1.2.2.Мовна картина світу

Мовна картина світу (МКС) розглядається в системі “домовна картина світу“, основною одиницею якої вважається концепт, “концептуальна картина”, основною одиницею якої є поняття, і “мовна картина”, основним для якої є значення мовного знака. Показується взаємозв язок цих трьох рівнів картини світу. МКС характеризується також із погляду її динаміки та її значення для формування інтелектуального світу нації.

1.2. Розбіжності національної мовної картини світу

За певних культурно-історичних і суспільно-політичних умов може виникати розбіжність між прогресивною концептуальною картиною світу та архаїч мовною. Таке явище спостерігалось, наприклад, в українській мові ХІХ - початку ХХ ст., коли для відтворення тогочасної концептуальної картини використовувалась на Лівобережжі російська, а на Правобережжі польська мова і переймалася відповідна картина світу. Українська мова вважалася здатною виражати тільки архаїчну ККС, що відбивала сприймання світу неписьменним селянином або міщанином, у яких і виробництво, і побут були майже законсервовані протягом століть. Із цього погляду і дискусії щодо шляхів розвитку української літературної мови, які точилися протягом ХІХ-ХХ ст., набувають ширшого і глибшого значення: об’єктивно це була дискусія про шляхи інтелектуального розвитку народу – чи йому законсервуватися як етнічній групі архаїчного типу, чи входити в сучасний світ у всеозброєнні мови, здатної виражати новочасну ККС і містити відповідну МКС. Так, М. Костомаров, з одного боку, вітає літературу і видання українською мовою, а з другого – вважає виправданим, що українська мова є тільки “надбанням простонароддя, хоч не малочисленого, а все-таки такого, що перебуває на досить низькому стані розвитку”. Навіть Панас Мирний у листі до М. Коцюбинського, який пропонував видати збірку творів із життя інтелігенції, писав: “Чи варто нам за це діло братися, тягти нашу досі живу літературу на диби високих матерій і робити її не оригінально-творчою, а тільки “описательною”? Мені здається, що не варто”. У 20-х роках нашого століття ця дискусія продовжилась, у ній М. Хвильовий обстоював розвиток української літератури і літературної української мови відповідно до світу ХХ століття.

Дещо з інших міркувань і в інший спосіб спроба змінити вектор української мовної картини світу від сьогодення до архаїчного її стану спостерігались й тепер, коли під приводом “повернення до джерел” (нерідко таких, які мають локальне значення) нерідко фактично змінюють сучасний світогляд на архаїчний і сучасну українську мовну картину світу на архаїчну. Звичайно, джерела треба знати, вивчати і шанувати, але все це робити в такий спосіб, щоб не підміняти МКС ХХІ ст. картиною світу ХVI ст., а то й ІХ – Х ст.

Отже, питання про мовну картину світу та її зв’язок з духовним життям людини на домовному, логіко-концептуальному рівнях має не лише велике теоретичне лінгвістичне значення, але і є також питанням про ментальність сучасного українця та інтелектуальній і морально-етичний розвиток нації.

Переважно національно маркованою є фразеологія мови. Для дослідження мовних картин світу ефективним є аналіз національно-специфічних фразем (типу укр. на рушник стати, гарбуза дістати, передати куті меду; рос. коломенская верстаю, бесструнная балалайка, лаптем щи хлебать; англ. as red, as Rother-ham College “червоний, наче Ротергемський коледж”) і специфіки мотивації (внутрішньої форми) фразеологізмів (пор. мотивацію фразеологізмів із значенням “ніколи”: укр. коли рак свисне; рос. после дождика в четверг; англ. when the pigs fly “коли свині літатимуть”, when the moon tyrns green cheese “коли місяць стане зеленим сиром”; фр. attenez-moi sous l'orme “почекайте мене під в’язом”; нім. Wenn die Hunde mit dem Schwanz bellen “коли собаки почнуть гавкати хвостами”; ісп. Cuando la rana crie (tenga) pelo “коли в жаби виросте волосся”; деве минареге чыкъкъанда “коли верблюд вилізе на мінарет”; кит. tie shu kai hua “коли пониклий саговник зацвіте”; укр. у сорочці родиться; англ. to be born with a silver spoon in one’s mouth “народитися зі срібною ложкою в роті”, нім. Schwein haben “свиню мати”. Безпосередньо і прямо з мовною картиною світу пов’язана паремія, пор.: рос. Москва слезам не верит; укр. Хто дбає, той і має; кит. Якщо хочеш, щоб про твої погані вчинки ніхто не знав, не роби їх.

Останнім часом із розвитком когнітивної лінгвістики дедалі більшого поширення в контрактивних дослідженнях набуває метод концептуального аналізу. Чимало українських концептів досліджено в зіставленні з концептами інших мов. Концепти безпосередньо відображають мовні картини світу.

Корисним є також застосування трансформаційно-породжувальної граматики, особливо ідеї про глибинні та поверхневі структури (зміст – глибина структура, способи її передачі – поверхнева), даних корпусної лінгвістики. Застосовується й відмінкова граматика, вільний і цілеспрямований психолінгвістичні експерименти. Зіставлення повинно обов’язково враховувати між рівневі відношення, оскільки явище, яке в одній мові виражене, наприклад, на лексичному рівні, в іншій мові може бути вираженим на морфологічному, синтаксичному чи навіть на фонетичному (інтонація) рівні. (ЛИСИЧЕНКО

Яскравим матеріалом, що засвідчує своєрідність мовних картин світу, є без еквівалентна лексика, зокрема той її пласт, який прийнято називати словами-реаліями (назви на означення національно-культурних понять): укр. вишиванка, рушник, писанка, бандура, коломийка, гопак, булава, тризуб, вареники, галушки, калганівка, валькуватий “робити стіни будівель із вальків глини); рос. щи, сарафан, балалайка, ямщик; англ.