Для цього методу характерні такі прийоми:

- виразне (в ідеалі художнє) читання викладача;

- читання матеріалів художнього слова (окремих творів, сцен з п’єс);

- уміння виразному читанню учнів;

- коментоване читання;

- постановка проблеми, що випливає з прочитаного;

- творчі завдання, що базуються на життєвих спостереженнях учнів.

Види навчальної діяльності учнів:

- читання художнього твору в класі і дома;

- виразне читання з обґрунтуванням особливостей читання;

- заучування напам’ять;

- активне слухання художнього тексту;

- складання плану твору (чи фрагменту);

- близькі до тексту перекази;

- художня розповідь:

- усні і письмові відгуки про твір;

- розгляд ілюстрацій до тексту і оцінка їх.

Цей метод найбільш активно застосовується у середніх класах, може і в старших з низьким рівнем знань

2. Евристичний метод.

Це вищий наступний ступінь у логіці пізнавальної діяльності школяра, обумовлений розширенням змісту виучуваного матеріалу. В зв’язку з цим міняються і види діяльності школярів.

І тут основним матеріалом є художній твір, але з більш поглибленим аналізом. Цей поглиблений аналіз вимагає застосування елементів науки про літературу ( теорію і історію літератури) в залежності від програми даного класу, віку, розвитку школярів.

Застосування цього методу служить для того, щоб навчати школярів повноцінно і різнобічно аналізувати художній твір.

Аналіз пов’язується з розв’язанням художніх, моральних, філософських проблем, поставлених письменником.

Завдання вчителя – допомогти побачити ці проблеми, знайти шляхи їх розв’язання у тексті, вчити роздумувати, оформляти свої роздуми у зв’язній, послідовній, доказовій мові.

Цьому і служить евристичний (частково-пошуковий) метод. Він реалізується найчастіше в евристичній бесіді.

Прийоми:1)Побудова логічно чіткої системи запитань (до аналізу тексту, критичні статті, з теоретичних питань), які б послідовно вели думку учнів від спостереження над явищем до його аналізу, від суб’єктивних спостережень до узагальнень;

2) побудова системи завдань;

3) постановка проблеми вчителем і ілюстрація шляхів її розв’язання (проведення диспуту)

Цей метод розвиває критичну думку учнів, вчить самостійно здобувати знання.

Види діяльності:

- підбір матеріалу з тексту (цитати; тези);

- перекази з елементами аналізу;

- аналіз епізода, сцени, всього твору за питаннями, заданими вчителем;

- складання плану як прийом композиції;

- аналіз образу героя;

- порівняльний аналіз героїв, епізодів, пейзажів, стильових особливостей твору;

- складання плану до розгорнутої відповіді, розповіді, твору;

- конспективний виклад результатів аналізу творів різних жанрів;

- виступ на диспуті;

- написання самостійного твору з проблематики художнього тексту.

3. Дослідницький метод.

Його мета – розкрити нові аспекти художнього твору, які не висвітлювались раніше,

- розвивати вміння самостійно аналізувати твір.

Це досягається шляхом постановки проблемних питань, дослідницьких завдань.

Цей метод близький до евристичного. Відмінність – у наступному:

При евристичному вчитель ставить завдання і в значній мірі спрямовує пошук учнів, вчить прийомам;

При дослідницькому учні, уже, володіючи прийомами, самостійно вирішують складні завдання на базі нового матеріалу, самостійно приходять до узагальнених суджень.

Дослідницький метод може застосовуватись на звичайних уроках, але частіше на уроках семінарського типу, уроках-конференціях, факультативних заняттях.

Прийоми:

- висунення вчителем проблеми для всього класу, при чому ряд аспектів цієї проблеми розробляється групою учнів чи індивідуально;

- вчитель пропонує теми для семінарських занять і учні беруть цікаві їм для доповіді, співдоповіді, чи роблять виступ в ролі опонента;

- вчитель пропонує учням для аналізу твір, який не вивчався за програмою; або ж твір вибирається самим учнем.

Пропонуючи теми, вчитель консультує, спрямовує пошук.

Види діяльності:

- самостійний аналіз частини, епізода чи цілого твору, що не вивчався за програмою;

- зіставлення в тематичному, проблемному, теоретико-літературному плані двох чи кількох творів;

- зіставлення, аналіз двох чи кількох точок зору на твір в цілому, образ з обґрунтуванням своєї думки;

- зіставлення літературного твору з його екранізацією (чи спектаклем);

- самостійна оцінка спектаклю, різної інтерпретації акторів героя;

- оцінка проглянутого кінофільму, вставки живопису;

- краєзнавчі дослідження.

Результати цих видів діяльності можуть бути оформлені в доповіді, твори, реферати, статті для газети.

В процесі виконання цих робіт учні в більшій мірі оволодівають знання в царині літературознавчої науки. Застосування цього методу стимулює учнів до пошуку,

- вчить користуватися каталогом;

- знаходити потрібні для використання завдання книги;

- конспектувати, цитувати.

Ці два методи в значній мірі сприяють розвитку мислення на уроках літератури.

Однак, досвід показує, що обмежуватись тільки ними двома не слід.

По-перше – засвоєння самостійно всієї суми знань вимагає багато часу і сил учнів;

По-друге, в нашому предметі є такі знання, які не можуть бути набуті шляхом роздумів, а відсилати учнів до енциклопедичних праць недоцільно. В такому випадку краще самому вчителеві подати цей матеріал в вигляді лекції, розповіді, або рекомендувати прочитати його в доступних джерелах – перш за все підручниках.

Таким чином, репродуктивний метод в практиці школи теж є необхідний.

Репродуктивний метод.

Сутність його в отриманні знань у готовому вигляді в слові, лекції вчителя, підручнику, посібнику, науково-популярних книгах, статтях.

Це не догматичний метод. Елемент творчості тут значний: все залежить від якості подачі.

Думка учня теж розвивається при застосуванні репродуктивного методу:

- вчитель читає проблемну лекцію, а учень слідкує за логікою викладу, складає тезисний план;

- вчитель дає різні точки зору на проблеми і пропонує шляхи до вирішення.

Використовуючи цей метод, вчитель може не тільки давати ті чи інші знання, але й конкретно показати, як можна оволодіти певними вміннями. Наприклад, провести аналіз невеликого твору, при тому звернути увагу на метод аналізу, прийоми, а потім доручити виконати аналогічну роботу самостійно на іншому матеріалі.

Значення репродуктивного методу – не тільки в повідомленні нових знань, але і в розкритті перспектив розвитку мистецтва і науки.

Прийоми:

- розповідь вчителя про життя і творчість письменника;

- лекція;

- оглядова лекція (із складанням плана-конспекта);

- завдання за підручником, навчальним посібником

Види діяльності:

- запис планів, конспектування лекцій;

- складання тез прочитаних статей;

-