Літ.: Аврорин В. А. Функции языка. В кн.: Совр. проблеми литературоведения и языкознания. М., 1974; Якобсон Р. Лингвистика и поэтика. В кн.: Структурализм: «за» и «против». М., 1975; Білодід І. К. Деякі аспекти взаємодії пізнавальної і естет, функції мови. В кн.: Мова. Людина. Суспільство. К., 1977; Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. К. — О., 1983; Мова і культура. К., 1986.
Ю. О. Карпенко.
НАЙВАЖЛИВІША ФУНКЦІЯ МОВИ.
Найважливіша функція поряд з комунікативною є кумулятивна функція. Мова в цій функції виступає сполучною ланкою між поколіннями, служить “сховищем” і засобом передачі позамовленневого колективного досвіду.
Найяскравіше кумулятивна функція проявляється в області лексики, тому що саме вона безпосередньо зв'язана з предметами і явищами навколишньої дійсності. Лексична система в більшій мірі обумовлена категоріями матеріального світу, соціальними факторами. Слово це - ім'я конкретної речі, конкретного явища це однозначно, але воно є не простим знаком речі, чи явища. Слово може розповісти і про час, і про середовище, у якому воно існує.
Насамперед, у лексиці відбиваються фрагменти соціального досвіду, обумовленого основною діяльністю даного народу. Існування тих чи інших лексичних одиниць, які маються на увазі, зумовлено або викликано, практичними потребами.
Наприклад, жителі Чукотки мають до десяти назв снігу, що відповідають його різним станам, араби користуються численними назвами різних порід коней, представники чорношкірих племен Ліберії розрізняють різноманітні сорти рису, кожному з яких відповідає своя назва.
Неоднакові в різних народів і традиції позначення кольору. Африканець шона розрізняє лише три кольори. Така ж кількість назв квітів існує мовою навахо, при цьому для позначення чорного кольору є два слова: чорний колір темряви і чорний колір вугілля. Своєрідне і символічне значення назви квітів у різних мовах. Так, наприклад, сірий колір асоціюється в російській мові з пересічністю, буденністю. Ми говоримо “сіра буденність” чи “така сірість”, характеризуючи обмежених людей. В Англії ж сірий колір - це колір шляхетності, елегантності, тобто має зовсім інші конотації. Навіть одній і тій же фізичній речі можуть відповідати зовсім різні семантичні описи залежно від того, у рамках якої цивілізації розглядається ця річ. Не можна заперечувати, що два слова в двох різних мовах, що означають той самий предмет у культурі двох народів і являється перекладними еквівалентами, неминуче зв'язуються з нетотожними змістами, і це дозволяє говорити про “національні змісти” мовних знаків.
У деяких мовах виникнення ряду слів, що означають ті чи інші поняття, було продиктовано певними соціальними причинами. Наприклад, у минулому сторіччі у вікторіанскій Англії було заборонено вживати такі слова, як “груднина”, “ніжка”, навіть говорячи про курку, тому з'явилися словосполучення “white meat” і “black meat”, замість “to go to bed” вживалося “to retire to bed”. Існування якихось заборон в інших мовах відсутнє, появи подібних сполучень зафіксовано не було.
Визначену національну конотацію набувають у мові й імена власні. Їхній конкретний зміст визначається особами, що носять дані імена, однак вони мають властивість виконувати не тільки називні функції, але й позначати певну ту чи іншу якість, властивість, характерні риси особистості взагалі.
Так, наприклад, у книзі, де зачіпаються проблеми соціології і дитячої психології (M.James D.Jonderword “Born to win” 1981) автори, вказуючи на те, якими різноманітними можуть бути риси характеру окремої особистості, наводять приклад: A person can be: miserable like the little match girl або alike with women and fast with gun like James Bond
Не знаючи, що маленька дівчинка, що продає сірники на вулиці