Перекладати назви реалій можливо чотирма основними способами:

По-перше, це транслітерація чи транскрипція(повна чи часткова), безпосереднє використання даного слова, що означає реалію, або його кореня при написання літерами своєї мови, або разом із суфіксами своєї мови. Транслітерація часто використовується у тих випадках, коли мова йде про назву установ, посад специфічних для даної країни, о формах звертання до співрозмовника.

Приклад:

Orcs were as keen as hounds on a scent – орки мають нюх як гончі собаки.

You take after Bilbo – ти схожий на Більбо.

After the manner of Elves – за звичаєм ельфів.

По-друге, це створення нового чи складного слова, чи словосполучення для означення відповідного предмету на основі елементів та морфологічних стосунків, що вже реально існують в мові. В своїй основі це описовий переклад чи переклад перефразою.

Приклад:

Skyscraper - хмарочос

Третій спосіб – це використання слова, що означає щось близьке( хоч і не конкретно це поняття) по функції до іншомовної реалії. Іншими словами, це уподібнений переклад, що уточнюється в умовах контексту.

Приклад:

Слово ”шличка”(назва головного убору в старій козацькій лексиці) в німецькому перекладі “Тихого Дону”(М.Шика) передано словом “Hдubchen” – головний убір замужніх німецьких жінок.

“той, хто говорить непосутні” – “Aufseher”

“босяк” – “Stromer”(дослівно “бродяга”)

Четвертий спосіб – так називаємий гіпонімічний( від англійського – “hiponymy”, що складається з грецьких коренів) або узагальнено-приблизний переклад, при якому слова мови оригіналу, що означають видові поняття, передаються словами мови перекладу, що означають родові поняття.

Таким шляхом в багато інших мов перейшли поняття, що позначають загально-політичне життя, досягнення в галузі науки та техніки.

Приклад: слова “Совет”, “колхоз”, “колхозник”, “спутник” – наприклад нім. “Sowjet”, “Kolchos”, “Sputnik”; aнгл. “Soviet”, “Kolkhoz”, “Sputnik”. Дані слова вже давно укоренилися на новому мовному грунті і не потребують пояснення.

Переклад власних назв та прізвиськ

Передача власних назв з області історії, географії, культури , а також назв місцевості та прізвиська, що теж мають свою семантику, може відбуватися як транслітерацією, так і перекладом.

Скажімо, такі горні хребти як “Mont-Blank”, “Dent du Midi”, “Jungfrau”, “Schreckhorn”, “Finstera-anhorn” застосовується транслітерація: “Монблан”, “Дан дьо Міді”, “Юнгфрау” і т.д. Тоді як, такий горний хребет в колишній Чехословаччині як “Krkonose”(німецькою “Reisengebirge”) перекладається як “Ісполінові гори”, а берлінська вулиця “Unter den Linden” перекладається буквально - “Під липами”.

А назви вулиць з чітко вираженим місцевим значенням передаються перекладом.

Приклад:

Вулиці: “Boulevard des Italiens” – “Італійський бульвар”

„Boulevard Sevastopol“ – “Севастопольський бульвар”

Парки: “Bois de Boulogne” – “Булонський Ліс”

“Champs Elysees” – “Єлисейські Поля”

Прізвисько історичних особистостей, які входять до власного імені перекладаються на мову перекладу.

Приклад: “Карл Великий” – “Karl the Great”, “Філіп Гарний” – “Charlemagne”, “Марія Кровава” – “The Blood Marry Queen”, і т.д.

Назви ж сучасних часописів, навпаки, передаються транслітерацією, і цим підкреслюють свою приналежність до певної країни: “Юманіте”, “Морнінг Стар”, “ЧікагоТаймз”, “Мундо Обжеро”.

А от що найбільше нас цікавить, це спосіб передачі особових імен та прізвищ, при якому зберігається певна семантика – тобто вибір транслітерації чи перекладу, обумовлюється традицією, з якою не можуть не рахуватися перекладачі навіть у тих випадках, коли вони мають справу з вигаданими іменами чи прізвищами.

Приклад: Герой Мопассана “Туан” за прізвиськом “Toine-ma-Fine” та “Brulot” в перекладі Г.Рачинського постають як “Туан-Моя-Маска” та “Жженка”. В іншому його творі торгівельне судно “Notre Dame des Vents” в перекладі Л. Толстого називається “Богородиця Вітрів”.

Фразеологічні засоби та їх переклад

Фразеологічні питання та загальна проблема різної сполучуваності слів в різних мовах є надзвичайно важливими як для практики так і для теорії перекладу. Вони пов’язані з різними смисловими та стилістичними функціями, що виконуються в різних мовах словами однакового предметного значення та в різних сполученнях.

До питання перекладу фразеологічних зобів підходили такі відомі вчені як В.В.Виноградов, Б.А.Ларін, Шарль Баллі, А.І.Смірніцкій, Н.Н.Амосов та багато інших. Вони всі пропонують свої класифікації фразеологічних одиниць, що ґрунтуються на власному досвіді.

Першим хто спробував класифікувати та систематизувати явища фразеології був швейцарський лінгвіст Шарль Баллі, що в своїй книзі “Французька стилістика” протипоставив область фразеології свободному компонуванню слів і встановив два головних види словесних комплексів – “фразеологічні групи” та “фразеологічні з’єднання”( у кожній з шістьма підгрупами).

Далі це питання глибоко вивчав радянський фахівець В.Виноградов, який у своїй класифікації фразеологічних одиниць, окрім власних сполучень передбачає три основних типи фразеологічних одиниць в порядку пониження степені тісноти зв’язку між компонентами: “фразеологічні зрощення, фразеологічні з’єднання та фразеологічні сполучення (стійкі).

Б.А.Ларін підійшов до цього питання з історичного боку і навів власну класифікацію: 1) змінні словосполучення , до яких входять стійкі фразеологічні сполучення(згідно термінології Виноградова); 2) стійкі метафоричні словосполучення, що чітко виділяються “наявністю стереотипності, традиційності та метафоричного переосмислення, відходу від першочергового значення, змогою висловлювання іншими словами”; 3) ідіоми, що відрізняються від попередньої групи “більш деформованим, скороченим, більш далеким від першочергового складом(лексичним та граматичним), та замітним послабленням тієї семантичної членороздільності, що і обумовлює метафоричність”, іншими словами – мотив до значення тут втрачений.

Переклад ідіом

Як на одну з ознак ідіом, часто вказують на їх “неперекладність” або “неперекладність в буквальному розумінні”. Але таке твердження теж немає сенсу, бо “буквальний зміст”, тобто пряме значення слів,