Starsza pani – a) kobieta starsza wiekiem; b) pani starsza (starszy czіonek rodziny, napszykіad babka, matka w przeciwieсstwie do mіodszych (dorosіych) czіonkуw rodziny) – Старша жінка – жінка, яка прожила життя в шлюбі, виховала дітей, яка має життєву мудрість якою і виховує внуків, правнуків тай взагалі тих хто потребує мудрої поради.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967, Sewer Nafta III, 231: „Pani starsza pisaіa z Paryїa, wczoraj list otrzymaіem. Zdrowe s№ obie, panienka biega po Paryїu, jak po Podgrodziu” – Фразеологізм усної української мови: „Що старша жінка сказала, те мудрістю є не одне десятиліття… вчіться діти, бо воно пригодиться”);

Wielka pani – osoba udaj№ca damк, osoba zarozumiaіa, wynosz№ca siк nad innych] – Велика пані – поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967, Reym. Now. V, 80: „Wielka mi pani! sіuїyіa za bonк u zawiadowcy, a teraz zadziera nosa jak jaka naczelnikowa” – Словники України версія 1.04, Інститут мовно-інформаційних досліджень, 2004, Панас Мирний: „Дума Василева мати, як з ратієвської дворні, так і велика пані”; І. Нечуй-Левицький: „… Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! – ляснула Мотря. – Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки, – сказала Мелашка”);

Byж z kimњ na pani, mуwiж komu a. do kogo pani – uїywaж oficjalnej, grzecznoњciowej formy pani przy zwracaniu siк do kobiety – Звертатись на пані – вживати в мовленні форми пані до незнайомої жінки старшої віком, викладача, до жінки іншої національності, або просто для підкреслення своєї поваги.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967, Bliz. Dam. 76: „Dlaczego ty jej mуwisz: pani?... przecieї to ona twoja wujenka” – Фразеологізм усної української мови: „До цієї людини нас просили звертатися на пані… людина повинна відчуватися комфортно”);

Їyж jak pani – їyж dostatnio i wygodnie, maж wszystko co chcesz, miodowe їycie – Жити як пані – жити в достатках, не відмовляти собі ні в чому, купляти собі все те, що душа забажає.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967: „Їyж jak pani...” – Фразеологізм усної української мови: „Були б гроші, тоді і життя було як у пані…”);

Kobieta wyzywaj№ca, kobieta lekkich obyczajуw, kobieta nierz№dna, publiczna, uliczna, upadіa, przestarz, przedajna, zіego їycia – kobieta sprzedajna, prostytutka – Жінка легкої поведінки – проститутка.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967: „Prostytutka – to kobieta chc№ca zarabiaж lekkich pieni№їek... !” – Фразеологізм усної української мови: „Жінку легкої поведінки можна знайти… вони завжди там є !”);

Kobieta przy koњci – piкkna, postawna, o zaokr№glonych ksztaіtach dziwczyna – Фіґурова кобіта – красива, висока, поставна дівчина, про ідеальну фігуру дівчини.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967: „Kobieta przy koњci...” – Фразеологізм усної української мови: „Фіґурова кобіта не іде, а „пише”… а одіта сьогодні, як не завжди”);

Byж pani№ czyich marzeс, snуw, natchnieс; czyjegoњ serca – byж przedmiotem czyich marzeс, natchnieс, uczuж, czyjaњ ukochana – Жінка мого серця – чоловік може говорити про свою жінку, підкреслюючи свою любов до неї – однієї.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967, Їabі. Doktor 281: „Charyta jest jedynowіadna serca mojego pani! Ona! prуcz niej їadna!” – Фразеологізм усної української мови: „Катюша єдина для мене, вона жінка мого серця…”);

Byж pani№ swej woli – byж zaleїn№ tylko od wіasnej woli, postкpowaж wedіug swej woli – Гонорова пані – дівчина або жінка, високопарна, зарозуміла, не привітна, яка залежна тільки від своєї волі.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967, Narzym. Pozyt. 65: „Kaїde zachcenie twoje bкdzie rozkazem... Bкdziesz pani№ swej woli... i swoj№ osob№ nudziж ciк zbytecznie nie bкdк...” – Фразеологізм усної української мови: „Будеш гоноровою панянкою – тяжко тобі буде жити в цьому світі”);

Pani wojna – wojna, kiedy przychodzi stanowi siк pani№ – Пані війна – фразеологізм вживаний у воєнні часи, коли світом правели не люди, а війна, вона робила все що хотіла, а головне забирала життя.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Wojenko, wojenko, cуїeњ ty za pani, їe za tob№ id№, їe za tob№ id№ chіopcy malowani” (piosenka їoіnierska) – Фразеологізм усної української мови: „Ой війна-війна пані ти зла… війна іде, а хлопця дівчина жде…”).

§2. Фразеологізми які є тільки в польській мові

Stara pani – tyіek (їart).

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967, Pot. SW: „Za ten їart sto plag wzi№і w star№ pani№”);

Pani – tytuі w bezpoњrednich zwrotach do osoby lub w grzecznoњciowych wypowiedziach o osobie, zwykle і№cznie z imieniem, nazwiskiem, nazw№ zawodu, stanowiska, tytuіem mкїa itp.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa, 1967: „Pani Janina, pani Kowalska, pani doktor (lekarka), pani doktorowa (їona doktora), pani przeіoїona, pani dyrektor (w urzкdzie), pani dyrektorka (w szkole), pani dyrektorowa (їona dyrektora) itp.; pani s№siadka; daw. pani staroњcina, pani podstolina (їona starosty, podstolego), pani hrabina (їona hrabiego lub kobieta maj№ca ten tytuі), pani dziedziczka (їona dziedzica lub wіaњcicielka maj№tku)”);

Szanowna pani (wielce szanowna pani) – forma dziњ uїywana w zwrotach grzecznoњciowych do osуb mniej znanych.

(Skorupka S. Sіownik frazeolgiczny jкzyka polskiego – Warszawa,