Важливо підкреслити, що у всіх цих випадках фразеологізми спожиті в їх традиційній мовній формі з властивим їм, добре всім відомим значенням.

Сама природа фразеологізмів, володіючих явною образністю, стильовим забарвленням, створює передумови для їх використовування в експресивній і перш за все в художній і публіцистичній мові. При цьому нічого принципово нового у вживанні фразеологізмів письменник не вносить, він черпає експресію з готового національного джерела.

Естетична роль засобів фразеологій визначена закладеної в них образністю і емоційністю, а також умінням автора відібрати потрібний матеріал і ввести його в текст. Таке вживання фразеологізмів збагатило мову, служить ''противоядом'' проти мовних штампів.

Проте можливості застосування фразеологізмів значно ширше, ніж просте відтворення їх в мові.

Багатство фразеології мови оживає під пером талановитих письменників, публіцистів і стають джерелом нових художніх образів, жартів, несподіваних каламбурів. Художники слова можуть поводитися з фразеологами і як з ''матеріалом'', який підлягає ''творчому обробленню''.

В результаті новаторства фразеології письменників, публіцистів виникають оригінальні словесні образи, в основі яких ''обіграні'' стійкі вирази. Творча обробка фразеологізмів додає їм нове експресивне забарвлення, усилюючи їх виразність. Частіше всього письменники перетворять фразеологізми, які мають високий ступінь стійкості лексичного складу і виконують в мові експресивну функцію. При цьому змінені фразеологізми зберігають художні достоїнства загальнонародних -образність, афористичність, ритмико-мелодійну впорядкованість.

Прийоми використовування фразеологізмів в публіцистиці і художній літературі

Часто фразеологізми вводяться в текст без зміни їх значення і форми. В цьому випадку автори використовують абсолютні виразні засоби російської фразеології – образність, експресивність, емоційність.

Журналісти часто використовують фразеологізми в різних синонімічних рядах. Улюблений прийом – градація – стиліст. Фігура складова в такому розташуванні слів і словосполучень, при якому кожне подальше містить в собі значення або емоційно-експресивне значення, що посилюється, завдяки чому створюється наростаюче враження, вироблюване словом або словосполученням. Наприклад: '' обмовляє, несе нісенітницю, змішує були з небилицями ''. (Рябчиків).

Дієвий прийом введення фразеології в текст – антитеза, тобто використовування їх в ряді антоніма, наприклад: '' Річ не в тому, по якій стороні їхати, а в тому куди їхати і на чому – в закладеній кареті минулого або локомотиві майбутнього ''. утворилося на основі: '' в кареті минулого нікуди не поїдеш''. Гіркий ''На дні''. Зіставлення побудовано на антонімі слів '' минуле '' і '' майбутнє ''.

Найяскравіший і дійсний прийом використовування антонімів-протилежностей. Два стійких словосполучень антонімів, тобто фразеологія з протилежним значенням. Наприклад: '' Такий жорсткий бюджет необхідний, щоб поставити Англію на коліна '', - затверджує Джекинсон.'' не знаємо, як Англія, але англійців він збиває з ніг ''.

Тут вдало використовуються фразеологізми – антоніми '' ставити на ноги '' і '' збивати з ніг ''.

Використовування оборотів фразеологій в іншостильовому оточенні фразеології створює прийом стильового контрасту, наприклад: '' блажені праотці, з них дуже легко сорочку зняти ''. (М/.Горький).

При введенні в текст стилістично контрастних фразеологізмів можливі випадки:

Наприклад: '' Але викривши таємниці мадридського двору, Оболенській продивився те, що відбувалося у нього під самим носом ''. тут вживання книжкового словосполучення фразеології: „таємниці мадридського двору '' і розмовного слова фразеології: '' під самим носом ''.

Один з прийомів комічного – стилістичний контраст, створений поєднанням у вузькому контексті книжкових крилатих виразів і офіційно ділових канцелярських слів. Наприклад: '' Понад 15.000 рублі коштувало до зміни місць у службовців харчокомбінату ''. (Суколцев).

Один з видав стилістичного контрасту – поєднання застарілих слів і розмовної фразеології. Наприклад: '' Через рік ревізори із здивуванням знайшли, що і новому терені Матар зумів наламати більше дрів, ніж раніше. Опис його нових діянь ледве уміщаються на 20 сторінок акту ''. (Прохоров).

Ще більш кращим засобом створення комічного, є стильова антонімія, побудована на зіставленні просторічного і ніжного забарвлення фразеологізмів, що входять в контекст.

Наприклад: '' Америка взнала, що її герой виплигнув з вікна в чому мати народила в свій броньовик ''. (Битих шляхів).

Найрізкіший стильовий контраст виникає при об'єднанні у вузькому контексті жаргонної фразеології і слів суто книжкової лексики. Такий прийом широко використовується в міжнародному фейлетоні, дозволяючи авторам різко виражати своє відношення до негативних персонажів. Наприклад: '' Для Руфі поїздка батька могла мати приємні наслідки, якщо Тарві перестане тягнути гуму ''. (Шатрів).

Фразеологізми володіють потенційними виразними якостями, що дозволяє письменникам творчо обробляти різні сторони одиниць фразеологій: значення, форму(лексичний стан, морфологічні і синтаксичні структури), сполучуваність з іншими словами і тому подібне. Частіше за все індивідуально стилістичній обробці піддаються одиниці фразеологій, що легко пояснюється їх метафоричною природою. При такій обробці відбувається каламбурне поєднання фразеології і відповідного вільного словосполучення; наприклад: '' Вона з мухи робить слона і після продає слонячу кістку ''. (Маленовській).

Контекст дуже важливий і для створення каламбуру, і для його сприйняття читачем. Іноді автори створюють розгорнені картини, засновані на одночасному сприйнятті зв'язаним і вільному поєднанні слів, у складі обороту фразеології.

Дуже часто письменники вдаються до зміни структури обороту фразеології, поширюючи його пропозиції, що відноситься до того або іншого слова стійких словосполученнях. Наприклад: '' Закоренілих індивідуалістів ви поступово насищаєте енергією і вже не можна сказати, що соціально багатих одна могила виправить ''. (М.Горький). Це дозволяє конкретизувати узагальнене, широке значення фразеології, застосувати