Виразність мови залежить від її фразеології.
Дискурсивні маркери утворюють окрему групу мовних одиниць – носіїв особливого, процедурного значення, сутність якого визначається при співвіднесенні висловлюання, яке містить дискурсивний маркер, з іншими висловлюаннями. Дискурсивні маркери позначають локальне або глобальне відношення між сегментами діалогу. Когерентна функція дискурсивних маркерів реалізується на трьох структурних рівнях дискурсу: семантичному, прагматичному і топікальному. Відповідно, виділяються семантичні маркери, які співвідносять дві суміжні пропозиції, прагматичні маркери, які є виразниками зв’язку між двома суміжними мовленнєвими актами, і топікальні маркери, які утворюють глобальні когерентні відношення і виступають засобами тематичної організації діалогу.
На семантичному рівні дискурсивні маркери зосереджують увагу реципієнта на логічній або хронологічній послідовності подій і поділяються на п’ять груп: причинні, наслідкові, протиставні, доповнювальні та темпоральні. На прагматичному рівні дискурсивні маркери сигналізують каузальні та контрастивні прагматичні зв’язки між висловами. На топікальному рівні дискурсивні маркери поєднують дистантно розташовані сегменти діалогу і профілюють зв’язок між макропропозиціями, фокусуючи увагу читача/слухача на найбільш вагомих, виділених з погляду автора/мовця сегментах інформації.
У тексті дискурсивні маркери реалізують стратегії встановлення дискурсної межі, виступаючи сигналами розрізнення фігури та фону, тобто виділених та другорядних інформаційних сегментів. Оскільки зміст виділеного сегмента характеризується динамічністю, він визначається як траєктор/фігура. Зміст відтіненого сегмента відповідає коментареві, тому трактується як орієнтир/фон. Функція дискурсивного маркера полягає у відбитті зв’язку між структурами відношення, маркуванні ментальної території між траєктором та орієнтиром.
Текстова суб’єктивно-оцінна модальність – це не граматична, а функціонально-семантична категорія, що виражається через характеристику описуваного, сентенції автора, розподіл відрізків тексту, актуалізацію окремих частин тексту тощо. На формування і характер модальності тексту впливають такі екстралінгвістичні фактори, як сам об’єкт, особистість автора, особливості його світосприймання тощо, що відображені в мовних засобах.
Отже, у динамічному плані дискурс виражається широким контекстом на семантико-змістовому рівні тексту. В цьому випадку оцінно-мовні засоби дотекстового рівня виступають як маркери змістової оцінки тексту.
Список використаної літератури
Аболіна Т.Г. Етика.-Київ: Либідь, 1992.-326 с.
Андрійко В.І. Проблема соціальної оцінки прикметників сучасної німецької мови.- В кн.: Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов”янських мов.-Київ: КДІІМ, 1991.-с. 83-88
Аникина Н.А. Средства усиления эмоционально-експресивной окраски фразеологических единиц в тексте.- В кн.: Семантика лингвистических единиц в языке и речи.-Курск, 1990.-с. 3-9
Антипова Е.Я. Пособие по английской интонации.- Москва: Просвещение, 1985.- 224 с.
Антощенко В.В. Эксплицитное выражение негативной оценки в политическом комментарии //Текст как важнейшая единица коммуникации (в диахронии и синхронии).-Киев: КГПИИЯ, 1984.- с.65-69
Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языковю.- Москва: Просвещение, 1989.- 256 с.
Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка.- Москва: Высшая школа, 1986.- 296 с.
Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка.- Ленинград: Просвещение, 1981.- 295 с.
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - Москва: Советская энциклопедия, 1969.-607с.
Білодід І.К. Сучасна українська літературна мова. – Київ: Наукрва думка, 1969. – 583 с.
Васильев В.А. Фонетика английского языка.- Москва: Высшая школа, 1980.- 225с.
Войтко В.І. Психологічний словник.-Київ: Вища школа, 1982.-365с.
