Реферат на тему:
Вікові особливості сприйняття школярами літературних творів
Основні етапи літературного розвитку школярів.
Неможливо зрозуміти специфіку літератури як предмета без знання того, що являє собою учень на різних етапах літературної освіти.
В історії методики були періоди, коли основна увага зверталась на сам літературний матеріал, а вікові особливості школярів, їх особисті реакції на витвори мистецтва не враховувались.
Та на зміну цій тенденції прийшла інша – серед методистів-дослідників піднявся інтерес до особливостей сприйняття художнього твору в залежності від віку школяра. Так міцніла думка, що учень на уроках літератури є активною особою, а не тільки об’єктом, який вивчається збоку дорослих. Ми дійшли до усвідомлення, що маємо, мусимо більше знати про учня.
Проблемою сприйняття школярами літературного матеріалу зараз займаються різні науки: педагогіка, психологія, соціологія, методика.
Зараз вже багато відомо про школяра як читача, про закономірності його літературного розвитку, про залежність рівня його читацької культури від характеру навчання, про якісні зміни його ставлення до мистецтва в залежності від вікових змін і т.д.
За спостереженнями психологів, учень у своєму розвитку проходить ряд стадій: молодший (ранній) підлітковий вік (10-12 р.); старший (зрілий) підлітковий (13-14) і період ранньої юності (15-17). Таким чином, вікові етапи розвитку дитини майже співпадають з учнями його в певних класах:
- молодший підлітковий – 5-6 класи;
- старший підлітковий – 7-9 класи;
- період ранньої юності – 9-10-11 класи.
Цей поділ на вікові групи багато в чому є умовним, тому що розвиток особистості нерівномірно. Інтенсивність його внутрішнього росту залежить від різних факторів – не тільки від віку, але й від соціальних умов, побуту, психологічного клімату в сім’ї і школі, і , звичайно, від індивідуальних особливостей.
В одній і тій же віковій групі можна зустріти учнів з різними рівнями літературного розвитку: деякі випереджають своїх ровесників, інші, навпаки, відстають. Наприклад, зустрічаються часто учні 9 чи 10 кл., які по своїй начитаності та кругозору не піднялись вище 5 чи 6 класників.
При всій відносності вікових характеристик, все ж погодимось, що у учнів одного класу і одного віку є багато спільного. Про ці загальні тенденції в літературному розвитку учнів різних вікових груп і піде мова.
Молодший підліток як читач.
Підлітковий вік – це роки, коли людина відкриває для себе новий світ переживань, захоплень. Внутрішній світ підлітка у порівнянні з молодшим шкільним віком набагато складніший. Ускладнюються стосунки підлітка з навколишнім світом.
„Центральним і специфічним новоутворенням в особистості підлітка...” психологи вважають „появу у нього уявлень, переконань про те, що він уже не дитина”. (Вікова і педагогічна психологія). І хоч у його поведінці зберігається багато дитячого, він хоче бути (і всяко це виставляє) дорослим.
Почуття дорослості покладає своєрідний відбиток на ставлення підлітка до всього навколишнього, в тому числі і до мистецтва.
Не випадково цей вік вважають перехідним, переломним. Особистість дуже нестійка – він вже не дитина, але ще не дорослий – підліток страждає підвищеною емоційністю ( за спостереженнями психологів, критичні періоди в житті людини особливо багаті емоційними реакціями, багаті життям серця, а не розвитку. Тому вони такі збуджені, рухливі - ці 5-7 класники. Тому і так важко працювати з ними на уроці. Разом з тим, що природно збудженість варто розумно використати і буде користь. Для розвитку творчого потенціалу цей вік особливо плодотворний. За спостереженнями Л.Виготського, творчі можливості 10-12 літніх дітей найбільш повно проявляється якраз в області літератури.
Незважаючи на бідність життєвого досвіду, нерозвинуту ще свідомість, його емоційність, збудженість, відсутність належної критичності до результатів своєї творчості багато дітей стають „художниками”. Вони легко переймаються авторським чуттям, легко переносять себе в світ мистецтва, легко уявляють себе авторами картин, вони здатні тонко відчувати поетичне слово.
Інтелектуальний тип мислення у ранньому підлітковому віці зустрічається тільки як виняток.
У школярів шкільного віку з’являється підвищений інтерес до мистецтва в цілому, а література і кіно стають найулюбленішими видами мистецтва. Відбувається також переоцінка смаків і симпатій. 10-12 літній школяр захоплений подвигами, героїкою, пригодами, його улюбленими кумирами стають сильні і пристрасні особистості (звідси і захоплення Сталлоне, Шварценегером, Брюсом Лі і т.д.). На жаль. Вітчизняної героїки ще мало і у кіно, і у літературі для цього віку.
Політ мрій, у цьому віці настільки сильний, що учень здатен жити паралельно і реальним життям, і створеним у його мріях, фантазіях. У читанні багато з них якраз і знаходять вихід своїм мріям. Сама книга владно входить в їх життя і сприймається як саме життя.
В цьому віці учні уже починають критично ставитись до казки і відкидати її, бо це „для дітей”, хоча потайки продовжують їх читати.
Дітям властиве вміння естетичного співпереживання. Від читання книг вони одержують задоволення. Твір здатен захопити їх своїм настроєм, підкорити собі, дати наочно-чуттєвий досвід. Наприклад, діти, які ніколи не бачили моря, можуть доволі яскраво уявляти його собі і описати. Вони легко „включаються” у сам твір, відчувати себе учасниками подій, що описуються в книзі. Звідси їх бурхлива реакція під час читання (підстрибують з місця, викрикають і т.д.). Вони активно втручаються у світ витвору митця, часто „виправляють” самого автора, часто під час читання „знімають” гіркі, невтішні для них моменти. Багато дітей просто не люблять читати книги з сумним фіналом, завжди хочуть, щоб перемагала справедливість.
До оцінки літературних героїв учень 5-6 класу також підходить тільки з моральними критеріями? Все що є
