Курсова робота

Методи розкодування інформації

ЗМІСТ

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження методів розкодування інформації

1.1. Поняття кодування інформації

1.3. Знаковий метод фіксації інформації

1.3. Мова як основний засіб кодування й передачі інформації

1.3.1. Мова як засіб кодування інформації

1.3.2. Традиційна система письма.

1.3.3. Спеціальні системи письма.

Розділ 2. Характеристика деяких систем писемності як основного методу розкодування інформації

2.1. Клинопис.

2.2. Середньоперсидська писемність.

2.3. Критське піктографічне письмо.

2.4. Критське лінійне письмо.

2.5. Грецький алфавіт.

2.6. Латинський алфавіт.

2.7. Огам.

2.8. Давньогерманські руни.

2.9. Давньослов'янське письмо.

2.10. Глаголиця.

2.11. Кирилиця.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Актуальність теми дослідження. Як відомо, розвиток людства супроводжувався різноманітними досягненнями. Якщо поринути в історію, то побачимо, що, навчившись розмовляти і спілкуватися, люди винайшли й письмо. З цього приводу А.О. Білецький пише так: "В еволюції звукової сигналізації між світом тварин і світом людей з їхньою мовою незмірно величезний інтервал у часі. Найтриваліша доба у розвитку людських мов – це дописемна доба до винайдення письма. У цю добу відбулася так звана неолітична революція, тобто перехід від збирання й мисливства до землеробства та скотарства. За цією революцією сталися металургійна революція (обробка металів) і, нарешті, графічна революція – винайдення письма". Цивілізація також була свідком створення численних найрізноманітніших мов.

Про те, що таке мова, як вона виникла, як з'явилося писання, люди замислювалися вже у далекому минулому. Численні свідоцтва цьому ми знаходимо і в міфології багатьох народів стародавнього Ближнього Сходу, шумерських, акадських, єгипетських, хетських переказах, в яких знаходила вираз віра в створення мови і писання богами – як правило, покровителями відповідних міст-держав, а також віра в наявність у богів своєї мови, відмінної від людської.

Спеціальний же інтерес до мови прокидається, як свідчить історія, тоді, коли в центрі уваги людей опиняються основні його одиниці і правила їх вживання в мові. І його пробудженню в найдавніших державах Ближнього Сходу (Єгипет, Шумер, Вавілонія, Хетське царство, Угаріт, Фінікія та ін.) сприяли ті, багато в чому схожі проблемні ситуації, в яких стала усвідомлюватися необхідність забезпечити письмову фіксацію результатів різноманітної господарської, адміністративної, культової, дипломатичної і іншої діяльності і тим самим зробити можливою мовну комунікацію не залежною від чинників часу і простору.

Саме в близькосхідному регіоні були створені перші засвідчені людською історією системи письма. Тут близько 4-го тис. до н.е. з'явилася єгипетська ієрогліфіка, в 29-28 ст. до н.е. склався шумерський клинопис. Ці дві системи письма послужили прямими джерелами або "підказками" для формування багатьох подальших писемностей (перш за все в Передній Азії).

Мистецтво писемності у власному, термінологічному значенні припускає відчуття розчленовування звучної мови на дискретні і багато разів відтворні, пізнавані в різних контекстах мовні одиниці (такі, наприклад, як слова) і наявність інвентарю відтворних і пізнаваних в різних контекстах графічних знаків, що регулярно співвідносяться з певними мовними одиницями. Передуючі письму протописьменностi різних видів (і зокрема твори піктографії) не відповідали цим вимогам: вони забезпечували передачу лише смислової сторони повідомлень, а не передачу найзвучнішої мови і створюваних нею мовних одиниць. Вони, як правило, не володіли наборами стандартних графічних знаків, які мали б певне прочитання (значення).

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи є інформаційна діяльність в суспільстві.

Предмет дослідження – методи розкодування інформації.

Метою курсової роботи є дослідження методів розкодування інформації.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:–

охарактеризувати теоретичні аспекти дослідження методів розкодування інформації;–

дослідити окремі системи  писемності як основного методу розкодування інформації.

Теоретико-методологічною основою роботи є праці таких дослідників, як Кушнаренка Н.М. [18], Удалової В.К. [17], Ильюшенка М.П. [11],  Воробйова Г.Г. [5], Партика З. В. [22], Истрина В.М. [12] та ін.

Головні методи дослідження – історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел. Бібліографія налічує 32 найменування.

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження методів розкодування інформації

1.1. Поняття кодування інформації

Неодмінною умовою процесу документування є кодування інформації.

Кодування інформації – це спеціально вироблена система прийомів (правил) фіксації інформації.

Основними атрибутами кодування є код, мова, знак, за допомогою яких інформація фіксується і передається у просторі та часі.

Код – це набір знаків, впорядкованих відповідно до певних правил тієї або іншої мови, для передачі інформації.

Мова – це складна система символів, кожний з яких має певне значення. Мовні символи, будучи загальноприйнятими і відповідно загальнозрозумілими в межах даного співтовариства, в процесі мови комбінуються один з одним, породжує різноманітні за своїм змістом повідомлення.

Знак – це мітка, предмет, яким позначається що-небудь (буква, цифра, отвір). Знак разом з його значенням називають символом.

Код, мова і знак дозволяють передавати інформацію в символічному вигляді, зручному для її кодування і декодування.

Системі кодування інформації властиві наступні відмінні риси:

1. Код повинен добре сприйматися, відтворюватися і передаватися. Цим визначаються особливості його форми – незмінність, однотипність і визначеність.

2. Код повинен бути однозначним, зрозумілим всім учасникам комунікаційного процесу – відправнику повідомлення і його одержувачу. З цією метою розробляється система правил, яка дозволяє кодувати і декодувати інформацію.

3. Кодів існує значно більше, чим матеріальних носіїв. Розрізняють наступні види кодів: алфавітний – система букв, цифровий – система цифр, алфавітно-цифровий – змішана система алфавітних і цифрових кодів, рельєфно-точковий – система опуклих точок (шифр Брайля), матричний – система поглиблень або отворів та ін. Використовуючи як код букви, можна фіксувати слова на