Вольф Е.М. Функциональная семантика оцінки.-Москва: Наука, 1985.-225с.
Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – Москва: Наука, 1981. – 137 с.
Ганич Д.И., Олейник И.С. Русско-украинский словарь.-Киев: Главная редакция украинской советской энциклопедии, 1979.-1012 с.
Гніздечко О.М. Авторизація наукового дискурсу: комун6ікативно-прагматичний аспект//Авторефт.- Київ, 2005.- 20с.
Гончарова Н.В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу. Автореферат.- Київ, 2002.- 19с.
Гуляр Т.В. Коммуникативные оценочные действия в иллокутивных и перлокутивных актах//Высказывания и дискурс в прагмалингвистическом аспекте.- Киев: КГПИИЯ, 1989.-с.115
Деева И.М. Проявление оценочности в тексте//Коммуникативные аспекты значения.-Волгоград, 1990.-с.113-125
Єфімов Л.П. Стилістика англійської мови.-Вінниця: Нова книга, 2004-239 с.
Иваненко В.К. Изучение синтаксиса.-Киев: Радянська школа, 1991.-158с.
Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. - Москва: Высшая школа, 1971.- 366 с.
Ильиш Б.А. Строй современного английского языка.- Ленинград: Просвещение, 1981.- 295 с.
Ільченко О.М. Етикетизація англомовного наукового дискурсу. Автореферат.- Київ, 2002.- 32с.
Кібенко В.А. Конотація як засіб вираження оцінки в газетно-публіцистичних текстах//Взаємодія одиниць різних рівнів германських, романських і слов”янських мов.-Київ: КДІІМ, 1991.-с.126-130
Коваль А.П. Культура ділового мовлення.- Київ: Вища школа, 1997.- 295с.
Коваль А.П. Слово про слово.-Київ: Радянська школа, 1986.-384с.
Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів.-Київ: Вища школа, 1997.-269с.
Козирева М.С. Чинник слухача в англомовного неофіційному діалогічному дискурсі//Автореф.- Харків, 2006.- 20с.
Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов.- Вінниця: Нова книга, 2004.-460 с.
Кухаренко В.А. Практикум по стилистике английского языка. - Москва: Высшая школа, 1986.- 144 с.
Левчук Л.Т. Естетика.- Київ: Вища школа, 2000.- 399с.
Мартынов В.В. Категории языка.- Москва: Наука, 1982.-191с.
Мороховский А.Н. Стилистика английского языка. - Киев: Вища школа, 2984.- 247 с.
Нелюба А. Теорія і практика ділової мови.- Харків: Акта, 1997.- 191с.
Никифорова Р.В. Оценка в речевых актах совета//Высказывание и дискурс в прагматическом аспекте.-Киев: КГПИИЯ, 1989.-с.70-72
Паламар Л.М. Кацавець Г.М. Мова ділових паперів.-Київ: Либідь, 1994.-207с.
Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации.- Киев: Фитоцентр, 2002.- 336с.
Семчинський С.В. Загальне мовознавство.-Київ: ОКО, 1996.- 413 с.
Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка.- Москва: Астрель, 2003.-221 с.
Уфимцева А.А. Лексическое значение. Принцип семиологического описания лексики.- Москва: Наука, 1986.-375с
Филиппова И.В. Односоставные предложения эмотивно-оценочного значения в английском языке.- Киев: Вища школа, 2985.- с.65-67
Шведов Н.Ю. Русская грамматика 2. - Москва: Наука, 1982. – 710 с.
Ярцева В.Н. Большой энциклопедический словарь.- Москва: Высшая школа, 2000.- 1348 с.
Alexander L.G. Longman English Grammar. – Longman and New York: Longman, 1988. – 374 p.
Broughton Geoffrey. Penguin English Grammar A-Z for Advanced Students. - Moscow: High School Publishing House, 1990.-552 p.
Celce-Murcia Marianne. The Grammar Book. – Boston: Heinle and Heinle Publishers, 1983. – 655 p.
Close R.A. Reference Grammar for Students of English.