суб'єкт/об'єкт не обов'язково повинен рухатися або змі-нювати свій стан, досить просто існувати (to be) в такому стані. Однак дієслівний компонент to run вживається у фразі обов'яз-ково, .бо вихідний смисл фрази формувався за його участю. Отже, в даному випадку маємо часткове узагальнення смислу фрази, і воно визначається узагальненням значення окремих компонен-тів фрази, але не смислу фрази в цілому. Часткове узагальнення смислу є лише кроком, хоч і значним, до узагальнення, але не узагальненням смислу в цілому. Qp-vtv^w (jh^jp^l
За допомогою описаної методики ~~*~ було проаналізовано 86 фразеологічних одиниць з дієсловом to run, включених у фразео-логічні словники О. В. Куніна і К. Т. Баранцева. У результаті було встановлено, що в 44 словосполученнях (48,8%) жоден із компонентів не нейтралізував повністю свого значення. Отже, всі ці словосполучення не є фразеологічними, бо їхні смисли поро-джені закономірним функціонуванням слів-компонентів. Щоправ-да, окремі смисли можуть мати часткове узагальнення, зумовлене узагальненням значень окремих компонентів (як у to run wild — to be without check or restraint), що, очевидно, сприймається як узагальнення смислу в цілому і фразеологізація словосполу-чення. C^MjtU46j?x^J
Значна частина словосполучень (31, що становить 35%) мають як регулярний смисл, так і фразеологічний. Основою для проти-ставлення таких словосполучень є тотожна, омонімічна форма — склад тих самих слів-компонентів, а диференційними ознаками будуть відповідно різні смисли — регулярний, звичайний (немар-кований член опозиції) і фразеологічний, незвичайний — як наслі-док узагальнення регулярного смислу. Наявність двох різних і різ-
38
норївневих за ступенем узагальнення смислів тієї самої фрази є об'єктивним доказом наявності фразеологізованого смислу, а от-же, і ФО- [tfw**}-
За ступенем узагальнення смислів ФО розподіляються на пов-ністю фразеологізовані, коли всі слова-компоненти словосполучен-ня нейтралізуються, і частково фразеологізовані, коли лише ча-стина слів-компонентів словосполучення нейтралізує своє значен-ня. Попередні підрахунки показують, що кількість ФО зворотно пропорційна ступеням фразеологізації: чим вищий ступінь уза-гальнення фразеологічного смислу, тим менше таких ФО, і навпа-ки. Щодо рівнів фразеологізації, то вони визначаються питомою вагою слів — компонентів ФО, які нейтралізують своє значення,
Підводячи підсумки, відзначимо: 1) без розмежування значен^ ня і смислу слова-компонента словосполучення і врахування ак^ туалізації та нейтралізації сем інваріантного значення кожного компонента, фрази неможливо об'єктивно визначити становлення ФО. і ступінь її фразеологізації; .2) фразеологічна одиниця вини-кає внаслідок узагальнення регулярного смислу словосполучення в процесі абстрагування від окремих, конкретних експресивно не-релевантних його ознак; 3) (внаслідок абстрагування смислу від конкретних ознак відповідні слова-компоненти фрази втрачають свою смислорозмежовуючу силу і нейтралізуються; 4) чим більша кількість компонентів фрази нейтралізує своє інваріантне значен-ня, тим вищий ступінь узагальнення смислу фрази і фразеологі-зації словосполучення відповідно.
1. Ленін В. І. Філософські зошити. К-, 1972//Повне зібр. творів. Т. 29. 2. Аничков И. Е. Идиоматика идиом и идиоматика идиоматизмов//Проблемы фразеологии. Исследования и материалы. JV1.; Л., 1964. 3. Виноградов В. В. Рус-ский язык. М., 1972. 4. Рурський С. О. Деякі проблеми семантичної комбінате-' рики//Іноземна філологія. 1974. Вип. 34. 6. Рурський С. О. Нейтралізація опо-зицій у семасології//Іноземна філологія. 1981. Вип. 63. 7. Гурский С. Е., Ерчен-ко П. Г. Инвариантное значение слова и смысл фразеологической единицы// Проблемы повышения эффективности преподавания иностранных языков: Тез. Докл. 11 межвуз. науч.-метод, конф. Львов, 1973. 8. Кунин А. В. Английская фразеология. М., 1970. 9. Англо-русский фразеологический словарь/Сост. А. В. Кунин. В 2 кн. 3-е изд. М., 1967 (ФСК). 10. Англо-український фразео-логічний словник/Склав К. Т. Баранцев. К., 1969. [ФСБ]. 11. Longman Dictioof Contemporary English. London, 1978. [LDCE]. 12. Thei Advanced LearDictionary of Current English/A. S. Horhby, E. V. Gatenby, H. Wake-field. London, 1963. [ALD].
The problem of objective criteria in differentiating between idioms and synword-combinations is considered. The method of component analysis is nrst used for determining the idioms and the level of phraseologization. It made possible to determine the level of generalization of the sense in the idiom. The neutralization of meaning of at least one component in a word-combination is *ne objective proof of the idiomatic rise.
Стаття надійшла до редколегії 25.01.85
39
є одиницею мови, а не індивідуальним оказіональним зворотом.
2. Семантична ускладненість — повне або часткове пере-осмислення значення, наявність у складі фразеологізмів архаїчних елементів та і 11.
3. Нарізнооформленість — це особливість синтаксичної будови фразеологізму, де кожен компонент мас окреме граматичне оформлення.
4. Неможливість утворення за породжуючою структурно-семантичною моделлю змінного сполучення слів І Кумин, 1986, с. 43-841.
Таке розуміння стійкості, як зазначають дослідники, не є релевантною ознакою фразеологізму. Вона притаманна однаковою мірою і сполученням лексем, і граматичним засобам, наприклад, складним сполучникам, синтаксичним моделям тощо. Таким чином, вона не може бути засобом вичлснування об'єкта фразеології |Копыленко, Попова, с. 8|.
Попри усякі суперечності і розбіжності поглядів учених, стійкість є однією з характерних ознак і властивостей фразеологізму, яка може певною мірою сприяти визначенню межі дослідження у сфері фразеології.
§3. Визначення фразеологізму та методи
дослідження фразеології (< У сфері фразеології налічується багато методів дослідження. З їх допомогою визначається основна одиниця фразеології як>| об'єкта спостереження, що дозволяє вичленувати із усієї маси)! знаків мовної системи сукупність таких одиниць, відокремити їхі в окрему галузь науки. Такий процес передбачає застосування! наукового методу. Мова йде про метод як засіб вичленування І фразеологізмів з маси інших одиниць, визначення їх природи,: виявлення тих диференційних ознак, які допоможуть відмежувати! одиниці фразеології від нефразеологічних сполук слів. ?
У мовознавстві метод визначається як узагальненії сукупності теоретичних установок, прийомів, методик дослідження мови,