В кінці другої книги трилогії А. Толстого ''Ходження по муках'' зустрічаються видозміни фразеології ''темна вода в облацях '' (щось незрозуміле, не ясне) :Вісімнадцятий рік кінчався, пронісся диким ураганом над Росією. ''Темна була вода в осінніх похмурих хмарах . Фронт був всюди.''.

Образ тут придбаває тут подвійну перспективу. Він сприймається в його конкретному наочному зображенні. І в той же час вбирає в себе значення іносказання усного виразу фразеології.

Буквальне тлумачення виразу ''провести за ніс'' показаного як джерело конфлікту в романі достоєвського ''Чорти'' там розказують про те, що П.П. Таганів, людина ''похилого віку і навіть заслужена'' мав безневинну звичку часто з азартом засуджувати: Ні-с мене не проведуть за ніс! Одного разу, коли він ''проговорив цей афоризм'' в клубі, Ставрошин раптом підійшов до нього і ''несподівано, але міцно, схопив його за ніс двома пальцями і встиг протягнути за собою по залу два-три кроки.''. Тут обігравання виразу ''зостатися з носом'', що розуміється одночасно в двох планах, - у вільному і у фразеології, в іншому романі достоєвського – в ''Братах Карамазових'' – в розмові ''Івана Карамазова з чортом,'' де на питання Івана – ну що ж, відходив з носом? Слідує така відповідь: - друг мій, з носом все ж таки відійти, ніж зовсім без носа .?. Показу такої конкретної реалізації фразеології протистоїть його словесне обігравання. Цікаво в цьому плані порівняти з приведеним вище прикладом численні риторичні перетворення того ж поєднання фразеології в романі Чернишевського '' Що робити? '' Поєднання '' провести за ніс '' викликає довгий ряд індивідуально-контекстних варіацій, заснованих на зовнішньому розкладанні, поєднання. Це розкладання не веде до смислового руйнування фразеології, навпаки, його загальне значення як би розповсюджується і на окремі що входять в нього слова (провести за ніс), обумовлював можливість їх видозміни і певних смислових замін: '' . якщо вам вкажуть хитруна і скажуть: '' ось цієї людини ніхто не проведе '', - сміливо ставте 10 рублів проти 1 рубля, що ви, хоч ви людина і не хитрий, проведете цього хитруна, а ще сміливіше ставте 100 рублів проти 1 рубля, що він сам себе на чому ні будь водить за ніс, бо це звичайна межа в характері у хитрунів, на чому-небудь водити себе за ніс. Вже на що, здається мастаки були Луї-Філліп і Метерніх, адже як відмінно вивели самі себе за ніс з Парижа і Відня в місця злачні . . А Наполеон I як був хитрий, - набагато хитріше їх обох ., - а як майстерно провів себе за ніс на Ельбу, та ще мало показалося, схотів подалі, і вдалося так так, що дотяг себе за ніс до Святої Олени!. - навіть зворушливий та старанність і мистецтво, з яким він, тягнув тут себе за ніс!.

Шляхи і способи застосування і утворення одиниць фразеологій мови в художній літературі надзвичайно багатоманітні. Наведені приклади, показують, що їх експресивні можливості можуть бути по-різному використаний залежно від образної структури тексту, від тематичного завдання, нарешті, від конкретних художніх намірів і загальних стилістичних устремлінь письменника. Що дійшли до нас письмові пам'ятники X-XIII ст. дають добре уявлення про багатство і багатогранність російської літературної мови і якнайдавнішої пори.

Використовування фразеологізмів в сучасних текстах

Широке застосування фразеологізмів як стилістичних засобів знайшло віддзеркалення і в сучасних текстах.

Збагачення фразеології літературної мови

Словарний склад і фразеологія російської мови поповнювалася в радянську епоху величезною кількістю нових слів і виразів.

На це звертав увагу Гіркий, який говорив, що зіставивши слово вживається радянським письменниками минулих епох, можна переконатися як значно розширився і збагатив словарний склад сучасної російської мови. Це збагачення лексики і фразеології в тому, що основна фундація російської мови поповнилася безліччю нових слів і виразів громадсько-ідеологічного характеру.

Вживання оборотів фразеологій

Вживання фразеологізмів в мові підлегле історично закріпленим, що склалися, традицією правил. Відхилення від загальноприйнятих норм допустимі якщо говорячий (пишучий) прагнути досягти певного стилістичного ефекту. Якщо норми порушені в результаті незнання особливостей вживання тієї або іншої фразеології, виникає помилка. В офіційних текстах частіше за все зустрічаються такі помилки:

1. В дієслівно-іменних поєднаннях напівзнаменні дієслова можуть поєднуватися з обмеженим числом іменників.

2. Спотворення складу фразеології, в результаті лексичної підміни.

3. Схрещення близьких по значенню фразеологізмів.

4. Зміна граматичної форми слова, що входить в оборот.

Виправлення цих помилок в текстах документів обов'язково.

Стилістичне використовування фразеологізмів в публіцистиці і художній літературі.

Письменники звертаються до багатств фразеологій рідної мови як до невичерпного джерела мовної експресії. В художній і публіцистичній мові фразеологізми часто вживаються в їх звичайній формі фразеології з властивим їм значенням. Введення в текст фразеологізмів обумовлено прагненням авторів усилити експресивне забарвлення мови. Наприклад: '' ''Волга'' разом з її відважними водіями немов крізь землю провалилася ''. (З газети). Властива фразеологізмам образність пожвавила оповідання, додає йому жартівливе, іронічне забарвлення.

Особливо люблять використовувати фразеологізми гумористи, сатирики; вони цінують розмовну, стилістично понижену фразеологію, вдаючись нерідко до змішення стилів для створення комічного ефекту: '' . Влаштувався і давай у всяку щілину свій ніс сунути. Ох, і майстер він будувати підступи . '' (З газети).

Яскравий стилістичний ефект створює пародійне використовування книжкових фразеологізмів, що вживаються нерідко в поєднанні із стильовими