то ним, як загально визнано, може бути сигніфікат (десигнат), тобто узагальнене поняття, а не денотат чи ситуація.
9. Системність.
Фразеологізми на зразок речення не є окремими роз-різненими елементами мови, а входять у певні системні утворення: мікросистеми, поля, лексико-семантичні групи, синонімічні ряди тощо, де й отримують відповідну 3i-i^^M\^b:\M^^f^v^^^ синонімічний ряд: Гесге "Ahгеп stehen аиігсспГ"—- Kleine Bache inachen das meiste Gerausch — drei Erbsen in der Hulse machen !mehr la'rm, als wenn sie voll ware — leere Passer klingeln hohl — das schlechte Rad am Wagen knarrt am meisten — leere Tonnen geben groRen Schall [Гаврись, Пророчспко].
1 Синонімічність названих прислів'їв виявляється у їх Інваріантному значенні "пихатість", "нікчемність" (про людей). І Порівн. також синонімічний ряд німецьких прислів'їв і їх українських відповідників: an kleinem Brunnen loscht man auch Seinen Durst присл. з малої криниці також можна напитись; kleine feuchse, gute Salben пзисл. = маленьке, та важкеньке; in den kleinen posen sind die besten Salben присл. = мала штучка червінчик, а щіна велика; Klein, hurtig und keck stoBt den GroBen in Dreck присл.
*хоч мале, та завзяте; kleine Glocklein klingeln auch присл. = мале, Іта велике духом; маленьке, та важкеньке; die Goldmunze ist klein, ?gilt aber viel присл. мала штучка червінчик, а ціна велика; in kleinen !Haut' sleeken auch Leut, присл. = малі тілом, та великі духом; мала штучка червінчик, а ціна велика; klein, aber fein присл. = [маленьке, та важкеньке; мала штучка червінчик, а ціна велика; 'kleine Leute haben oft groBe Herzen присл. малі тілом, та великі
ГГГСшввщнеісенІсть з актом мовлення. За співвіднесеністю/неспіввіднесеністю з актом мовлення мовні знаки мають віртуальний (потенціальний) і актуальний ^арактер. Дані попереднього аналізу дають достатньо підстав вважати фразеологізми з граматичною структурою речення віртуальними знаками мови ^ДО^ИМ^^^} Проте віртуальні знаки-слова можуть мати три ступені актуалізації семантики: а) семантичне нерозчленований віртуальний знак; б) сполучення слів (словосполучення) як відносно семантично розчленований знак; в) словосполучення — абсолютно актуалізований словесний знак у складі висловлення [ЛЭС, с. 167]. faj
Щодо фразеологізмів на зразок речень, то вони мають лише два ступені актуалізації своєї семантики, тобто їм притаманні лише два крайні ступені названого ряду. Вони виступають як віртуальні знаки у системі мови і як актуалізований знак у мовленнєвому акті, у тексті. Середній ступінь (т. з. відносно актуалізований знак) цьому типу фразеологізмів не npHTaMaHHHrt.^wyM^^feSjp^epf^ >&«вйв0>0иа^авЈдаэй^^
1ЛЭС,<МвМ. tt)
Треба зразу ж підкреслити, що мова не йде про характер семантики як різновид означуваного, значення різних типів фразеологізмів. Так, наприклад, О.В. Кунін визначає чотири типи фразеологічного значення: цілісне, подільно цілісне, частково 'переосмислене, подільне частково переосмислене значення [Кунин, 1970, с. 316—322ІУ Н.Н. Амосова виділяє цілісне і фразеологічне зв'язане значення [Амосова, 1963, с. 64, 86], Ј. %Wj%g^&S!to^^
т#*&?т&я#&^^
Тут мовиться про співвіднесеність фразеологізмів з актом мовлення, де вони розглядаються як актуалізовані мовні знаки. .Щодо актуалізації фразеологізмів, то вона розглядається тут 1) як потенційна можливість і 2) як її реалізація в тексті. Ця реалізація потенційних можливостей фразеологізмів як віртуальних знаків мови дещо відрізняється від реалізації потенційних .можливостей слів.
Аналіз цілих текстів показує, що цей тип фразеологізмів не має самостійної теми. %ММ$ toflfifl#&9rttyty$$qWf, фщмямъ '
11. Співвіднесеність з актом мовлення. За співвіднесеністю/неспіввіднесеністю з актом мовлення
Гмовні знаки мають віртуальний (потенціальний) і актуальний
Ьррактер. Дані попереднього аналізу дають достатньо підстав вважати фразеологізми з граматичною структурою речення віртуальними знаками моїзи ^(ДО^Р&гі^Ж^б^. Проте віртуальні знаки-слова можуть мати три ступені актуалізації семантики:
| а) семантично нерозчленований віртуальний знак; б) сполучення слів (словосполучення) як відносно семантично розчленований знак; в) словосполучення — абсолютно актуалізований словесний знак у складі висловлення (ЛЭС, с. 167]. faj
Щодо фразеологізмів на зразок речень, то вони мають лише
[два ступені актуалізації своєї семантики, тобто їм притаманні лише
j два крайні ступені названого ряду. Вони виступають як віртуальні знаки у системі мови і як актуалізований знак у мовленнєвому
;акті, у тексті. Середній ступінь (т. з. відносно актуалізований знак)
Оцьому типу фразеологізмів не притаманний.,
Треба зразу ж підкреслити, що мова не йде про характер ^семантики як різновид означуваного, значення різних типів (*.фразеологізмів. Так, наприклад, О.В. Кунін визначає чотири типи [фразеологічного значення: цілісне, подільно цілісне, частково переосмислене, подільне частково переосмислене значення ДКунин, 1970, с. 316—322$* Н.Н. Амосова виділяє цілісне і [фразеологічне зв'язане значення [Амосова, 1963, с. 64, 86],
Тут мовиться про співвіднесеність фразеологізмів з актом .мовлення, де вони розглядаються як актуалізовані мовні знаки. [.Щодо актуалізації фразеологізмів, то вона розглядається тут 1) як потенційна можливість і 2) як її реалізація в тексті. Ця реалізація потенційних можливостей фразеологізмів як віртуальних знаків мови дещо відрізняється від реалізації потенційних можливостей слів.
Аналіз цілих текстів показує, що цей тип фразеологізмів не має самостійної теми. $ftW(
41
Я. Г. ЄРЧЕНКО, викл., Львівський університет
КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
питання фразеології у різних мовах викликають знач-ний інтерес учених. У дослідженнях В. В. Виноградова, О. В. Ку-ніна, І. І. Чернишової, Н. Н. .Амосової, В. Л. Архангельського, М. М. Копиленка та багатьох інших увага зосере-джується переважно на дослідженні матеріальної сторони фразео-логічних одиниць (ФО): їх структури, відношень між компонен-тами, функціонування в мовленні тощо. Менше дослідженою є ідеальна сторона ФО: недостатньо розкритий сам процес фразео-логізації словосполучень, тобто утворення ФО, процес переосми-слення синтаксичних словосполучень, переносного вживання і т. д. У зв'язку з цим О. В. Кунін слушно зауважує, що багато питань фразеології чекають вирішення: ще не до кінця виявлені законо-мірності,