Пестун- не оказіональне а узуальне слово із стилістичним та архаїчним забарвленням, що нагадує читачу перекладеного тексту фольклорний образ медведика-пестуна.
На основі коренів left-, right-, mid- і виникає друга група оказіоналізмів. Вони стають основою авторського словотвору. На основі кореня left- виникають наступні іменники, що означають істоту лівої статі: a left-ling, a left-fellow, a little-left, a young-left, a baby-left, a left-let, a left-dear, a left-father.
Аналогічні слова виникають з коренів right- та mid-.
Практична частина
Отже, проаналізувавши теоретичну частину, ми приходимо до висновку, що “наукову фантастику” та “фентезі” слід перекладати не як певне окреме літературне явище, літературний засіб, що має свої еквіваленти в мові перекладу, а як унікальну художню літературу, зі своїми певними особливостями, характерними рисами та правилами перекладу, які наведені нижче в роботі.
Маючи справу з науковою фантастикою, ми маємо справу з авторським винахідництвом, авторським словотворенням, культурно-релігійними та історичними особливостями самого автора і його героїв. Перекладаючи таку лексику слід пам’ятати, що вона вживається автором з певною метою і наша задача – передати цю мету читачеві у тому вигляді, значенні, саме з тією думкою, з якою це робив автор в оригіналі.
Для того, що правильно перекладати наукову фантастику слід знати її мову, її компоненти. Отже мова наукової фантастики – це фразеологізми та різні фразеологічні з’єднання, оккалізми, наукові терміни, неологізми, власні назви, власні імена та прізвиська, ідіоми та національні реалії, і всі вони мають свої, певні способи передачі іншою мовою.
Способи їх перекладу наведено нище.
Переклад науково-технічних термінів
Перекладаючи науково-технічні терміни, можна виділити три принципово нових способи називання нових понять:
Перший – це використання вже існуючого слова в мові, яке здобуває нове значення, тобто розширюється його семантичний об’єм.
Другий – створення нових матеріальний одиниць мови – слів, словосполучень, абревіатур і так далі, є вже існуючих у мові коренів, суфіксів, цілих слів. Сюди ж можна віднести іноземні запозичення.
До новостворених термінів висуваються особливі вимоги. Вони повинні бути, по можливості, однозначними, точними та лаконічними, зручними для вимови та мати властивості створювати нові мовні форми та входити чи створювати певну нову систему.
Шляхи створення нових значень, в тому числі і термінів, в різних мовах приблизно однакові, але особливо складно перекладати новий термін, тобто передати мовою перекладу саме те значення, якого воно має в мові оригіналі.
Розглянемо основні шляхи термінологічного словотвору.
З’явившись в мові оригіналі, такі слова при перекладі підлягають транскрипції і, таким чином, становляться транснаціональними. Прикладом може бути слово нейлон(nylon).
Але нас більше цікавлять слова які в мові перекладу набувають нових значень. З набуттям нових значень розширюється семантичний об’єм слова, і його словарний еквівалент в мові перекладу не завжди має таку ж багатозначність. Для знаходження таких слів широко використовуються такі перекладацькі засоби як – генералізація, конкретизація, логічний розвиток значення та описовий переклад.
Прикладом генералізації є набуття словом effort відповідного значення праця, робота.
Design effort - конструкторські роботи, scientific effort - наукові праці.
Прикладом конкретизації слова при перекладі, в залежності від застосування в різних контекстах, можна привести слово facilities, яке в словнику неологізмів має три відповідних терміна – завод; лабораторія; установка.
Прикладом логічного розвитку значення може бути слово feedback, яке має лише одне відповідне значення – зворотній зв’язок(буквально - повертати, передавати назад) і називає поняття за ознакою протікання процесу, і надуло значень – результати, матеріали.
У тих випадках, коли неможливо підібрати короткі і точні еквіваленти, ми використовуємо описовий переклад.
Приклад: development – дослідні роботи, проектно-конструкторські роботи;
definition phase – стадія визначення техніко-економічних умов.
Також, існує такий спосіб словотворення як утворення нових стійких словосполучень з двох, трьох чи більше компонентів. Ці терміни вперше застосував італійський хімік Натт, розвиваючи новий напрямок в хімії полімерів.
Приклад: tactic polymer – тактичний полімер, eutactic polymer – евтатактичний полімер, atactic polymer – атактичний полімер.
Одним з найбільш продуктивних способів слово- та термінотворення є злиття декількох повноцінних слів. Приклад: brainpower, breakthrough, backup, bypass і т.д.
Переклад безеквівалентної лексики(неологізмів)
Перед усім визначимо, що таке безеквівалентна лексика.
“Слова, що слугують для вираження понять, є відсутніми в іншій культурі та мові, слова, що відносяться до часних культурних елементів, тобто до культурних елементів, що характерні лише для культури А і відсутні в культурі Б, а також слова, які не мають перекладу на іншу мову одним словом, не мають еквівалентів за межами мови, до якої вони належать.” – визначення без еквівалентної лексики В.Г.Костомаровим та Е.М. Верещагіним у книзі “Мова та культура”(М., 1973, с.53).
Переклад такої лексики є важким, бо виникає повна неможливість знайти відповідне слово оригіналу, але це не означає, що вона є неперекладною. Це трапляється тоді, коли слово-оригінал означає місцеве явище, якому не існує відповідника у мові перекладу. Сюди можна віднести і неологізми. Наведемо приклади:
Рос. “безместие»(для французского absurdite - абсурд), «недействие»(для inerte – инерция), «назнаменование»(для embleme – эмблема), «учение»(для erudition – эрудиция), та багато інших слів. Як бачимо, дані слова викликали труднощі для перекладу, але згодом здобули постійні відповідні означення.
Зустрічаються слова, які мають неповну відповідність у мові перекладу.
Приклад: французькі “main” та “bras”, іспанські “mano” та “brazo”,німецькі “Hand” та “Arm”, англійські “hand” та “arm”, які українською означають просто – рука.
Переклад національних реалій
Національно-специфічні реалії є багато численними в рамках любої конкретної культури і можуть бути встановлені різні групи та підгрупи за ознакою належності до тієї чи іншої сфери побуту, духовного життя людини, до світу природи, і таке інше. Для