УГЧОМУ) ІИЧ*^

ти,, гтлммати".

,І І

^lUfciiiO.^HuluBg^Bp

ІФ1^тҐІЬ!іІ|М І. . ! '

ті. Соідіальн^ властив'іртіі. ** *-'*'** Ця, риса знака випливає ІЗІ комунікативної функції.' Фразеологізми^ ^к і ,слова, є соціальними знаками, тобто вони виникають У суспільстві'і1 для .потреб суспільства, вживаються, кожним'членом соціалмюгх) колективу, рлужать разом зі словам'и засобом утворення ^ носіїв, м(ови концептуальної системи.

7. Кумулятивна вларт^Ысть.

У зна'ках м'овиі закріплено результати людського пізнання взагалі і пізй'авальйий юбрац предмета чи явища зокрема, а вони зумовлені, І^изнІаченіІґІ'р'актико'ю і результатом мислення попередніх поколінь. І Ц'я ознака особливо яскраво проявляється у фразеологізмах, оскільки вр'ни не стають знаками мови як слова, а вимагають гіевного часу, періоду для свого формування у процесі функцірнування і закріплення в них образу. В їх значенні чіткіше видно досвід народу^І накопиченої раніше інформації./

btHgtfoa&HUafc^^ifcb' ^шоЫ фр»зе^шйам^аіЬег р-ІІ^ ^%=ч^^Ы bfcehc^. "вгтІІ«,стХ^^Т^гпУЧтП>»--р>тре-к?' (^cn^i

кстзоокРэаоуджецор^

=ЇЬдеІ-

^-казвв^^воер^шйгййГ

"Я^:

ламднн»

***

сіуявворогтіроцесу

8. Принцип (спосіб) знакотворення.

За способом ^накотвіорення розрізняють знаки первинного І* Іч«РД9Яи«Нн^0 озна'чува^м1^. Слова є знаками первинного Г І означування [ЛЭС, р. 167] .'Щодо фразеологізмів, то ірнує думка,

' ' І '; І, \23

то фразеолої пми с комплексними мовними знаками пториІ того утворення, номінація яких виникне на основі багатокомпо-нентних одиниць — словосполучень і рсчспь4ЙІЙ^#і$Ш0' 4№Mfo Різниця між знаками первинного і вторинного означування полягає у їх природі, у суті їх значення, смислу, у характері їх означуваних і означуючих. Означуваним знаків первинного означування є сигніфікат 4*Wv%fe>^^i^ а знаків вторинного означування — денотат, тобто одиничне явите

Властивість означуючого фразеологізмів пол я гас утому, то воно може вмішати кілька означуваних. Про наявність полісемії у фразеології свідчать дані результатів як власне теоретичних досліджень \tt&*t*ffrui ^Яй^^З^'^ Баран, 1980, с. 106], так і лексикографічних праць (словників, збірників). ПорішІ.: дІІІічтися п очі (кому): 1. Зустрічатися, спілкуватися з ким-пебудь. 2. Запобігати перед ким-небудь, намагатися догодити комусь. 3. Не відчувати страху перед чим-небудь, не боятися чогось ^^^|^йй§^»^^б^^Ы^й^Й^ 1. навмання; 2. де прийдеться; 3. просто так, з доброго дива, не відомо для чого, без будь-якої мети; 4. по-пустому (базікати); невиразно, туманно (пообіцяти); безпредметно (мріяти)^^^^^^^^^

Знаки вторинного означування полісемантичними не бувають, оскільки це дискурсивні знаки, висловлювання, тобто синтаксично завершені одиниці, а не словосполучення. Отже, це одиниці тексту, а він знімає полісемію.

9. Системність.

Фразеологізми, як і всі знаки мови, не є сумою одиниць, які існують розрізнено, як окремі факти мови, а належать до певних системних утворень: полів, мікросистем, лексико-семантичних рядів

&&&#&&&&

10. Закінченість/незакінченість процесу.

За способом закінченості/незакінченості процесу породження висловлювань знаки мови поділяють на повні (речення-ізисловлювання) і неповні (слова, словосполучення [ЛЭС, с. 167]. М

^ 24

Фразеологізми-слоиосполумення належать до неповних словесних знаків, оскільки нони, як і слова, лише називають предмети, явища, процеси і т. п., а не передають закінченої думки висловлювання. Порівн.: одним духом. 1. Відразу, без затримки. 2. Дуже швидко, миттю; души кров'ю облишаться (у кого, чия), хто-небудь дуже страждає з якогось приводу;

пар on something; to "дуже ризикувати, поставити усе на карту"; sitting target "легка здобич; зручна

11. Співвіднесеність з актом мовлення.

За співвіднесеністю/неспіввіднесеністю з актом мовлення словесні знаки можуть мати віртуальний (потенційний) і актуальний характер [ЛЭС, с. 1671. (Ј)

Фразеологізми на зразок словосполучення, як і словесні знаки (лексеми), мають віртуальний і актуальний характер. Вони існують як семантично неподільні (хоч значення складених лексем і більшості фразеологізмів можуть мати дещо розчленований характер) віртуальні знаки у системі мови, але актуалізуються у мовленні у певних дискурсивних одиницях, у тексті.

Фразеологізм показує зневажливе ставлення до персонажа.

12. Категоріальне значення та функції у мовленні.

За сукупністю основних ознак, за категоріальним значенням, за функціями, які вони виконують у мовленні, за сферою переважного використання словесні знаки діляться на семіологічні класи: а) характеризуючі; б) ідентифікуючі; в) квантитативні; г) дейктичні; зв'язкові тощо [ЛЭС, с. 167]

25

\

Фразеологізми не покривають усього набору семіологічних' класів мовних знаків. У залежності під метолу дослідженим серел фразеологізмів найчастіше виділяють характеризуючий і1 квантитативний класи одиниць. Характеризуючий клас1 фразеологізмів-знаків є найбільшим. Вони виконують таку ж функцію, мк і повнозначні слова, тобто позначають предмети, процеси, ознаки тощо. Порівн.: ' ;; , .... . ;..-

- _ ' * *' - ' ' К-- '* :>- і/ rr>J, ..,;*,. ' . ' '

'* -'-І " **ті-f /»'7?rY ' ' ' ' І' /т '* ,-*-** ' ' ' r" - ' <-Ьйл/ )

)&%&ІЇ$1&&&^ ^^ff^ef^^^^

and blue "побитий, у синцях"; cakes and ale "веселощі, розваги; веселе життя"; dog's death, а "собача, ганебна смерть"; give a routh time, to "завдати неприємностей, прикростей (комусь)"; horse play "грубий фарс; грубий жарт"; like a sieve = "дірява, як решето" (про голову) $fa&M&e&^

До квантитативного класу належить невелика кількість фразеологізмів. Порівн.: tfW^by^&ityt^frfif^^ ~#ЬШФъй9в0М$М^^ lots and lots of... (розм.) "велика кількість, "дуже багато", безліч"; a fat lot розм. І) дуже багато; 2) (ірон.) "дуже мало"/ &$&&&&*&&. ~~~ Іноді поруч з ха1зактеризуючи\ГТ1<вантитативним класами виділяють ще зв'язкові фразеологізми: прийменникові і сполучникові. Порівн.: nicht nur ... sondern auch; sowohl ... als auch [Klappenbach]; pour peu que ... "якщо лише ..., варто лиш ..."; quand (bien) meme ... "якщо б навіть ..."; tant s'en faut que ... "далеко не ..., зовсім ні ..." — так звані сполучникові фразеологізми; au prix de ... "за рахунок ..., з допомогою; у порівнані з ..."; sous le