vand learn; first think then speak; better late than never [Кунин, 1970,

PC. 241, 242]. їх значення має лише узагальнюючий характер. Згодом

О.В. Кунін дещо змінює свою думку стосовно цих зворотів. Він

«називає їх стійкими утвореннями фразеоматичного характеру

[0/1 Кунин, 1986, с. ЗОЇ]. А саму фразеоматику він розглядає як один

із розділів фразеології [Кунин, 1986, с. 26].

Основною ознакою, яка не дозволяє залучити прислів'я, приказки, крилаті вирази тощо до фразеології, В.П. Жуков вважає неможливість сполучення їх зі словом. Це стосується і тих фразеологізмів, які мають переноснеізначення, що^емантично і

На ДУМКУ 1.1. ЧерНИШОВОІ ЗШІученНЯ Зіюрипь, ыпишдпииппл

з реченнями, до фразеології визначається функціональним критерієм. Оскільки основне функціональне призначення фразеологізмів — це підсилення висловлюваного, його оцінка і т. п., то нема принципової різниці в тому, чи ця функція реалізується через словосполучення, сполучення слів, чи через речення '^Я^>І<йя«ча^^:ЙМЙ^

Згідно з іншим варіантом теорії широкого розуміння обсягу фразеології (О.І. Єфімов, Г.П. їжакевич та ін.) до її фонду входять

прислів'я, приказки, афоризми, крилаті (формули тощо.

рядки віршів, стійкі

Як уже зазначалося, основна суперечність полягає у тому, то фразеологізми з граматичною структурою речення називають комунікативними одиницями. А це означає, що вони є одиницями мовлення, а не мови. Отже, в одній групі одиниць, а тим більше у фразеологічній системі чи підсистемі об'єднуються одиниці/ знаки мови і мовлення. Прислів'я, приказки, клішовані вирази, афоризми тощо можуть бути зараховані до фразеології або винесені за її межі лише в тому разі, коли буде встановлено наявність або відсутність у них властивостей знаків мови. Для цього треба простежити чи притаманні їм онтологічні властивості мовного знака. Звідси визначення статусу фразеологізмів з граматичною структурою речення проводитиметься, як і в попередньому параграфі, з урахуванням онтологічних властивостей мовного знака та диференційних ознак різних типів мовних знаків, як, наприклад: функція репрезентації, двостороння природа, кумулятивна властивість, комунікативність, соціальність, здатність узагальнено відображати, системність та ряд інших ознак і властивостей [див. Варан, 1995, с. 122-129]. {<//)

1. Функція репрезентації.

Фразеологізми з граматичною структурою речення, наприклад, прислів'я і приказки, заміщають, як і центральні знаки мови - слова, якісь факти реальної дійсності. Порівн.: Високий як тополя, а дурний як квасоляї **-''

2. Двостороння природа.

Прислів'я, приказки, афоризми тощо мають план вираження і план змісту, означуюче і означуване, тобто вони є двосторонніми знаками мови. **' ~Т - _.....-„._ Й^йи^ІЙЙЙЙгц л^^Ш5й^»^й5^^^^ Означуюче цієї пари становить фонетичне оформлення, а означуване — семантика,

ЗО

логічний зміст, виражає поняття "страх"; Little wit in the head makes much work for the feet — "За дурною гол їжо/о / ногам нема спокою". Планом вираженим прислів'я тут є його звукове оформлення, а планом вираження змісту — його узагальнене поняття "дурний, недосвідчений".

3. Здатність узагальнено відображати.

Це важлива властивість мовного знака. Вона притаманна фразеологізмам з граматичною структурою ременя. Як і слова, иоми виражають поняття про клас предметів, відображають дійсність узагальнено. л'—----- **********, х/^лл. шимляаа&І

vr,~v~.~ r~~———————f, - rrr r

/.п»-^^,.^^.^.-^ -„.... . . , Арістотель писав, що "прислів'я —

метафори від одного роду'речей до іниюго"^^яе№^и^й^^. Прислів'я і приказки не передають жодної конкретної інформації, а мають узагальнене значення, відповідні поняття, що лежать в основі образів. Означуваним названих фразеологізмів є сигніфікат, тобто поняття про зовнішню дійсність, а не денотат, не одиничне явище, модальність тощо.

