Числівник
Синонімія існує між кількісними і збірники числівниками: два хлопці – двоє хлопців, два відра – двоє відер.
При виборі граматичного синоніма враховуються семантичні, функціональні – стилістичні особливості двох розрядів числівників.
Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле: троє синів, п’ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев’ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживають для позначення невеликої кількості (двоє – двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п’ятеро учнів, сорок двоє студентів є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять.
Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а науковому й офіційно-діловому – невластиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі.
Розрізняють числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники вживаються:
а) з іменниками, субстантивованим прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: троє сусідів ,двоє лікарів, двоє приїжджих, троє червових, п’ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали ,два президенти, три академіки;
б) з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел;
в) з іменниками діти, малята, хлоп’ята, дівчата, особи: двоє хлоп’ят п’ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;
г) з особовими займенниками: нас сьогодні четверо, їх було шестеро;
ґ) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів: четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;
д) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар): троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;
е) у субстантивованому значенні: двоє прийшли, троє працювали.
Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам: вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях: двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду – назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого жіночого роду – назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники: дві доярки, три столи, дві ночі.
Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми: двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, шестірко, семітко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю.
Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням: десять, десятеро – десяток; дванадцять, дванадцятеро – дюжина; сто – сотня; одна друга – половина, одна третя – третина, одна четверта – чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.
Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменниками у роді й відмінку: один стілець, одного стільця..., одна проблема, однієї проблеми...
При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два підручники три студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом –ин, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два громадянина, три селянин, чотири киянина. І непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками.
У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди вимагають родового однини: два сына, три фильма, сетере стола, або продавца.
Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з числівниками два, три, чотири, обидва), три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (безтурботних) дні.
Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками: у п’яти зошитах, двадцятьом журналістам.
Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів..., тисяча кілометрів, тисячі кілометрів, тисячею кілометрів.
Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два пасажири, сорок чотири будинки.
Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі, десять сотих гектара.
У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з четвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри, п’ять з половиною кілометрів.
У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна тертя літра, п’ять і дві третіх метра.
У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:
Н. півтора аркуша півтораста кілометрів
Р. півтора аркуша півтораста кілометрів
Д. півтора аркушам півтораста кілометрам
З. півтора аркушами півтораста кілометрів
О. півтора аркушам півтораста кілометрами
М. (на) півтора аркушах півтораста кілометрах
9. У сполученнях, що позначають дати, на зразок восьме березня, перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до восьмого березня, з восьмим березня. При поєднанні дати, із словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: до дня першого вересня. Конструкції привітати зі святом восьме березня належить до сфери розмовної мови.