3.3. Подвійна лакунізація фразеологізмів, які містять реалії

Питання збереження колорити при перекладі детальніше розглянуто у зв язку з передачею реалій, але у фразеології воно ставиться дещо інакше. Інтернаціональні одиниці у складі фразеології будь-якої мови складають меншість, а з позичених багато набули вже відповідного колориту (5,203с).

Національний колорит ФО може бути зумовленим 1) специфічним забарвленням окремого компоненту (реалія, власна назва), або ж 2) характером самої одиниці, пов язаної тим чи іншим шляхом з національними особливостями відповідного народу (28,С.210-211).

Реалія (і власна назва), як будь-який компонент ФО, втрачає тим більшу частину свого значення, чим тісніший зв’язок між компонентами, тобто, тим вищий ступінь злитності всього сполучення. Основна трудність перекладу таких одиниць полягає в тому, що їх не можна передати еквівалентами, оскільки еквівалентність передбачає ідентичність всіх показників, в тому числі і національного забарвлення, а це практично не можливо (5,204с.).

Отже, колорит перетворює ФО в своєрідну реалію, яка, однак, на відміну від “лексичної реалії”, передбачається при перекладі не шляхом транскрипції, але, на думку багатьох авторів, калькою. Але, як стверджує Власов С. та Флорін С. в своїй праці, “з цим можна погодитись лише наполовину” (5,204с.).

Традиційний англійський переклад “carry coals to Necastle” слід перекладати не сематичним еквівалентом “їхати в Тулу зі своїм самоваром”, але калькою “возити вугілля в Ньюкасл”. На погляд Власова С. та Флорін С., приклад не особливо переконливий: по-перше, певне, далеко не кожний читач знає або відразу зрозуміє, що для цього англійського міста притаманне добування та вивіз вугілля, по-друге, що значно важливіше, така калька неодмінно призведе до оживлення образу, який проступаючи з тексту притягуватиме увагу читача набагато сильніше, ні ФО в оригіналі. Так що, мабуть, у більшості випадків розумніше буде жертвувати тією невеликою часткою колориту, яка збереглася в даної одиниці, та перекласти фразеологічним аналогом і, наприклад, (з російської мови) “ морю воды прибавлять”.

Але найважливішим залишається те, що ніколи не підмінити англійський колорит російським або французьким: краще взагалі відмовитися від передачі національної подоби оригіналу, ніж “одягати когось в каптан чужого плеча” (5,204с.).

Отже, для збереження національного колориту при перекладі ФО, вчені радять використовувати не кальку, яка неодмінно призведе до оживлення образу, а знайти в МП фразеологічний аналог, який передав би нейтральним шляхом зміст ФО оригіналу і був би зрозумілим для читача.

2.5 Нейтралізація національного забарвлення при перекладі фразеологічних одиниць

Щодо перекладу ФО з наявністю національного колориту, такий вчений як А.К.Нарзікулов пропонує прийом підміни національно-французького колориту нейтральним (20, 90с.). Наприклад, “ce que Jeannot n’apprend pas, Gros-ean ne le saura jamais” – буквально – “те, чому навчився в юності, залишиться здобиччю”. Цей прийом володіє великими можливостями але має і певні недоліки:

а) як правило, втрата національно-специфічного колориту в перекладі може викликати втрату стилістичної експресії в цілому. Але завдання може бути виконаним, якщо перекладач знайде засоби, еквівалентні прислів’ю, що перекладається за іншими якостями стилістичної експресії (наприклад, за належністю до певного мовного стилю, за образністю, тощо).

б) надто часте вживання даного прийому, звісно, призведе до “знебарвлення” твору в перекладі. Тому, його бажано використовувати у виняткових випадках, при конкретних умовах, які би дозволили таку заміну. Але це пов’язане з правильним оцінюванням можливості такої заміни, характеру національного колориту твору, мовної характеристики персонажів твору, тощо.

Отже, передача іншою мовою національно-забарвлених фразеологізмів цілком можлива методом усунення елементів, які є носіями яскраво вираженого національного забарвлення. Проте, це потребує урахування певних вимог використання в контекстах національних прислів’їв та приказок.

Передача форми фразеологічних одиниць іншою мовою

Особливого “віршованого” звучання фразеологізмам надають певне ритмічне упорядкування, рима, версифікаційні засоби. З огляду доволі вільної метрично конструкції фразеологізму, особливе значення в організації прислів’їв набуває рима, яка є важливим прийомом метричної композиції прислів’їв (9,12с.).

Власні назви в багатьох прислів’ях та приказках включаються взагалі для рими. Це особливо виразно видно в українських та російських прислів’ях та приказках. У французьких прислів’ях власні назви уособлюють переважно певну якість: хитрість, простодушність, дурість, тощо, тобто є образом, наприклад: Jean de Lagny у прислів’ї “C’est un Jean de Lagny, il n’a pas hate”, є уособленням зволікання, повільності, бездіяльності.

Переклад не повинен ігнорувати цю сторону прислів’я. Адекватний переклад – це не тільки передача смислу та значення, але й передача форми також (20,89с.). його можна досягти двома шляхами:

а) підбором відповідних фразеологізмів мови, на яку робиться переклад. Можна помітити, наприклад, відповідність ритму та рими в наступних прислів’ях: Une ame saine dans un corps sain (в здоровому тілі - здоровий дух).

Взагалі, кожна сучасна мова володіє достатньою кількістю прислів’їв та приказок еквівалентним прислів’ям інших мов, як за своїм поетичним оформленням, так і за своїм смисловим змістом.

б) шляхом поетичного відтворення ритму, рими та змісту засобами іншої мови. Переклад має бути індивідуально-творчим. Збереження співзвучності прислів’я оригіналу в перекладі досить бажане. Але буває й так, що прислів’я в оригіналі не містить ритму