За значенням “однинності або множинності” англійські слова, трансформовані українськими засобами, можна поділити на такі групи:
1. Іменники, що мають однину та множину. Відмінювані іменники, оформлення закінчень яких є типовим для морфологічних моделей української мови, що позначають конкрентних істот або неістот, як правило, і в англійській, і в українській мовах мають форми однини та множини: a lord – lords – лорд – лорди, a waggon – waggons – вагон – вагони та інші.
Коли відбувається злиття англійського суфікса множини з коренем основи на українському грунті, тобто, коли форма множини сприймається як форма однини, за основу однини в українській мові приймалась форма множини англійського слова та множина іменника утворювалась за загальними правилами української граматики: (a boot) boots – (бутс(а)) бутси.
Англійські суплетивні утворення множини (a foot - feet) та похідні з –man (gentleman - gentlеmen) не виявляються в українській мові. Утворення множини відбувається за загальними правилами, тобто, фут – фути, джентльмен – джентльмени, спортсмен – спортсмени та інші.
У невідмінюваних іменниках, що позначають конкретних істот або неістот (леді, міледі, бейбі, бунгало, грізлі та інші), категорія числа виявляється синтаксично, тобто в контексті: “грізлі надзвичайно розумні” – “грізлі поранений”; “леді та джентельмени” – “леді була чарівна”.
Таким чином, українські моделі утворення множини іменників англіцизмів аналогічні моделям власне українських іменників [3].

2. Іменники, що мають тільки однину (Singularia Tantum). Семантика деяких слів, спільна для англійської мови та його еквівалента в українській мові, є показником множинності, і, оскільки логічна основа української та англійської категорії числа майже збігаються, більшість таких імеників у англійській та українській мовах мають лише форми однини (Singularia Tantum). Тому говорити про відсутність форм множини як про результат впливу мови-джерела можна лише відносно деяких окремих слів. Дослідження всього складу запозичених іменників з англійської мови в українській дозволяє встановити загальні лексико-семантичні групи слів, що мають форми тільки однини з спільною логічною основою для носіїв як англійської, так і української мови. Це слова, що позначають:
назви речовини, матеріалу: алюміній, амоній, гопкаліт, дилени, люїзіт, руберойд та інші; назви тканин: вельвет, молескін, бельтинг, джерсі, джинси, кашемір та інші; назви напоїв, страв: джин, ель, віскі, бекон, ром, пудинг, ростбіф та інші; назви захворювань або стану людини: сплін, дальтонізм, гайморит та інші; назви філософських, політичних, релігійних, літературних та інших течій: байронізм, сентименталізм, маккартизм, реалізм, прерафаеліті та інші; абстрактні поняття: комфорт, флірт, гумор, фольклор та інші:
збірні назви (найменування угруповань осіб): джентрі, журі, йоменрі та інші;
деякі англійські титули та форми звертання, що вживаються перед власною назвою: сер, міс, місіс, містер; назви ігор та видів спорту: пушбол,бокс, гольф, крокет, пінг-понг, волейбол та інші.

3. Іменники, що мають тільки форму множини (Pluraria Tantum). Іменників цього типу, що потрапили в українську мову з англійської, небагато: джунглі, каперси, пікулі, консерви, бриджі, джинси, гольфи.
Слова бриджі, шорти, джинси (англ. breeches, shorts, jeans) як в англійській, так і в українській мовах позначають парні предмети, тому ні в тій, ні в іншій мовах форми однини не мають. Слово гольфи, що є семантичним новоутворенням від слова гольф, має тепер такі значення: “спортивні брюки”; “панчохи до колін”.

Процес виділення слів англійського походження в словниковому запасі української мови є достатньо нелегким завданням, що пов’язано з факторами теоретичного, історичного, етимологічного та методологічного характеру. Етимологічний склад самої англійської лексики, як відомо, становить в основному запозичення різних мовних пластів та епох (приблизно 75%), а власна лексика англійської мови має в більшості випадків паралелі в інших германських мовах.

Через те, що спірним є встановлення мови-джерела у випадках збігу зовнішнього вигляду слова та його семантики на сучасному етапі в англійській, німецькій, голладській, французькій та інших мовах, доречним є історико-семантичний принцип аналізу слова.

Семантичний принцип. Основна маса слів англійської мови, запозичених у різні історичні епохи з латинської, грецької, скандінавської, французької та інших мов, отримує на англійському грунті нові значення і з цими значеннями впроваджується в інші мови, зокрема в українську (бюджет, сквер, піонер, методист, клерк, вульгарний, гумор та інші). Семантика цих слів у первинних мовах-джерелах для англійської мови, переосмислення їх в англійській мові та наступні проникнення в українську мову – все це дає підстави визначити англійську мову як конкретну мову-джерело для української мови.

Історико-семантичний принцип. Історична співвідносність слова з предметом або поняттям, виникнення слова як єдності звучання та змісту в тій мові, в якій вперше з’явився предмет (або поняття), дозволяє вважати англійську мову мовою-джерелом багатьох розповсюджених згодом слів, створених з греко-латинських морфем, але відсутніх в грецькій або латинській мовах [5].

Ретельний аналіз слів, запозичених з англійської мови, дає можливість встановити критерії визначення англійської мови як мови-джерела. Англіцизмами в українській мові будуть вважатися такі слова:

А. Власне англійські слова та їх похідні в англійській мові:
слова, корені або морфеми, що існують в англійській мові з древніх часів (леді, лорд, фут, клуб, стерлінг, пенс, біфштекс, трамвай, кемпінг та інші);
англійські власні назви, що стали загальними в англійській мові: бойкот, вокзал, жокей, макінтош, гулівер, ліліпут, хуліган, френч та інші;

Б. Слова, запозичені в англійську мову в різні епохи з інших мов, що отримали на англійському грунті нові значення та з цими значеннями розповсюдилися в інших мовах: