У перекладознавчих працях лексема “реалія” як термін зявилася у 40-х роках. Попередником цього терміна було словосполучення “побутовий термін” (“бытовой термин”), що зустрічається у праці І. Кашкіна “Містер Піквік та інші” (1936):.

Термін “реалія” уперше вжив А. Федоров (його діяльність склала цілу епоху в історії радянського перекладознавства) у праці “Про художній переклад” (1941), але для того, щоб позначити на лексему, в національно-специфічний об’єкт. Реалії – це часто не просто слова, а словесні комплекси термінологічного, фразеологічного чи побутового характеру.

В останньому виданні книжки “Основи загальної теорії перекладу: Лінгвістичні проблеми” (1983) А. Федоров дещо уточнює дефініцію “реалії”: ідеться не просто про “слова, що позначають реалії”, а про “слова, що позначають національно-специфічні реалії суспільного життя і матеріального побуту”(160, с. 145). На думку вченого, можна встановити різні групи та підгрупи реалій за ознакою незалежності їх до тієї чи іншої сфери матеріального побуту, духовного життя людини, суспільної діяльності, до світу природи і т. д. Але для А. Федорова реалія – завжди явище позалін гвальне, лише предмет матеріального світу, а не слово, що його позначає(160, с. 150-151). Одначе для досліджень перекладу як специфічної мовленнєвої діяльності важливо враховувати передусім мовні реалізації духовних і суспільних проблем. Тому-то ми вважаємо доречним вживати лексему “реалія” і в сфері мовної номінації. Адже знання фіксуються у поняттях, а у них лише одна форма існування – вербальна.

Новий, значно вищий щабель в опрацюванні реалій – це дослідження болгарських перекладачів і перекладознавців С. Флорина, авторів багатьох статей про реалії та книги “Неперекладне у перекладі”(1980; 1986), написаної російською мовою спеціально для радянських читачів (32; 33; 164; 31). Болгарські дослідники зробили великий поступ в осмисленні лінгвістичної та лінгвостилістичної суті реалій і способів їх відтворення у перекладі. Вони дали найточніше визначення реалій: “Це слова (і словосполучення), що називають об’єкти, характерні для життя (побуту, культури, соціального й історичного розвитку) одного народу і чужі для іншого” (31, с. 55). С. Флорин та С. Власов мають головним чином практичну мету – полегшити працю перекладача, порекомендувати йому детально опрацьовану систему способів відтворення засобами цільової мови так званого “неперекладного”, в тому числі реалій і фразеологізмів. При визначенні статусу “реалії” як перекладознавчого терміна доречно, на наш погляд, виходити з лінгвокраїнознавчої теорії слова Є. Верещагіна та В. Костомарова, з їхнього вчення про фонові знання, про національно-культурний інформаційний потенціал лексичного значення мовних одиниць, а також з перекладознавчих поглядів В. С. Виноградова на природу слова. за визначенням цього дослідника, слово – це “основна одиниця мови, яка вміщає традиційно закріплений комплекс інформації і служить для формування думки та передачі повідомлень у складі речення” (29, с. 33). На підставі цієї дефініції виводимо своє перекладознавче визначення терміна “реалія”: “Реалії – це моно і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких вміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ними комплекс етнокультурної інформації, чужої для об’єктивної дійсності мови-сприймача”. В онтологічному плані ми віддаємо перевагу поняттю “інформація” над поняттям “значення”, бо слова в комунікативному акті, у мовленні, передусім художньому, не тільки реалізують свої узуальні значення, а й набувають нових смислових та експресивно-стилістичних відтінків, характеризуючись константною і оказійною інформативністю. Згідно з нашою концепцією реалії, цим перекладознавчим терміном слід позначити не лише слова й словосполучення на рівні мовлення, а й фразеологізми, що за семантикою є історичні, побутові чи етнографічні реалії. Прикладом можуть правити автоматизовані звороти: дбати про скриню, запити могорич, вибивати дрібушечки, подати рушники, на панщину ходити (гонити), на панщині бути, піднести (дати) гарбуза та інше. Такі реалії щільно пов’язані з національно-культурною специфікою мови. Їм постійно властива конотація співвіднесеності з конкретним часом і місцем.

Реалії відображають життєву конкретику, історію, побут, культуру, цивілізацію, літературу, навіть ландшафт, клімат і спосіб харчування. Вони належать до етнолексики – найбільш національно маркованих шарів словникового складу. У художньому мовленні вони тісно асоціюються з ситуативним контекстом. Трапляється, дослідники ототожнюють реалії з без еквівалентною лексикою. Так, Л. Микуліна в статті “Національно-культурна специфіка і переклад” пише: “Сюди (в національно-культурну специфіку твору. – Р. З.) треба віднести так звану без еквівалентну лексику, що позначає унікальні національні реалії” (95, с. 79). Не відчуває різниці між поняттям реалія: : без еквівалентна лексика перекладознавець В. Крупнов (81, с. 146). Насправді поняття без еквівалентна лексика значно ширше, ніж семантичне поле поняття “реалія”, що відповідає лише випадкам лексико-предметної без еквівалентності. Очевидно, всі реалії входять в обсяг без еквівалентної лексики певного бінарного зіставлення. Але в обсяг цієї лексики входить також частина прислів’їв і приказок, окремі лексеми надзвичайно місткого семантичного наповнення, слова типу “доба” в українсько-англійському бінарному зіставленні, що пов’язані з відмінностями в сегментації довколишнього світу окремими мовними колективами, та інші випадки лексико-семантичної без еквівалентності. Адже, як слушно зазначив Л. Щерба, дійсність у мовах різних народів представлено по-різному (188, с.43).

На це звертали увагу ще дослідники минулих епох. У цьому плані цікава робота німецького філолога Ю. Келлера “Межі перекладного мистецтва” (1892). Доводячи слідом за Г. Ляйбніцом, В. Гумбольдтом, А. Шле гелем неспроможність художнього перекладу (твердження, повністю пізніше відкинене і обґрунтовано заперечене радянським перекладознавством), Ю. Келлер подає таке спостереження: “Як, здавалось би, просто перекласти давньогрецьке слово (“віл”) і різні похідні від нього! Насправді воно попросту неперекладне: