Реферат на тему:

Проблеми сучасного уроку літератури

Нині, в умовах реформи загальноосвітньої і професійної школи, як ніколи раніше, підвищилися вимоги до уроку — основної форми навчання і виховання учнівської молоді.

Змістова наповненість та ідейно-виховна спрямованість кожної навчальної години набувають особливого значення, коли йдеться про сучасний урок літератури, про виховання в учнів активної жит-тєвої позиції, їхньої готовності до самостійного трудового життя.

Яким же насправді має бути сучасний урок? Як підвищити його ефективність? Що в ньому сьогодні найвизначальніше? Ці та інші питання хвилюють сьогодні багатьох учителів української мови і літератури. Цим проблемам і присвячена лекція.

Удосконалення уроків літератури в школі — завжди актуальна проблема. Чим краще організований і проведений кожен урок, тим ширшою і глибшою буде літературна освіта молоді. Тепер, коли втілюються в життя «Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи», перед словесниками закономірно знову й знову постають питання: «Як поліпшити викладання літератури? Як уникнути типових недоліків, що трапляються на уроках?»

Художні твори дають великі можливості для виховання духовно багатої особистості. Але ці можливості не завжди реалізуються вчите-лем. Соціологічні та психолого-педагогічні дослідження підтверджують, що далеко не всі учні виявляють готовність постійно спілкуватися з тво-рами мистецтва: кожний третій підліток є пасивним читачем. Це викликає занепокоєння. У багатьох учнів не сформовані правильні крите-рії оцінки художнього твору, тому вони не вміють глибоко сприймати справжнє мистецтво, насолоджуватися ним, розумно використовувати його для свого духовного збагачення. Більшість учнів не лише серед-ніх, а й старших класів недостатньо володіють технікою виразного чи-тання. Все це зумовлено багатьма факторами, серед яких на першому плані — недосконалість і невисока педагогічна результативність уроків літератури, відсутність у процесі навчання динамізму, атмосфери мистецтва, високого інтелектуального та емоційного фону.

Коли заходить мова про типові недоліки у вивченні літератури, вчи-телі здебільшого сходяться на одному: «В усьому винні сучасні шко-лярі». Але так говорили завжди. На думку відомого англійського про-фесора-психолога Е.Стоунса, «педагогічні невдачі часто приписують недолікам того, хто навчається, і дуже рідко — недосконалості методів навчання».

Усі школярі республіки вивчають літературу за одними підручни-ками і програмами. Але в кожного з них різний рівень знань з цього предмета, різні вміння, навички, естетичні уявлення, ступінь сформованості естетичного ідеалу.

Який же зміст вкладається в поняття сучасний урок літе-ратури? Слово сучасний не означає найкращий з усіх можливих ва-ріантів. Кожна епоха ставить свої вимоги до уроку словесника. І не тільки тому, що вивчення літератури завжди повинне відповідати ви-могам часу. Рівень викладання літератури в школі залежить і від бага-тьох інших причин, зокрема: 1) від її місця в загальній системі шкільних предметів; 2) характеру розвитку методичної науки, педагогіки, дидактики, психології, літературознавства тощо; 3) підготовки вчителя.

Сьогоднішній словесник значно кваліфікованіше аналізує художні твори, ніж, скажімо, його попередники; він більше знає про учня, його духовні потреби, інтереси, особливості сприймання ним мистецтва слова. За останні два десятиріччя на основі експериментальних досліджень та узагальнення педагогічного досвіду створені вагомі праці з методики викладання літератури, педагогіки, психології, в яких розглядаються проблеми літературного розвитку учнів, особливості сприймання ними художніх творів. Ці публікації сприяли підвищенню теоретичного і методичного рівня уроку літератури, вдосконаленню його змісту, структурної організації. І все-таки уроки літератури вимагають значного поліпшення. Свідченням цього є численні дискусії про викладання мистецтва слова в школі, критичні виступи письменників, батьків, педагогічної громадськості.

Будувати повноцінний сучасний урок літератури — означає насамперед орієнтуватися на сучасного учня, враховувати його інтелектуальний рівень, духовні потреби. А учень сьогодні зовсім не той, що був 2-3 десятиліття тому. Дослідження, проведені радянськими та зарубіжними психологами і соціологами, засвідчують, що за останніх 50 років різко змінилися когортні відмінності між людьми, які народилися в різний час. Ці відмінності виражаються в різних художніх інтересах, орієнтаціях, звичках, стилі життя, поведінці. Зміна художніх інтересів школярів значною мірою впливає на зміну статусу літератури як шкільного предмета.

Не можна не враховувати й того, що з кожним роком зростають темпи розвитку інформації, вдосконалюються форми і методи її впливу на свідомість людини. Якщо раніше, відзначають соціологи, обсяг знань збільшувався вдвічі за кожних 100 років, то за останнє півстоліття він перевершив межі здобутих протягом усієї історії розвитку людства знань. За цих умов виникає диспропорція між безперервним зростанням інформації і можливістю її засвоєння. Закономірно, що в сучасної людини виробляється реакція супротиву як певний захист організму від надмірного інформаційного перевантаження. Така ситуація не може не відбитися на пізнавальних потребах школяра, характері функціонування його пізнавальних рефлексів: у нього далеко не завжди з'являється почуття інтелектуального голоду. Сучасного учня не здивуєш ні пре-красним художнім читанням тексту, ні змістовною розповіддю про письменника, ні використанням кінофільму, грамзаписів тощо. Тепер учитель — не єдине джерело інформації, як це було раніше. Бурхли-вий розвиток таких засобів комунікації, як радіо, кіно, телебачення, нерідко породжує у школярів пасивно-споживацьке ставлення до мис-тецтва. Слід брати до уваги й інші фактори. Середня освіта тепер є обов'язковою для кожної людини. Та далеко не кожен школяр ви-являє готовність учитися, сумлінно працювати на уроках. Змінилися й функції школи, мотиви навчання дітей, потреби їх у духовному збагаченні. А тому сьогодні вчитель уже не може працювати так, як навіть 10-15 років тому. До нього суспільство ставить значно більше вимог. Змінилися й умови праці педагога. Кабінетна система, технічні засоби навчання — все це не може не позначитися на організації