Наприклад: 1) He spent more time telling us how proud he was to call this beautiful island his home than informing us about what made it so fascinating.(“Newsweek”)

2) His imperious manner and biting questions, his obsession with control, his occasional slipperiness, have alienated a large number of senior military officers.(“Newsweek”)

В кожному прикладі описана певна ситуація, де є дії, ознаки. Крім того, в першому прикладі ситуація розцінюється як добра для її учасників (beautiful, fascinating – знак „+”):

В другому випадку ситуація розглядається як погана (biting questions, obsession with control, occasional slipperiness – знак „-„):

Хоча оцінка міститься в семантиці слів, що входять до вислову, але основним виявляється зміст всього висловлювання.

Наприклад: In 1941, another stolen leaf – illustrating the Adoration of the Magi – was presented to the library.(“The Times”)

В наведеному прикладі слова stolen (to take smth from sb without permission and without intending to return it [61:1170]) та presented (to give smth to sb, especially formally at a ceremony [61:918]) вказують на оцінку. Ситуація розцінюється як позитивна. Іншими словами оцінна модальність визначається висловлюванням в цілому, а не окремими його елементами.

Включаючись в контекст, оцінка характеризується особливою структурою, що містить ряд обов’язкових і факультативних елементів. Цю структуру можна представити як модальну рамку, що накладається на висловлювання і не співпадає ні з його логіко-семантичною, ні з синтаксичною будовою.

В основі оцінної модальності лежить формула A r B, де A представляє суб’єкт оцінки, B її об’єкт, а r оцінне відношення, яке має значення „добре/погано”.[3:12] Таким чином, головними елементами оцінної модальної рамки є її суб’єкт і об’єкт, що пов’язані оцінним предикатом.

Предикат r в формулі суб’єкт-оцінка-об’єкт, на якій основана структура оцінки, характеризується рядом ознак, що відображають специфіку оцінного відношення суб’єкта до об’єкту. Такими ознаками є:

„емотивність”, або „оцінність”, як власне відношення за ознакою „добре/погано”;

„емоційність/раціональність”;

„афективність”.

Суб’єкт оцінки – це особа або соціум, з точки зору якого дається оцінка.

Наприклад: 1) I think women make better senators than men…

2) It іs common knowledge that women make better senators than men…(“Newsweek”)

В першому прикладі суб"єкт оцінки “я” (I think), а в другому суб"єктом оцінки є соціум (it іs common knowledge).

Об’єкт оцінки – це особа, предмет, подія або положення речей, до яких відноситься оцінка.

Наприклад: Such an expensive work! (“The Times”)

Висловлювання зрозуміле адресату, так як і адресант, і адресат мають загальне уявлення про те, що таке дорога робота.

Суб’єкт і об’єкт оцінки часто поєднуються аксіологічними предикатами думок, відчуттів, сприймання.

Наприклад: 1) We believe the temple is the most sacred place on earth. (“Newsweek”)

2) The risk to a patient was likely to be the same irrespective of the patient`s health. (“The Times”)

3) …it seems an idea whose time is coming. (“The Times”)

Оцінне висловлювання може включати і факультативні елементи – мотивування, класифікатори, різноманітні засоби інтенсифікації і деінтенсифікації, суб’єкт „користі”. При порівняльній оцінці в модальну рамку включаються додаткові елементи – те, з чим порівнюється, ознака, за якою дається порівняння, мотивування порівняння і т.д.

Наприклад: However, two top-loaders, the top-rated Kenmore and a high-rated GE, were gentler than most top-loaders in our tests.(“Consumer Reports”)

Предмети, які описуються в наведеному прикладі (top-loaders) описуються за допомогою таких оцінних прикметників як top-rated (most popular with the public [61:1264]) і high-rated (important [61:565]).

Як можна побачити, оцінна структура складається з різних елементів, що відображають її складну будову в інтенсіональному світі.

Модальна рамка оцінки відноситься до прагматичного аспекту висловлювання, однак вона тісно пов’язана і з семантикою оцінної структури, але прагматичний і семантичний фактори не завжди можна розрізнити. Так, якщо суб’єкт оцінки і предикат думки можна впевнено віднести до модальної рамки, то об’єкт оцінки завжди входить і в семантичну (дескриптивну) структуру висловлювання.

2. Класифікація оцінки: рівні вираження

Класифікацію типів оцінки, основану на видах об’єктів і семантиці слова good, запропонував Х. фон Врігт.[13:27] Він виділяє шість „форм добра”:

інструментальне: a good knife, clock і т.д.;

Наприклад: A very good phone combining a cordless handset with corded handset in base…(“Consumer Reports”)

технічне: a good driver, speaker;

Наприклад: But the Klamath is parched only at the top, where all the good farmland is. (“Outside”)

медичне, включаючи такі об’єкти, як очі, серце, пам`ять;

Наприклад: Again, we see it as perfectly justified when someone with a good natural singing voice takes pride in his singing has more to do with talent than with effort and training. (“London Review of Books”)

утилітарне, під яким розуміється корисність для певної мети: a good plan, accident, a good opportunity, news;

Наприклад: The good news about our nation’s vast array of lakes, rivers, castal seas, aquifers, and wetlands is that, at press time, none of it was burning. (“Outside”)

гедоністичні: a good smell, taste, dinner, weather;

Наприклад: I’ve gotten used to the guarded entrance to the base and the constant ID checks, but I still think it’s bizarre to see men and women in camouflage at the grocery