відношень між ілокутивними інтенціями, що виражаються у висловах.
Залежно від виду сигналізованого ними зв’язку, парадигма прагматичних маркерів поділяється на три групи:
маркери підстави;
маркери висновку;
маркери контрасту.
У випадку відношень підстави зв‘язок між мовленнєвими актами здійснюється конекторами because, after all, since, for.
Наприклад: The truth of the matter was that neither Miss Shenstone nor Mr Monsoon had anything like a satisfactory answer to any question of that sort, for they had always accepted what they found in the text-books. (“The Failure of Friends“ by William Saroyan)
У прикладах відношень висновку – so, then, thus, in that case, in any case тощо.
Наприклад: There are three of us, so it gives us nearly three hundred a year each. (“The Creative Impulse“ by W. S. Maugham)
Виходячи з кількісного аналізу, можна сказати, що найбільш частотними із групи каузальних дискурсивних конекторів є маркери because і so.
Прагматичний маркер because і його функціональні синоніми after all, since, for є сигналами введення другорядних, підтримуючих актів, які надають підставу (мотивацію) для головних актів, що мають у прагматичному плані більш виділений статус і містять директивну інтенцію (ін‘юнктиви, реквестиви) або констативну інтенцію.
Прагматичний конектор so та синонімічні йому елементи then, thus, in any case, in that case, therefore функціонують в ролі засобів введення спонукальних мовленнєвих актів, які мають статус головних, тобто виражають дію і ґрунтуються, на актах, що виконують функцію орієнтації для головних актів і мають, відповідно, підрядний статус.
Дискурсивні маркери but, however, though, on the other hand, still, yet, on the contrary сигналізують стратегії відношень контрасту між мовленнєвими актами і утворюють окрему групу прагматичних маркерів контрасту.
Наприклад: 1) This, however, did not trouble me; it would not be heard through the wall. (“The Tell-Tale Heart“ by E. A. Poe)
2) Yes, he has been trying to calm down himself: but he had found all in vain. (“The Tell-Tale Heart“ by E. A. Poe)
Пріоритетним вибором мовців у діалогах є одиниці because, so, but, які є прототиповими прагматичними маркерами. Маркери since, under these conditions, on the contrary, on the other hand на противагу, використовуються мовцями надзвичайно рідко. Таке явище обумовлюється їх нехарактерністю для стилю розмовного дискурсу. Більшою мірою ці дискурсивні маркери функціонують у формальному, письмовому дискурсі.
Наприклад: 1) The process of eruption does not come to an end nor does the formation of dentine and cement cease, because the cells producing these tissues may become activated by certain stimulating influences. (“Stomatology for English Readers“)
2) Problems and pains from such things as impacted teeth will remain. But usually adults and children alike will go to the dentist only to get teeth inspected. (“Stomatology for English Readers“)
В залежності від ступеня соціальної дистанції між комунікантами в ситуації, вибір каузальних прагматичних маркерів варіюється. Так, наприклад, у статусно-нейтральних бесідах домінують маркери because, after all, so, then. Натомість, в статусно-маркованих діалогах мовець з відносно вищим соціальним статусом вдається до використання елементів for, since, thus, in that case, therefore, under these conditions. Мовець-носій нижчого соціального статусу використовує переважно because, after all, so, then.
Щодо дискурсивних маркерів контрастивного відношення між мовленнєвими актами, то тут вибір конкретного елемента також залежить від ступеня соціальної дистанції між партнерами. Елементи on the other hand, however домінують у формальних ситуаціях у мовленні носіїв відносно вищого соціального статусу і практично не фіксуються в статусно-нейтральних розмовах.
Наприклад: 1) In the seventeenth century treatment of dental diseases was provided on the one hand by surgeons, and on the other hand by traditional healers. (“Stomatology for English Readers“)
2) Many outstanding Russian scientists and progressive public figures, however, emphasized the extreme necessity of the improvement of oral health care organization. (“Stomatology for English Readers“)
Мовний засіб контрасту though характерний для мовців-носіїв нижчого статусу в ситуації статусної асиметрії партнерів і вживається як стилістично знижений засіб контрасту у невимушених бесідах.
У виборі дискурсивного конектора but не простежується залежність від соціальних факторів обмеження. Ця прагматична одиниця широко використовується в різних контекстах.
Таким чином, домінантні позиції займають елементи because, so, but, що переконує в їх високому потенціалі зв’язуючої дії не лише на семантичному рівні, але також і на рівні прагматичної структури діалогу. З огляду на обмеженість діапазону їхньої дії та сферу вжитку маркери прагматичного рівня належать до складу сигналізаторів локальних інтерактивних стратегій когерентності діалогічного тексту.
Отже, можна відзначити, що дискурсивний маркер but володіє високою частотністю вживання і може функціонувати як на семантичному, так і на прагматичному рівнях. Як прагматичний конектор but зв’язує мовленнєві акти відносинами контрасту, а також може виконувати ряд інших функцій, не пов’язаними з контрактивними відносинами.
4.3. Топі кальні маркери
Підставою для виділення топікальних маркерів в окрему парадигму конективних засобів є потенціал забезпечення ними зв’язку між дистантно розташованими сегментами діалогу. Топікальні маркери здатні виступати релевантними сигналами стратегій глобальної когерентності в бесіді, беручи участь у розподілі потоку інформації, тобто в організації та сегментації дискурсу.
Використання мовцем у бесіді топікальних маркерів зосереджує увагу слухача на найбільш виділених та ключових, з погляду мовця, сегментах інформації, що полегшує процедуру відбору адресатом найбільш значущої (близької до головного топіка) в даному контексті інформації.
Що стосується вживання топікальних маркерів, існує дві основні групи стратегій глобальної когерентності, які впливають на параметр виділеності топіка в діалозі [65:11]:
стратегії актуалізації топіка;
стратегії відтінення топіка.
Маркери стратегії актуалізації