позиції їх авторів, за всієї специфіки кожного мистецтва.
Творчий характер програми
Шкільна програма з літератури є документом державного значення, обов'язковим для виконання. Але вона дає широкі можливості для виявлення творчої ініціативи вчителя, орієнтує його на таку систему навчання і виховання, яка розвивала б інтерес і любов учнів до художнього слова, сприяла б посиленню їх творчої активності і самостійності.
Час на вивчення кожної монографічної та оглядової теми програма розподіляє орієнтовно. Вчителеві дозволяється в міру необхідності, зважаючи на умови роботи, склад учнів, обґрунтовані методичні міркування, дещо змінювати кількість навчальних годин на ту чи іншу тему, в межах загальної кількості годин, визначених навчальним планом на предмет літератури.
У чинних програмах на допомогу вчителеві з метою творчого використання додаються норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів з літератури, рекомендації основних методичних посібників.
Навчальна програма з літератури - живий, рухомий орієнтир. Вона, як ї сам її предмет, вимагає творчого ставлення до себе, безперервного удосконалення, оновлення, при всьому прагненні до стабільності. В ході застосування удосконаленої програми передбачається дальше її поліпшення. Вже стало традицією, що вчителі, методисти, літературознавці, письменники пильно стежать за наслідками впровадження щоразу оновлюваної програми в школі, вносять свої пропозиції щодо дальшого удосконалення її у відповідності з вимогами життя в його безперервному розвитку.
Довершене на кожному новому етапі удосконалення навчальної програми в результаті теоретичного обґрунтування і практичної перевірки змісту предмета належить до корінних проблем наукових основ методики літератури.
3. Предмет літератури в загальноосвітній школі. Визначення ролі предмета
Як шкільний предмет література займає важливе місце в загальноосвітній школі. Разом з іншими предметами суспільно-гуманітарного циклу викладання літератури в яскравій, дохідливій формі має специфічними засобами слова розкривати шляхи оновлення суспільства. Силою образного мислення в єдності з логічним на уроках літератури учитель покликаний послідовно виховувати вміння відстоювати загальнолюдські та національні цінності.
Художня література в школі відіграє велику роль у вихованні людини як громадянина України з притаманними йому мораллю та інтересами, високою культурою праці й поведінки. Вона володіє великою силою емоційного впливу на національне виховання, яке становить найважливіший фактор формування особи. Своїми, притаманними саме їй, засобами література сприяє вихованню у кожної молодої людини усвідомлення потреби в праці, що є завданням першорядної економічної і моральної значущості, її місце на передньому краї у здійсненні зрослих вимог до морально-естетичного виховання молоді, формування її духовного світу, національної самосвідомості. У всебічному і гармонійному розвитку особи, в комплексному підході до виховної роботи, застосуванні нових освітніх технологій літературі в школі належить особлива, духовна роль.
Реформа школи передбачав в усій повноті й яскравості використовувати багатство художньої літератури для виховання молоді. Засобами мистецтва слова література в школі покликана брати активнішу участь у засвоєнні і втіленні в життя Основного Закону нашої держави - Конституції України.
Сучасна школа орієнтується на значне поліпшення художньої освіти й естетичного виховання учнів, в чому можливості шкільного предмета літератури особливо великі - і пізнавальні й виховні.
З цілковитою певністю можна твердити, що немає такої грані життя школи, яка б не стосувалася літератури, прямо чи принагідне. Тож справді: література в школі - це не просто окремий навчальний предмет, а цілий комплекс специфічних, притім особливо сильних і ефективних, засобів, спрямованих на здійснення основних цілей - створення кращих умов для навчання і виховання підростаючих поколінь, підготовки їх до життя і праці, актив-ної громадської діяльності.
Літературі як шкільному предметові і виховному засобові відводиться чільне місце в подальшому вдосконаленню загальної середньої освіти молоді.
Разом з усіма шкільними предметами і, передусім, в єдності суспільно-гуманітарного циклу, література формує нову особистість. Дальше покращення рівня викладання літератури в школі, посилення її ролі в удосконаленні всього навчальне-виховного процесу відповідно до сучасних потреб нашої держави, зміцнення зв'язку викладання цього предмета з життям спрямовується на те, щоб мистецтво слова краще допомагало молодим людям розуміти навколишній світ, відчувати його в усьому многогранні, працювати в суспільстві на повну потужність сил.
Звідси постає найперше завдання - посилити роль уроків літератури у формуванні духовно багатої, гармонійно розвиненої, національне свідомої особистості з високими моральними ідеалами й естетичними потребами. Для цього необхідно передусім удосконалювати освітні технології навчання, висуваючи на перший план активні їх форми; прилучати учнів до самостійної роботи з книгою; підвищувати ефективність уроку та урізноманітнити форми організації навчальне-виховного процесу; практикувати лекційні і семінарські заняття в старших класах; удосконалити організацію кабінетної системи навчання.
В інтересах учителя-словесника розширювати можливості у виборі оптимальних методів, форм і засобів навчання, сміливіше впроваджувати в практику досягнення педагогічної науки, не допускати дріб'язкової регламентації педагогічної діяльності, рішуче викорінювати з шкільної практики лібералізм в оцінці знань і поведінки учнів.
Ефективність вивчення літератури, її виховного впливу, як і результати всієї діяльності школи і вчителя, вимірюється глибиною і міцністю знань, моральними якостями учнів, підготовленістю їх до життя і праці, високою вихованістю та культурою поведінки, активною громадською і трудовою діяльністю, безпосередньою участю у розбудові своєї держави.
При цьому маємо завжди зважати на специфіку літератури, її шкільного курсу, який становить провідний предмет естетичного циклу.
Роль художньої літератури як предмета естетичного циклу незмірно зростає. Різко підвищуються відповідні вимоги до вчителя-словесника. Щоб бути завжди на висоті цих вимог, йти в рівень з життям, учителеві треба глибоко оволодівати теорією предмета і постійно збагачуватись передовою практикою.
Одним із насущних питань теоретичної підготовки вчителя-словесника до ефективної творчої роботи в школі є наукове освоєння специфіки шкільного предмета літератури, усвідомлення закономірності поєднання у