ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему:
Образна національно-культурна специфіка французьких фразеологізмів , які містять слова-реалії
План
Вступ
Розділ І КАРТИНА СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ НАРОДУ
1.1. МОВНА КАРТИНА СВІТУ
1.2.1 .Національні особливості фразеологічних одиниць
1.2.2. Мовна картина світу
РОЗДІЛ ІІ
Фразеологічний фонд мови , як вираження його ментальності
2.1. Виникнення фразеологічних одиниць
Реалії і діалектизми
2.3. Проблема відтворення реалій
ІІІ Розділ
Реалії у французьких фразеологізмах
3.1 Реалії „власні назви”
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Фразеологічні одиниці існують в багатьох мовах, але в кожній мові вони мають свої особливі форми вираження. Найголовнішою та основною ознакою людського спілкування є передача думок тобто перекладаються не слова, а поняття, які вони виражають; не речення а судження, не тексти, а думки та міркування які вони містять. Фразеологізми можуть містити особливі лексичні одиниці реалії, які передають інформацію пов’язану з традиціями, історією та культурою даного народу. Реалія, як будь-який компонент фразеологічних одиниць, втрачає тим більшу частину свого значення, чим тісніший зв’язок між компонентами.
Проблема перекладу реалій досліджувалися такими теоритиками перекладу як Г. Балль, Я. Рецкур, Г. Шатков, А. Швайцер. Але ми погоджуємся з думкою Р. Зорівчак, яка пропонує ввеститермін “віднайдення сематико – стилістичного відповідника”, або “трансляційне перейменування реалій” та опираємось на визначені дослідницею способи відтворення реалій.
Актуальність нашої теми зумовлюється тим, що прагматичність образної фразеології визначається тим. Що в порівнянні з одиницями інших рівнів, у ній у більшій мірі бере участь людський фактор. Вивчення реалій та переклад їх у фразеологічних є необхідним елементом оволодіння іноземною мовою, що і підтверджує актуальність досліджуваної проблеми.
Метою нашої роботи є дослідження типів перкладу реалій, виявлених у французьких фразеологізмах. Нами були поставлені такі завдання:
виявити у фразеологізмах мови реалії;
привести класифікацію, виявлених реалій;
виявити способи та способи та засоби перекладуреалій;
прикласти реалії на українську та проаналізувати.
Обєктом нашої дослідницької роботи є фразеологізми, які містять реалії.
Предметом дослідження є способи передачі реалій французької. Для вирішення завдань у роботі використовуються такі методи та прийоми лінгвістичного аналізу:
загальний аналітичний метод;
метод спостереження тобто виявлення в різних джерелах відповідних фразеологізмів;
енциклопедичний метод, тобто визначення значення слова у тісному звязку з предметами та явищами, як вони означають;
спеціальний описовий метод;
метод простого підрахунку для систематизації отриманих даних.
Матеріалом для дослідження є фразеологізми французької мови, які містять реалії вставллені шляхом аналізу французько-російського фразеологічного словниака під редакцією Я. І. Рецкера.
Наукова новизна. Проблема перекладу раелій вивчається багатьма вченими, але особливості перекладу реалій у фразеологізмах досліджується вперше.
Практичне значення одержаних результатів дослідження можуть бути використаними у курсах з лексикології.
Мета та завдання даного дослідження визначати структуру роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списка використаної літератури.
У вступі обгрунтовується актуальність дослідження; визначається мета, завдання, методи, обєкт, предмет; матеріали дослідження; зазначається наукова новизна роботи, підкреслюється практичне значення отриманих результатів, наводиться структура дослідження.
У першому розділі подаються загальні відомості про фразеологію, розглядається поняття реалії та їх класифікація. У другому розділі подаються загальні відомості про переклад та особливості перекладу реалій: Способи та засоби передачі реалій. У третьому розділі представлена класифікація реалій, та їхнім походженням та способом перекладу. У висновках підведено підсумки проведеного дослідження. Список використаної літератури нараховує біля 40 позицій.
Розділ І КАРТИНА СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОСТІ НАРОДУ
1.1. МОВНА КАРТИНА СВІТУ
Термін “картина світу” в сучасній науці є досить актуальним та усталеним. Лінгвісти вживають його для установлення зв язку між мовою та навколишньою дійсністю (30; 69; 88; 141; 151; 159; 169; 175; 178; 204; 205; ). Будь-яка мовна картина світу виникає в наслідок когнітивної діяльності людини та спрямована на пізнання об активної дійсності.
Сучасна лінгвістика великою мірою успадкувала ідеї В.фон Гумбольдта. У мові, на його думку віддзеркалюється певний світогляд, духовні якості носія мови, народу. Знаходячись між людиною й зовнішнім світом, кожна мова малює думці картину зовнішнього світу відповідно до особливостей того світогляду, що відображений у мові. Будучи посередником між світом та людиною, “мова в той же час являє собою й віддзеркалення, і знак”, і тому не може бути зведена до сукупності довільно або випадково вживаних понять (58: 320-324). Учений дійшов висновку, що кожна мова вбирає в себе щось від конкретної своєрідності своєї нації й, у свою чергу, діє на неї у тому ж напрямку. Мова завжди втілює в собі своєрідність цілого народу; тому в ній не слід боятися ні витонченості, ні надлишку фантазії, які хтось вважає небажаними (59: 348-349). Ми особливо виділяємо в лінгвістичній спадщині В. Фон Гумбольдта його погляди на мову як на засіб відображення картини світу, вираження національної самобутності. Мабуть, у різних баченнях речі В. Фон Гумбольдт і розуміє основи національної самобутності мови, в якій позначилася вся своєрідність народу – її творця.
1.2. Розбі\ності національних мовних картин світу
Розвиваючи ідеї В. Фон Гумбольдта, Б.Л. Уорф відзначає, що мови різняться не тільки тим, як вони будують речення, але й тим, як вони поділяють навколишній світ на елементи, що є матеріалом для побудови речень ( 176: 192), а ми, як зауважує Б.Л. Уорф, розчленовуємо природу в напрямку, підказаному нашою рідною мовою ( 177:174). Ми вважаємо, що не дивлячись на те, що різні мови в своїй граматичній структурі та лексичному складі по-різному членують світ, універсальна картина світу, яка відповідає певній концептуальній картині світу, у різних носіїв мов в основному збігається. Національні мовні картини світу різняться. Але значною мірою вони подібні, оскільки відображають загалом єдину дійсність.
Розвиваючи ідеї вчення В.