Речення ж завжди ситуативно прив'язані, несуть інформацію про конкретні явища і не допускають синонімічної заміни на зразок знаків-слів чи знаків-фразеологізмів.

4. Номінативна функція.

Фразеологізми з граматичною структурою речення служать найменуванням одиничних предметів і класу предметів, тобто їм притаманне номінативне, а не комунікативне знамення. Порівн.: На городі бузина, а в Києві дядько. Це прислів'я не передає жодної конкретної інформації ні про бузину, ні про Київ, ні про дядька, а виражає узагальнене значення "нісенітниця", яке стосується як одиничного, так і цілого класу явищ.

31

_ [омунікативність.

Це одна із суттєвих властивостей знака. Вона притаманна фразеологізмам з граматичною структурою речення. Як і слова-знаки, вони несуть інформацію гіро певні явища зовнішньої дійсності. Порівн.5

6. Соціальна властивість.

Комунікативність вказує на одну властивість знаків, що аналізуються: вони соціальні, тобто виникають і функціонують у суспільстві і для потреб суспільства, їх значення відзначається високим ступенем абстракції і цим самим відрізняється від значення фразеологізмів на зразок словосполучень.

7. Кумулятивна властивість.

Кумулятивний характер змісту, значення цих фразеологізмів ще чіткіше виділяється, ніж у фразеологізмів-словосполучень. У

33

'^ї$іУШЗ~^я?Ж&^$!2Ш!&^ ^й^'^^^й^'-'^Ш^^-^^^^ЩЩШ^^^Ш^^^^^Ш »№«№ 'й- tv^s^vsftS^ias®^ л-;v V-K: "^ ї«. * -- r. v ;*;,*, .^.:- ~ "й*. ..ft Ч?^:У *--.-*. ^^&-i %* ^н»*ЈК^йЧ*-'У^^Ш:-5х?*я; ^!ff»ff%"^

^"*"**УІ'КЧ:^- '-"-."*' -'*''"T^'^V-.^-^^-t^^-V'^^''.?^^^'^^^'-'^"^-^^-'^-'^"-"--"- ;'-'"-f*ff*i;->"-1v-:V?r^ il-j/-.:;;-'-i.-;-^ ;'.- --Г--*-'--'"-f".-7-',"'5 - -:"" '":" -'"'-"* "* " * *-":--"'''' "-'v':-:!-%': -'-'*-*' *-''' -'^-"V-v~*."""-v-.- -.Г: '-^ X-*? ':* -.І,-^^-.^-,-' У^-'^^-^Л^-ІА-- * '-^«^FV^/^-vi-">,->-; Г-'- v:. .^-^Г '-'**-..

^v:?-'*:^^:Ш-/:W^'"''Л'^*^-^^я:'^^:^й^* ^^fv--;r;^^^^*^^^s^<,^J,:^.":^^^л^ "..-"--л-v '*-*;.-'.. - ™ -*>: . ;"ґ"-" '*-'''- "'"' --:-"-- -*:''-";-" -;*= "^V'X-1..-:-.:"";^*.-.-'-^----*:;-"--:^-?.; ^*";:^'-;"-i;^'"l-5SVX-^^.;-^'^^^ ^-^*^;-^>й'-;::-,.;-^У,X.!-'""^^'-VK^ - v "'.'',*,''*'-'" C'"''' -''^''"''^^''^^^V^V"-;-^-^^^^^^?-"^ ^/-*-^'"-"^і1 """'--Х-'"--*"""---"-i^ -^^"""-Ч"""

прислів'ях і приказках відображено досвід не лише багатьом поколінь одною народу, а й досвід поколінь багатьох народів

У кожного народу с свої звичаї, своя культура, свій спосіб життя, досвід, які втілюються у його мові, зокрема, у прислів'ях і _ мриказках.'^ЕуМй(и$0Й&0<й<й^^

Твердження, ніби "...смисловий чи інформативний аспект прислів'я не зв'язаний із уживаним образом"^^^^^и^ $&$%( викликає заперечення. А. Дандіс порівнює прислів'я трьох мов, трьох різних культур. Порівн.: Укушений змією боїться шнурка (англ.) — Опарена кішка боїться навіть холодної води