“Congratulations! But what on earth are you going to do with her?“ (“A Cup of Tea“ by Catherine Mansfield)

?? ???????????? ???????? but ???? ??'??????? ?????????? ???? ?? ????????? ????????????, ??? ? ?????? ?????. Крім того, but може вказувати ?? ??????????? ??? ????????????? ???????????? ???? ??? ? ?? ??? ????, ?? ????????? ???????????? ???????????? ???? ???????? ??? ?????? ????????.

Наприклад: “I knew you would say that. Why not? I want to. Isn’t that a reason?“

“But she is so extremely pretty. She can’t be more than twenty.“ (“A Cup of Tea“ by Catherine Mansfield)

Отже, в????????? ???????????? ??????? ????????, дискурсивний маркер but ???? ????????????????? ??? ?????? ??????????? ?????, ?????????, ???? ?????????? ??????????? ???????? ?????? ???????????. ??? ??????? ??? з???? ?????????????? ????? ? ?????????? ??? ???????? ?? ????-?????? ???????? ??? ???????????.

?? ?????????? ??????? ???????? дискурсивний маркер but, ??????? and, ????????????? ????????????? ? ???????????? ????? ? ???????? ????????????? ?? ?????????? ???????, ???????? ????????????? ???????? ????????? ??? ?? ????? ???? ?????? ????? ?? ????? ???????. [84:4; 38:324]

4. Дискурсивні маркери когерентності

Дискурсивн маркери когерентності об’єднані спільною властивістю – слугувати зв’язуючими елементами дискурсу. Вони є засобами реалізації когерентності англомовного діалогічного тексту.

Адекватна дефініція функцій дискурсивного маркера можлива в термінах трискладової моделі дискурсивної когерентності та когнітивної моделі розподілу інформації в дискурсі, яка базується на принципі належності/неналежності певного інформаційного сегмента до виділеної або другорядної структури дискурсу.

Когерентна функція дискурсивного маркера реалізується на трьох структурних рівнях дискурсу [84:3; 75:5; 90:2]:

семантичному;

синтаксичному;

топікальному.

Ці рівні є складовими теоретичної моделі дискурсивної когерентності, яка дає змогу визначити типи когерентних відношень у діалогічному дискурсі й описати функції дискурсивних маркерів.

Усі висловлювання в дискурсі, зокрема діалогічному, групуються за принципом основи, тобто вони поділяються на більш виділені та менш визначні, другорядні. Такий поділ концептуальної інформації в дискурсі є аналогом перцептуальної організації візуального поля фігура – фон.

У когнітивній граматиці опозиція фігура – фон відома як протиставлення траєктора й орієнтира. Траєктор – це ключовий елемент відношення (фігура), орієнтир – супроводжуючий елемент (фон), увага на якому зосереджується меншою мірою. Таким чином, між траєктором та орієнтиром завжди існує зв’язок.

Наприклад: I was short of money because I had no regular work. (”No Story” by O. Henry)

На прикладі видно, що пропозиція I was short of money має більші динамічні властивості, оскільки передає подію, порівняно з пропозицією I had no regular work, що передає стан справ. Тому перша пропозиція інтерпретується як більш помітна фігура, що відокремлюється маркером because від статичного фону.

У когнітивній граматиці протиставлення ”фігура - фон” відома як протиставлення траєктора й орієнтира. Траєктор – це ключовий елемент (фігура) відношення, орієнтир – супроводжуючий (фоновий) елемент, увага на якому зосереджується меншою мірою. У вище наведеному прикладі головним елементом (траєктором) відношення є пропозиція I was short of money, а другорядним елементом (орієнтиром) відношення є пропозиція I had no regular work, оскільки вона орієнтує читча в причині, підгрунті події, що відображена в першій пропозиції.

Таким чином, між траєктором та орієнтиром завжди існує зв’язок. У випадку його імпліцитності адресату доводиться витрачати додаткові когнітивні зусилля, спрямовані на визначення відношення між висловами та визначення їх статусу (головного чи другорядного). Маркованість відношення, висвітлення траєкторії між висловами засобами дискурсивних маркерів сприяє економії когнітивних зусиль реципієнта для інтерпретації висловленого.

Схема дії дискурсивного маркера рівноцінна для всіх без винятку маркерів, однак вектор їх дії залежить від виду відношення. [75:7] Таким чином, дискурсивні маркери як мовні виразники відношень когерентності сприяють розумінню схеми цих відношень.

Вибір конкретного маркера мовцем у розмові залежить від усвідомлення ним концептуальної бази, тобто концепту, що лежить в основі цього елемента. Так, наприклад, концептуальною базою маркерів because, for, since тощо є “причинність”; маркерів but, however, though, although, anyway – “контраст”.

Оскільки мова є комунікативним інструментом, пристосованим для потреб її користувачів, вивчення мовних засобів позначення когерентних відношень дає змогу безпосередньо встановити стратегії (властивість когнітивних планів, які представляють загальну організацію певної послідовності дій і включають мету взаємодії), які застосовуються комунікантами в спілкуванні.

Існують два типи стратегій когерентності:

стратегії локальної когерентності дискурсу;

стратегії глобальної когерентності дискурсу.

Локальна стратегія когерентності розуміється як організація послідовності дій мовця з метою пов’язування змісту двох суміжних висловлювань.

Дискурсивні маркери як виразники такої стратегії поділяються на ті, що пов’язують суміжні семантичні репрезентації/пропозиції, й ті, що пов’язують дві суміжні іллокуції/мовленнєві акти.

Перша група маркерів утворює набір семантичних маркерів, друга група складає набір прагматичних маркерів відношень когерентності.

Глобальна стратегія когерентності розуміється в роботі як організація послідовності дій мовця з метою формування діалогічної макроструктури, тобто топікальної структури. Дискурсивні маркери стратегій глобальної когерентності виконують організуючу функцію в діалогічному тексті і не позначають чіткого зв’язку між суміжними висловлюваннями. Натомість вони встановлюють “межу дискурсу”, відокремлюючи попередній топік від нового, топік від коментаря. [75:8; 90:1; 84:4]

Таким чином, у когнітивній моделі дискурсивні маркери розглядаються як мовні механізми виявлення опозиції фігури та фону в діалогічному дискурсі. У дискурсивній моделі когерентності досліджувані елементи позначають три типи відношень між висловлюваннями. Ці моделі органічно переплітаються й взаємодоповнюють одна одну в плані концепції дискурсивних маркерів з двох перспектив – когнітивної та дискурсивно-прагматичної.

4.1. Семантичні маркери

Інформаційні сегменти, що носять статичний, наративний характер (використані мовцями у таких наративних фазах діалогу), вклинюючись у динаміку взаємодії співрозмовників, класифікуються як семантичні маркери, оскільки вони позначають логіко-семантичні та хронологічні відношення між пропозиційним змістом суміжних висловлювань.

Залежно від виду сигналізованого ними зв’язку,