Курсова робота

на тему:

Художні синтаксиси у творах М.М.Коцюбинського

План

Вступ………………………………………………………………..…3

Розділ 1. Місце і значення синтаксису в курсі

української мови……………………………………………………....5

Розділ 2. Мова творів М.М.Коцюбинського….………………...8

2.1. Роль діалектизмів та художніх засобів ……..………….10

Розділ 3. Твори М.Коцюбинського…………………. ………....13

Розділ 4. Значення творчості М.М. Коцюбинського…………..18

Висновок……………………………………………………………....20

Список використаної літератури………………………………….…23

Вступ

Українська мова - національна мова українського народу. У сучасному світі налічується майже шість тисяч мов. Наша, українська, як і будь-яка інша, посідає своє унікальне місце. У мові нація залишає всю свою історію, свій всебічний багатовіковий досвід, здобутки культури, світоглядні ідеї, свою самобутність. Мова кожного народу є витвором багатьох поколінь.

Мова є засобом комунікації, інструментом порозуміння між людьми, спілкуванням між народами. Адже у процесі суспільної діяльності люди мають постійну потребу вступати в різні стосунки з іншими людьми, погоджувати з ними свої дії, ділитися власним досвідом і запозичати собі досвід інших, давати поради й розпорядження або одержувати їх. Без мови не може існувати будь-яке виробництво, не може розвиватися наука, техніка, культура, мистецтво, преса, радіо і телебачення.

Мова є також знаряддям формування і вираження думки, основою духовності народу, мідного і надійною опорою самоусвідомлення особистості, імпульсом до творчого самовираження людини не тільки в національній культурі, а й у світовій цивілізації

Коріння української мови сягає у сиву давнину. На найвищому державному рівні видавалися укази, закони, постанови, положення, що сприяли забороні і викоріненню української мови.

«Закон про мови» 1989 р. та Конституція України (1996 р., ст. 10) –документи, що надали українській мові державного статусу.

Статус державної мови, безперечно, стимулював розширення її функцій, сприяв розвитку української нації, її традицій і культури. Тому ми повинні пам'ятати, що виховувати в собі повагу до мови, якою спілкуємося, - це, перш за все, виявляти повагу до народу, його історії, культури. Адже мова - своєрідний генетичний код нації, а не лише засіб спілкування.

В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його націо-нальну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить Михайло Коцюбинський, класик української літератури, видат-ний письменник. У важкі часи самодержавства він розкривав духовну велич рідного народу, його мрії, у конкретних художніх образах утілив його віру в краще майбутнє.

Михайло Коцюбинський — великий письменник-гуманіст, виразник народ-них дум і прагнень. Він посідає одне з чільних місць в історії української літера-тури. Його повісті, оповідання та новели яскраво відтворюють не тільки глибинні соціальні зрушення в суспільстві кінця XIX - початку XX ст., а й активні пошуки, якими характеризувався літературний процес на межі двох століть, він приніс в українську літературу елементи декадентства, символізму, неороман-тизму, — усього того, що за аналогією з німецькою та польською літературою дістало назву модернізму.

???? ???????? ?????? розглянути художні синтаксиси Коцюбинського; дати визначення синтаксису в цілому та виявити його значення в сучасній українській мові, розглянути художні синтаксиси у творах, написаних Коцюбинським.

Об’єкт курсової роботи – вивчення творів Михайла Коцюбинського для визначення художніх синтаксисів.

Предметом дослідження курсової роботи є твори М.М.Коцюбинського: «Тіні забутих предків», «Fata morgana», «Цвіт яблуні», «Intermezzo».

Практичне значення цієї курсової роботи - детальне вивчення на основі творів Коцюбинського художніх синтаксисів творів, що є дуже важливим дослідженням для сучасної української мови,

Розділ 1. Місце і значення синтаксису в курсі української мови

Опрацювання синтаксису займає особливе місце курсі української мови. Зумовлене це роллю мови як засобу формування і вираження думки, як засобу спілкування між людьми; тільки на синтаксичному рівні мовної системи виявляється функціональна значимість одиниць усіх інших рівнів, їх участь у досягненні комунікативних цілей. З цього випливає необхідність якнайтіснішого зв'язку між вивченням синтаксису і опрацюванням матеріалу інших розділів програми.

Лексичне значення багатозначних слів, слів, ужитих у переносному значенні, омонімів виявляється лише у контексті словосполучення чи речення. Лише у реченні або й зв'язному висловлюванні розкриваються функції синонімів та антонімів, зміст і функції фразеологізмів.

Спираючись на відомості з синтаксису, можна зрозуміти суть таких способів творення слів, як перехід з однієї частини мови в іншу, основоскладання та злиття, утворення нового слова внаслідок зміни значення наявної у мові лексики. Опора на синтаксис необхідна для розрізнення оморформ однієї чи різних частин мови, перехідних і неперехідних дієслів, безособових дієслів, усвідомлення ролі прикметників, відносних займенників, прийменників і сполучників, розрізнення омонімічних частин мови (наприклад слів що, як).

З другого боку, синтаксичний матеріал треба вивчати на основі зв'язку з іншими розділами, оскільки кожне синтаксичне явище виражається лише через слова і форми слів.

Виразний зв'язок синтаксису і з практичними аспектами опрацювання мовного матеріалу. Ряд орфограм мають синтаксичне обґрунтування: правопис відмінкових закінчень іменних частин мови, розрізнення однозвучних слів та сполучень слів (зате – за те, якби – як би, по-новому – по новому шосе).

Синтаксис служить основою для більшості пунктуаційних правил. Робота з розвитку мовлення значною мірою зводиться до синтаксичної зв'язності висловлювання.

Термін «синтаксис» у перекладі з грецької означає «складання». Синтаксична система мови – це сукупність можливих моделей сполучення слів і структурно-функціональних типів речень, що обслуговують усі форми і види мовного спілкування.

Синтаксис як розділ граматики вивчає значення форм слів, що виникають у поєднанні з іншими словами і формами, синтаксичні одиниці і відношення між ними, правила побудови зв'язних висловлювань.

Отже, під час опрацювання будь-якого синтаксичного матеріалу в центрі уваги мусить бути поняття синтаксичного зв'язку, засоби зв'язку між компонентами синтаксичних одиниць. Ці ж питання з'ясовуються і при вивченні ряду несинтаксичних тем.

Так, у процесі вивчення