2. Рецензія на «Російсько-український словничок медичної тер-мінології», випущений часописом «Українські медичні вісті» — «Вільна українська школа», ч. 3. 1918— 19 шкільний рік, жовтень. Київ, ст. 196-197.

3. Рецензія на Є. Тимченко. Українська граматика для Ш-ої і IV-ої кляси шкіл середніх. «Вільна українська школа», ч. 8 — 9. 1918—19 шкільний рік, березень —квітень. Київ, ст. 165—169.

3а. Курс українського правопису. Підручник для шкіл і самона-вчання. Київ, 1919, ст. 157.

4. Паралельні форми в українській мові, їх значення для стилю. Київ, 1923, ст. 23.

5. Уваги до сучасної української літературної мови. Видання 1, Київ, 1920, ст. 44; вид. 2, Київ, 1923, ст. 118; вид. З, Київ, 1925, ст. 246; вид. 4, Краків —Львів, 1942, ст. 199. Усі цитати в даль-шому за 4 виданням.

6. Словник хемічної термінології (Проект). Київ, 1923, ст. X + 140.

7. Рецензія на С. Кульбакін. Украинский язык. Записки Іст.-філ. відділу ВУАН, 2-3, Київ, 1923, ст. 217-220.

8. Програма для збірання етнографічних матеріялів, І. Початки мови; а) жести, б) міміка, в) природні та перекличні (ономасто-поетичні) вигуки, г) дитяча мова. II. Таємні мови. III. Ономасти-ка. IV. Початки письма. Київ, 1923, ст, 34 (Збірник Іст.-філ. від-ділу ВУАН, 13, І).

9. Рецензія на О. Синявський. Украинский язык. Записки Іст.-філ. відділу ВУАН, 4, Київ, 1924, ст. 248-251.

10. Реценздя на М. Йогансен. Украинский язык. Там же, ст. 251—254.

11. Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки села Хоро-бричів на Чернігівщині. Київ, 1924, ст. 111 (Збірник Іст.-філ. від-ділу ВУАН, 21).

12. До характеристики і процесу монофтонгізації чернігівських дифтонгічних звуків. «Україна», 1925, 5, ст. 14 — 38.

13. Як водили перегеню. Етнографічний вісник, 1, 1925, ст. 66 — 68.

14. Рецензія на J. Forchhammer. Die Grundlage der Phonetik. Запи-ски Іст.-філ. відділу ВУАН, 7-8, 1926, ст. 530-553.

15. 'Словник ботанічної номенклятури. Київ, 1928, ст. XXXII + 319.

16. До питання про умови дисимілятивного акання. Записки Іст.-філ. відділу ВУАН, 16, 1928, ст. 48-72.

17. Спроба пояснити процес зміни є, о в нових закритих складах у південній групі українських діялектів. Київ, 1928, ст. 87 (Збірник Іст.-філ. відділу ВУАН, 80). Початок праці був уміщений у Запис-ках Іст.-філ. відділу ВУАН, 19, ст. 167-183.

18. До питання про українські форми з ненаголошеним а на місці етимологічного о (багатий, гарячий та ін.). Українська Акаде-мія Наук. Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергієвича Грушевського з нагоди шістьдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльности, II. Київ, 1928, ст. І39-149 (Збірник Іст.-філ. відділу ВУАН, 76).

19. Матеріяли до української діялектології та фольклористики. Київ, 1928, ст. 135 (Збірник Іст.-філ. відділу ВУАН, 85).

20. Про незалежну від наголосу зміну а по м'яких консонантах та по j в українських діялектах. Український діялектологічний збірник, 2. Київ, 1929, ст. 75—107 (Збірник Іст.-філ. відділу ВУАН, 64:11).

21. Рецензія на Н. Дурново. Введение в историю русского языка. Записки Іст.-філ. відділу ВУАН, 21-22, 1929, ст. 375-405.

22. Дещо до молдаванської діялектології та фолькльрристики. Збір-ник заходознавства, 2. Київ, 1930, ст. 213 — 222.

23. До поняття «фонема». ВУАН, Збірник Секції граматики україн-ської мови, 1, 1930, ст. 217-234.

24. Про українські безпідметові конструкції з присудковими діє-прислівниками на -но, -то. Там же, ст. 1—39.

25. До питання про походження північноукраїнських рефлексів — о, ue, we, wy, е. ВУАН, Збірник Комісії для дослідження історії української мови, 1, 1931, ст. 79 — 85.

26. Les voyelles о et є en Ukrainien et leur transformation dans les syllabes fermees nouvelles. Revue des Etudes Slaves, 12, 1932, St. 77 — 88 u.

Праці Курило досить виразно поділяються на чотири цикли. Початок її наукової діяльности зв'язаний з інтересом до проб-лем нормалізації української літературної мови, особливо в сти-лістиці й термінології. Це праці 1, 6, 9, 10; цієї ділянки Курило не цурається й далі, як свідчать 15, 24, одначе від 1924 р. вона стає для Курило другорядною. На чільне місце вибивається спершу збирання діялектологічних і почасти етнографічних матеріялів (8, 11, 13, 19, 22). Це постачає Курило матеріял для перегляду низки питань з історії української мови, передусім з історичної фонетики її. Тепер ці проблеми стають у центрі всі-єї її праці, і тут Курило особливо багато зробила для дальшого розвитку українського мовознавства. Сюди належать її праці 7, 12, 16— 18, 20, 21, 25, 26. Якщо діялектологія давала головний фактичний матеріял для цих праць, то, з другого боку, відчувалася потреба теоретично-методологічного обґрунтовання. З усіх мовознавців-україністів 20-х років Курило була найбільше заці-кавлена питаннями загальної фонетики й фонології. Про це свід-чать праці 14 і 23.

КУРИЛО Й НОРМАЛІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Праці над нормалізацією української літературної мови Курило присвятила багато часу й уваги, особливо в першій половині своєї недовгої — 14-річної — наукової діяльності. У широкій колективній нормалізаційній праці тих років чи не на перше місце треба поставити поруч О. Синявського — в царині правопису, ортоепії й морфології — і Ганцова — в царині загального словництва, Курило в царинах фахового словництва, словотвору, синтаксу й фразеології. Без діяльності цих трьох визначних мовознавців сучасна українська літературна мова мала б дещо інший характер — і цього не вдалося змінити навіть пізнішими мовними чистками в УССР. Наслідки праці цих мовознавців не викорчувані і не можуть бути викорчувані, за винятком окремих деталів, а це з двох