенні фразеологізмів на базі термінологічних поєднань: друге дихання, ланцюгова реакція, нульовий цикл і т.д.

Особливим видом утворення нових фразеологізмів на базі існуючих є такій, коли змінюється склад і значення фразеології. Це як би розвиток фразеології, наприклад, із словом зелений – «вільний».: зелене світло – «вільний проїзд» - зелена вулиця – зелена війна.

На базі фразеологізмів інших мов утворюються запозичені фразеологізми.

Джерела українських фразеологізмів

Всі фразеологізми російської мови можна розділити за походженням на 2 групи: фразеологізми українського походження і запозичені.

Переважна більшість російських фразеологізмів виникла в самій українській мові або дісталися українській мові від мови-предків. Такі – водою не розіллєш – «дуже дружні», в чому мати народила – «без одягу» і багато що інше.

Кожне ремесло на Русі залишало слід в російській фразеології. Від теслярів веде свій початок «незграбна робота», від кушнірів – «небо в овчинку». Нові професії дали нові фразеологізми. З мови залізничників російська фразеологія узяла вираз «зелена вулиця» і так далі.

У фразеології відображаються різні сторони життя народу. Успіхи нашої країни в космосі сприяють виникненню фразеології «вийти на орбіту».

Встановити час і місце виникнення безлічі фразеологізмів важко, тому існує пропозиція лише про те, де вони виникли і на якій основі.

Набагато легше визначити джерело авторських фразеологізмів.

Наприклад, «квасний патріотизм» - помилковий, показний виник в листі відомого російського поета і критика Л.А.Вяземського . Ще точніше можна встановити походження фразеологизмов, виниклих в творі художньої літератури з тією ж назвою. Фразеологія «Трішкин каптан». Виник з байки І.А. Крилова. Вже у складі байки цей вираз став фразеологією із значенням: справа, коли усунення одних недоліків спричиняє за собою нові недоліки.

Запозичені фразеологізми діляться на запозичені із старослав’янскої мови і запозичені із західноєвропейських мов.

Старослов'янські фразеологізми закріпилися в українській мові після введення християнства, вони в більшості своїй ведуть початок з книг, священних писань. Частіше за все вони мають книжковий характер. Наприклад, «притча в мовах», «шукайте і знайдете», «метати бісер перед свинями» і інші.

Фразеологизми, запозичені із західноєвропейської мови включають якнайдавніші запозичення з латинської або старогрецької мови, наприклад, «терра інкогніто». Більш пізніми є запозичення з фразеології («мати зуб»), німецьке («розбити на голову») англійського(«синя панчоха») мов.

Серед запозичених фразеологізмів розрізняють «чисті», тобто без перекладу, і кальки фразеологій.

Запозичені фразеологізми, як і виниклі в українській мові також створюються або окремими людьми, або народом в цілому.

Наприклад, авторське запозичення фразеології є вираз '' а король-то голий''. –''дослівний переклад відомого виразу з казки Г.К. Андерсена ''Нове плаття короля''.

До авторських запозичень фразеологізмам належить приписуване Цезарю вираз ''жереб кинуто''.

Значне число фразеологізмів запозичено із старогрецької міфології, наприклад, ''ящик Пандори'', ''Авгієві конюшні'' і багато що інше.

Таким чином, видно, що фразеологізми відвіку використовувалися в мові людей, письменників і тому для створення образності і емоційності своєї мови.

Класифікація українських фразеологізмів

В.В. Виноградов виділив три основні типи одиниць фразеологій, які були названі ''фразеологізм зрощення', ''фразеологізм єдинства'', ''фразеологізм сполучення''.

Зрощення фразеологій

Зрощення фразеологій – абсолютно неподільні не розкладені словосполучення, ''значення яких абсолютно незалежно від їх лексичного складу, від значення їх компонентів і так само умовно і довільно, як значення невмотивованого сл. знака''. Наприклад, собаку з'їм, точити ляси, бити байдики і подібне.

Єдність фразеологій

Єдинства - словосполучення фразеологій, в якому ''значення цілого зв'язано з розумінням усередині образного стрижня фрази, потенційного значення слів''. Наприклад, ''тримати камінь за пазухою, виносити сміття з хати, стріляний горобець'' і тому подібне.

Поєднання фразеологій

Поєднання фразеологій – В.В. Виноградов назвав словосполучення, ''утворені реалізацією скованих значень слів''. Він відзначив, що велика частина і значень слів обмежена в своїх зв'язках всередині семантичними відносинами самої мовної системи. Ці лексичні значення можуть виявлятися лише у зв'язку із строго визначеним довкола понять і їх словесних позначень. Наприклад, можна сказати '' страх бере'', ''сум бере'', але не можна сказати: ''радість бере'', ''насолода бере'' і тому подібне.

Зрощення фразеологій

Н.М. Шанский виділив четвертий тип одиниць фразеологій, назва ним '' фразеологіями виразами''.

Вирази фразеологій – ''стійкі в своєму складі і вживають обороти фразеологій, які є не тільки семантично поділені , але і складається цілком із слів з вільними значеннями''. Наприклад, '' трудові досягнення'', ''хрін редьки не солодше'', ''вищий навчальний заклад'', і тому подібне.

Н.М. Шанский відзначив відмінність фразеологізмів з погляду їх лексичного складу, а також детально охарактеризував обороти фразеологій '' з погляду них структури'', ''їх походження'', '' їх експресивно-стилістичних властивостей''.

Класифікація з погляду стилістики

Будучи частиною словарного складу, обороти фразеологій утворюють декілька стилістичних пластів.

З погляду стилістичної (тобто залежно від їх переважного вживання в тій або іншій сфері суспільних людей) виділяються міжстильові книжкові, розмовні і просторічні фразеологізми.

Міжстильові обороти фразеологій

Міжстильовий оборот