Вплив комунікативної інтенції на навчання діалогічного мовлення учнів основної школи - спілкування, з одного боку, і виділення у процесі навчання тих явищ, які повинні бу...

Реферат - Вплив комунікативної інтенції на навчання діалогічного мовлення учнів основної школи

спілкування, з одного боку, і виділення у процесі навчання тих явищ, які повинні бути засвоєні на рівні знань (це в основному правила), а які – на рівні умінь і навичок (наприклад, побудова при говорінні діалогів…), з іншого боку” [3, 8]. Засвоєння знань і формування умінь і навичок під час вивчення української мови – це два взаємопов’язані процеси, які функціонують на основі принципу мотивації, що передбачає створення і використання відповідних мотивів у процесі навчання усного діалогічного мовлення.

Звичайно, цікавість у навчанні не виступає як самодостатній чинник, а набуває дієвості у сполученні з вольовими зусиллями, які докладають учні для подолання труднощів в удосконаленні мови й усного діалогічного мовлення.

Будь-яка цікавість задовольняється мовленням, мовленнєвою діяльністю, складовою частиною якої є мовленнєва дія. Відправним моментом мовленнєвої дії є внутрішній намір (інтенція), або внутрішнє спонукання до мовлення, бажання висловитися, розмовляти.

Для навчання діалогічного мовлення важливим є наявність в учнів знань про структуру діалогу: діалогічні єдності та його складники – репліки (різні за значенням, за обсягом, за метою висловлювання). Класифікація запитань і відповідей допоможе учителеві й учням у правильній побудові запитально-відповідних діалогічних єдностей та цілих діалогічних текстів, у використанні в процесі діалогування риторичних питань. Поняття про мовленнєву інтенцію дасть можливість учителеві враховувати бажання учнів висловитися, пропонувати такі вербально описані ситуації, які містили б мовленнєві настанови, спрямовані на створення учнями потрібних діалогічних висловлювань.

Література

1. Баранов А.Н., Крейдлин Г.Е. Структура диалогического текста: лексические показатели минимальных диалогов //Вопросы языкознания. – 1992. – №3. – С.84-93. 2. Зинченко В. Время и мы. Культура и техника // Знание – сила. – 1988. – №2. – С.65-70. 3. Коток Е.В., Голованова М.В., Такташова Т.В. Примерные программы по русскому языку для национальной школы. – М.: НИИ НРД, 1991. – 90 с. 4. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: Посібник для вчителів. – К.: Радянська школа, 1986. – 168 с. 5. Михайлов Л.М. Грамматика немецкой диалогической речи. – М.: Высшая школа, 1986. – 110 с. 6. Основы методики преподавания иностарнных языков / Под. ред. В.А. Бухбиндера, В.Штраусса. – К.: Вища школа. – 1986. – 335 с. 7. [270, 145] Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с. 8. Такташова Т.В., Коток Е.В., Степаненко О.В. Русский язык в речевых ситуациях: Учебное пособие по русскому языку для учащихся национальной школы. – М.: НИИ УРД АПН СССР, 1991. – 127 с.

Сторінки: 1 2