Kobieta brzemienna, kobieta ciкїarna – o kobiecie lub samicy zwierz№t: bкd№ca w ci№їy.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Ochrona zdrowia ciкїarnej. Miejsce dla ciкїarnych...”);

Ce que femme veut, Dieu le veut – czego chce kobieta, tego chce i Bуg – kobieta zawsze dopnie swego.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Czego chce kobieta, tego chce i Bуg...”);

Kobieta, dziewczyna lekka – kobieta prowadz№ca їycie rozwi№zіe; ulicznica.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Tak jest їe ta kobieta lekka...”);

Kobieta, dziewczyna jak іania – kobieta, dziewczyna dorodna, postawna, hoїa, zdrowa.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Samica jelenia lub daniela...”);

Јatwa kobieta – kobieta daj№ca siк zdobywaж mкїczyznom bez wiкkszego oporu.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Јatwa kobieta...”);

Kobieta, panna w wieku poborowym – kobieta, panna peіnoletnia, mog№ca juї wyjњж za m№ї; panna do wziкcia.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Panna w wieku poborowym...”);

Kobieta, dziewczyna џle siк prowadz№ca – kobieta, dziewczyna niemoralna, lekkich obyczajуw.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Dziewczyna џle siк prowadz№ca...”);

Wygnaж, pchn№ж kobietк na ulicк – zmusiж kobietк do uprawiania nierz№du, do prostytucji.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Wygnaж kobietк na ulicк...”);

Kobieta, panna do wziкcia – byж osob№ woln№, mog№c№ wst№piж w zwi№zek maіїeсski; kobieta, mog№cy wst№piж w zwi№zki maіїeсskie.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: „Trafiіem kobietк do wziкcia...”);

Zniewoliж kobietк – zmusiж kobietк do stosunku pіciowego; zgwaіciж.

(Sіowniki jкzyka pjlskiego PWN. Wydawnictwo naukowe PWN SA, 2002: Zniewoliж kobietк...”).

§3. Фразеологізми які є тільки в українській мові

Невелика пані – іронія, незначна особа, яка не має впливу і з якою можна не рахуватися.

(Словники України версія 1.04, Інститут мовно-інформаційних досліджень, 2004: „Черевиків таки вона не діждеться, невелика пані, - пообіцяв Мирон” (М. Стельмах); „Секретарка розводить руками, – немає міністра! То ми, взавтра прийдемо – Невеликі пани. Та хоч би й великі були... у відпустці міністр” (В. Большак));

Красна пані – райдуга, веселка.

(В.Д. Уждченко, Д.В. Уждченко Фразеологія СУМ, К.: “Знання” 2007, 170с.: „Красна пані вийшла в небо…” (О. Потебня));

Пані з міста – жінка, вишуканий вигляд, манери поведінки і розмовна мова якої свідчать про походження з „голубої” крові.

(Фразеологізм усної української мови: „Е-е-е, та ти пані з міста…”; „Пані з міста сьогодні як не на жарт красива… саме такий одяг їй до лиця…”);

Ґречна пані – ввічлива жінка, доброзичлива, щира, привітна до своїх ближніх.

(Фразеологізм усної української мови: „А подруга моя – ґречна пані…”);

Липнути до жіночих спідниць – любити жінок, часто залицятися.

(Словники України версія 1.04, Інститут мовно-інформаційних досліджень, 2004: „Слова від них зайвого не почуєш, на чуже навіть оком не поведуть, до жіночих спідниць не липнуть” (І. Головченко і О. Мусієнко));

Був собі чоловік та жінка – використовується в українських казках.

(В.Д. Уждченко, Д.В. Уждченко Фразеологія СУМ, К.: “Знання” 2007, 379с.: „Був собі чоловік та жінка…”);

Чоловік і жона, одна сатана – жити аморально. Жити без любові, без віри і надії. Жити безбожно.

(Фразеологізм усної української мови: „Чоловік і жона одна сатана…”);

Жіноча інтуїція – жіноча передбачливість, здогадливість, яке в майбутньому зазвичай стає реальністю.

(Фразеологізм усної української мови: „Жіноча інтуїція допомогла…”);

Чоловік і жінка – серце і печінка – сімейна пара. Одне ціле. Закохана пара.

(Фразеологізм усної української мови: „Чоловік і жінка – серце і печінка…”).

ВИСНОВКИ

Фразеологічна одиниця – це лаконічна форма матеріалізації людського мислення.

Фразеологізми об’єктивно функціонують у мові, активно вживаються як семантичні компоненти словосполучень та речень.

Опрацювавши фразеологічний матеріал, який знаходиться в польській та українській мовах, ми можемо сказати як часто вживаються фразеологізми з лексичним компонентом „pani, kobieta”.

Польські фразеологізми класифікуються за двома критеріями: формальним та семантичним, ми класифікували фразеологізми на основі порівняльного принципу фразем польської та української мов, щоб побачити яку різницю мають ці дві споріднені мови.

Зіставивши знайдені фразеологізми у словниках, в усному мовленні і в художніх творах письменників польської і української мов, можна зробити висновки, що незважаючи на спорідненість цих мов, різниця вживання фразеологізмів з лексичним компонентом „pani, kobieta” є дуже великою.

В першому параграфі другого розділу ми маємо дуже малу кількість (десять) однакових фразеологізмів польської і української мов, у другому параграфі тридцятьдев’ять польських фразеологізмів, які не мають українських відповідників, а в третьому параграфі дев’ть українських фразеологізмів які не мають споріднень з польською мовою.

За цією класифікацією можна впевнено сказати що польський фразеологічний запас багатший від українського, в українській мові й половину тих фразеологізмів не має що в польській, на позначення слів „pani, kobieta”.

Варто відзначити, що фразеологізми – семантично пов’язані і структурно залежні, мінімальні, синтаксичні одиниці з номінативною функцією в комунікативній системі мови, семантична структура яких не мотивується лексичними значеннями їх постійних компонентів. Звукова форма вираження фразеологічних одиниць обмежена сталістю семантичної структури. Сукупність усталених зворотів та стійких поєднань слів, що виступають в мові як єдині, не подільні і цілісні за значенням вислови, складають фразеологічну систему будь-якої мови.

Важливою ланкою фразеології як науки є те, що вона займається вивченням фразеології з погляду синхронії (сучасний етап розвитку), і діахронії (в процесі історичного розвитку).

Головними мовознавцями які займалися фразеологією і зробили величезний внесок у розробку питань фразеології були: S.Skorupka, R.Ekkert, B.Rejakowa, J.Krzyrzanowski i S.Grabias.

Усі ці дослідження лягли в основу фразеологічного словника польської мови за редакцією Doroszewskiego,