НУЛЬ ЗВУКА, нуль звука. Відсутність звука у складі морфеми, що виступає як показник грамматичного значення при чергуванні. Наприклад: обирати - обрати, посилати - послати, умерти - умру.

Фрезеологічні словники - це словники, в яких зібрано й розкрито значення фразеологічних одиниць. Такі словники є:*

одномовні; *

двомовні.

В одномовних фразеологічних словниках, які є тлумачними, розкривається значення фразеологізмів, вживаних у рідній мові, наводяться варіанти їх, іноді подається стилістична й грамматична характеристика. Наводять зразки вживання фразеологізму у різних стилях літературної мови.Такими словниками в українській літературній мові є "Фразеологічний словник" (Н.О. Батюк. К.: Рад. Шк., 1982) та "Словник українських ідіом" (К.: Рад. Письменник, 1968, понад 2 200 ідіом) Г.М. Удовиченка, "Крилаті вислови в українській літературній мові" А.П. Коваль та В.В. Коптілова (2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Вид-во при Київ. держ. ун-ті, 1975), а також збірки "Українські народні прислів?я та приказки", що різним обсягом видавалися у різні роки. У 1993 році побачив світ двотомний "Фразеологічний словник української мови" (К.: Наук, думка), призначений для широкого кола читачів.

Двомовні фразеологічні словники - це перекладні словники. У них до наведених фразеологізмів однієї мови подаються фразеологічні відповідники іншої, як це зроблено в "Українсько - російському і російсько - українському фразеологічному словнику", укладеному І.С. Олійником та М.М. Сидоренко (К.: Рад. Шк., 1978), чи в праці "Англо-український фразеологічний словник" К.Т. Баранцева (1969).

Зразки статей із тлумачного фразеологічного словника Н.О. Батюк:

Грати у власну дудку. Мати свої, незалежні від когось погляди, робити по-своєму. Ілюстрації.

Брати (узяти) за живе. Розтривожити, схвилювати (ілюстрації).

Зразки статей з двомовного фразеологічного словника:

Накивати п?ятами - показать пятки, фам. задать стрекача (чесу).

На вкус, на цвет товарища нет - на любов і смак товариш не всяк, кожний Івась має свій лас.

Двомовні словники - словники перекладні. У них подано переклад слів з однієї мови на іншу (зякої на яку - відображено у назві словника). Поруч із перекладом уміщено типові приклади вживання слів у різних значеннях, оскільки у різних мовах похідні значення відповідних слів не збігаються, хоча основне значення в них спільне. До того ж у різних мовах неоднакова система омонімів, тому на іншу мову такі слова перекладаються не одним, а кількома відповідними, паприклад:

лицо - укр. лице, обличчя, вид, особа;

залог - укр. застава (відати під заставу), запорука (запорука миру), стан (дійсний стан).

Українська лексикографія має чимало перекладних словників, серед них - словники "Русско - украинский словарь" та ""Українсько - російський словник".

"Русско - украинский словарь" вийшов кількома виданями. Вперше - у 1948 р. одним томом. У ньому зареєстровано 80 000 слів російською мовою, українських відповідників більше. Головний редактор словника - акад. Калинович М.Я., редактори - академіки Л.А. Булаховський, М.Т. Рильський. Друге видання словника було здійснено в 1968 р. у трьох томах. Російська частина словника нараховує близько 120 000 слів. Головний редактор цього видання - акад. І.К. Білодід.

Зразки статей з останнього словника:

длиться тривати; (продолжаться - еще) продовжуватися, -жується; (тянуться - еще) тягтися, -гнеться, тягнутися; (о беседе и т.п. - еще) точитися, -читься.

зеркало 1. дзеркало, реже люстро; уст., поэт. свічадо; уст. верцадло; 2. перен. дзеркало.

У 1975 р. у видавництві "Радянська школа" війшов "Русско - украинский словарь" Д.І. Гранича та І.С. Олійника, призначений для учнів середніх шкіл. У словнику вміщено понад 30 000 слів різних стилістичних групп. Словник витримав кілька видань.

Цими самими авторами було підготовлено й видано у 1990 р. "Русско - украинский и украинско - русский словарь" (К.: Вища шк.). І російська, й українська частина у реєстрі містять по 12 000 слів з перекладом їх на іншу мову.

У 1992 р. з?явився "Русско - украинский и украинско - русский словарь. Отличающаяся лексика", підготовлений колективом авторів у складі Л.І. Мацько, О.І. Сидоренко, С.В. Шевчук (К.: Вища шк.); у ньому зібрано слова російської мови, що перекладаються власне українськими словами, у другій частині подано переклад власне українських слів російською мовою. У додатках уміщено сталі російські вислови, відповідні їм українські, а також слова і вирази зі значенням часу, слова українського народного календаря.

Значним досягненням української лексикографії є шеститомний "Українсько - російський словник", виданий у 1953 - 1963 рр. Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні АН УРСР. Українська частина словника нараховує понад 120 000 слів. Головний редактор словника - чл.-кор. АН УРСР М.Т. Рильський.

У 1976 р. було випущено третім виданням однотомник "українсько - російського словника" (відповідальні редактори Л.С. Паламарчук, Л.Г. Скрипник. - К.: Наук. думка). У ньому вміщено в українській частині близько 65 000 слів. Словник складений на основі названого вище шеститомного словника, розрахований на широке коло читачів, призначений для довідок при перекладах, читанні українських текстів різних жанрів. Зразки статей з цього словника:

дія действие; воздействие, влияние; акт (театр.); обставина способу дії грам. обстоятельство образа действия; п?єса на три дії (театр), трехактная пьеса, пьеса в трех действиях (актах).

дняти (дніє) безл. светать, рассветать.

Крім названих широко використовуються й інші лінгвістичні словники, зокрема словник синонімів, словник антонімів, словник омонімів, словник рим, частотний словник, інверсійний словник, граматичний словник, словники мови творів окремих письменників, "Словник труднощів української мови".

Таким чином,