до явищ фразеології. Ця наука має свої специфічні завдання: дослідження особливостей структури фразеологічних одиниць; аналіз взаємовідношень фразеологічних зворотів з іншими лінгвістичними одиницями – словом, словосполученням, реченням; визначення законів розвитку фраземного складу; з’ясування історико-етимологічної основи фразем. Поглиблене вивчення цих завдань має велике теоретичне й практичне значення.
Література
1. Алефиренко Н.Ф. Проблемы фразеологического значения и смысла. – Астрахань: Изд-во Астраханского гос. педагогического ун-та, 2000. – 220с.
2. Демський М. Українські фраземи і особливості їх творення. – Львів: Просвіта, 1994. – 62с.
3. Стрілець Н.Я. Структурні та функціонально-семантичні особливості соматичних фразем у романських мовах. Дис. канд.. філол. наук. – Львів, 2002. – 182с.
4. Телия В.Н. Что такое фразеология?. – М., 1966 . – 85с.
5. Ларин Б.А. Очерки по фразеологии // История русского языка и общее языкознание. – М.: Просвещение, 1977. – 224с.
6. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М.: Наука, 1969. -214с.
7. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Школа „Языки русской культуры”, 1996. – 288с.
8. Ворокова Н.А. Этнокультурная специфика идиоматики (на материале русского и кабардино-черкесского языков). Дисс. докт. филол. наук. – Нальчик, 2003. – 264с.
9. Брысина Е.В. Этнолингвокультурологические основы диалектной фраземики Дона. Дисс. докт.. филол. наук. Волгоград, 2003. – 543с.