граматичної видозміни фразеологізмів надзвичайно різноманітні. Воно може полягати в тому, що змінюється форма числа іменника, що входить до складу фразеології: '' Він уміє брати биків за роги '', '' не бери ні з кого погані приклади ''. використовування форми множини пов'язаний з прагненням підкреслити повторюваність ситуації, що зображається. Поширені випадки усунення видової не співвідносності, при цьому фразеологізми, які в нормативній мові вживаються виключно у формі одного вигляду, одержують в дитячій мові форму протилежного вигляду: '' Він, як і раніше загріб жар чужими руками ''. Ряд дієслівних фразеологізмів вживається у формі тільки теперішнього часу, в мові школярів можливі випадки вживання їх в інших: ''Я лаяла її на чому світло стояло '', ''завжди знав, звідки вітер дув''. Загальним є лише те, що кожного разу вживається, можливо, з погляду системи мови форма, тоді як нормою охороняється непорушність фразеології: ''Це дешевше, ніж парена ріпа''. – порівнянний ''дешевше пареній ріпі''. ''Коли вона потрапила в будинок Кабана, вона не знаходить собі місця '' - порівняння '' не знаходить собі месце''. Особливий випадок видозміни фразеології – усунення граматичних архаїзмів. Наприклад, в мові школярів зустрічаються численні випадки ''осучаснення'' дієприслівників: ''Терпіти не можу сидіти, склавши руки ''. – порівняння ''сложа руки''. Також ''зломив голову'' і стрімголов. В деяких фразеологізмах вживаються форми коротких прикметників, які в дитячій мові можуть замінюватися повними формами, що схиляються: ''серед білого дня'', ''на босу ногу'' і тому подібне, наприклад: ''На ній були туфлі на босу ногу''.
Лексична видозміна
Лексична видозміна фразеології. Велика частина фразеологізмів володіє властивістю непроникності: в їх склад не можна ввести додаткового компоненту. Проте в мові вчаться зустрічаються такі випадки: ''Адже не всі дівчатка можуть дати добрий, сильний відпір''.– порівняння ''дати відпір''; ''Він цього до своєї труни не забуде'' і тому подібне.
Зустрічаються і випадки пропуску компоненту фразеології: ''Йому було якраз битися об стінку'' – порівняння ''битися головою об стінку'' і тому подібне.
Помилка може полягати і в заміні компонентів фразеології: ''Городничий сказав, що він знає, хто в нього кидає камінці'' – порівняння ''кидати камінчики в чужий город''.
Лексична видозміна часто виступає як наслідок прагнення повернути фразеології втрачену внутрішню форму, зробити його лексичне значення, хоча б від частини мотивованим. Цей прояв ''народної етимології''. Такого роду помилка широко поширена в мові дошкільників: ''полетіти вгору кармашками'', ''хоч колом в голові чеши'' і т.п.
Зустрічається це явище і в мові школярів, причому деякі з таких помилок є типовими. Так, часто піддається видозміні ''попасти впросак'': ''Мати його вчила не потрапляти впросак''; ''мороз по шкірі проходить'': ''Так холодно, що мороз по шкірі проходить''. Типово перетворення фразеології ''щемить серце'', яка часто перетворюється в ''щемлячи серцем''.
Як особливий вид лексичної деформації може бути розглянуто порушення порядку слів. Фіксований порядок слів характерний не для всіх, але для деяких фразеологізмів, зміна його в цих випадках є порушенням мовної норми: ''Мовчанку, напевно, вдасться вийти з води сухим'' – порівняння ''вайти з води сухим''.
Лексична деформація може бути слідством об'єднання двох близьких по значенню фразеологізмів. Порівняти: ''вибиває з сил'' і ''лізти зі шкіри''. В творі шестикласника читаємо: ''Я вибивався з шкіри, але у мене так нічого і не получилось''.
Утворення ненормативних фразеологізмів
Нова фразеологія в дитячій мові завжди утворюється по конкретному зразку, – дублюється граматична структура і частково лексичний склад якої-небудь нормативної фразеології. Утворення нової фразеології здійснюється, як правило, шляхом заміни одного з компонентів існуючої фразеології іншим словом, що знаходиться в асоціативному зв'язку із замінюваним. Або це слово тієї ж тематичної групи (дні, годинник, хвилини), або антоніми (розум-дурість), наприклад: ''Я трохи не лопнув із страху'' – порівняння ''лопнути із сміху''; ''Санчо набрався дурості від Дон Кихота'' – порівняння ''набратися розуму''; ''Тине слухав цю п'єсу? Я ж весь час у тебе перед вухами грала!''. – порівняння ''перед очима''.
Зміна лексичної сполучуваності фразеології
Існують певні обмеження в сполучуваності деяких фразеологізмів з іншими лексичними одиницями, причому ці обмеження не обумовлені наочно логічно, а пояснюються мовною традицією, що лише склалася. Ці обмеження в мові школярів часто знімаються, і фразеологія вживається в таких поєднаннях, які з погляду норм не є дозволеними. Так, стійке порівняння ''як різаний'', що позначає високий ступінь прояву якості, вживається лише в поєднанні із словом ''кричати''. Діти можуть вживати його і в інших контекстах: ''Я реготала як різана'', ''Він хотів пити як резаний''. Фразеологія ''до дна'' мала значення ''цілком, повністю'', але поєднується з обмеженим довкола дієслів. (''випробувати до дна'' і деякими іншими). Навряд чи нормативним вважається ''зрозуміти до дна'' : ''Ми з Валею друзі, ми розуміємо один одного до дна''. Фразеологія ''пускати на вітер'' в значенні ''тратити безголово'' поєднується лише з об'єктами, що позначають майно, гроші і т.п. Порівняння в дитячій мові: ''Ми їй говорили, що не можна кидати на вітер такі чудові краски''.
Висновок.
В результаті нашого дослідження, ми довели, що в науковому відношенні вивчення фразеології важливо для пізнання самої мови. Фразеологізми існують в мові в тісному зв'язку з лексикою, їх вивчення допомагає краще пізнати їх будову, освіта у вживання в мові. Знайомство з російською фразеологією дозволяє нам глибше зрозуміти історію і характер нашого народу. В російських фразеологізмах відобразилися історичні події, виразилося народне відношення до них. ''Багатообразні людські відносини, які відобразилися в народних висловах і афоризмах. З безодні