Словотвірна семантика фемінітивів художнього стилю української мови XVII століття

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. Словотвірна семантика

в центрі сучасних лінгвістичних досліджень 7

РОЗДІЛ ІІ. Словотвірна семантика фемінітивів 14

2.1. Типи словотвірних значень фемінітивів 14

2.2. Семантика і словотвір фемінітивів

художньої мови ХVІІ століття 25

2.3. Дериваційна семантика фемінітивів

художньої мови ХVІІ століття 31

РОЗДІЛ ІІІ. Словотвірна семантика

фемінітивів у контексті словотвору 37

фемінітивів української мови ХVІ-ХVІІ століть

ВИСНОВКИ 43

СЛОВНИК ФЕМІНІТИВІВ 47

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53

ВСТУП

Словотвір як окрема лінгвістична дисципліна виокремився приблизно в 60-х роках ХХ століття. Основоположник української дериватологічної науки І.І.Ковалик виділи такі три напрями в дослідженні словотвору: синтаксичний (трансформаційний), пов'язаний із дослідженням Н.Холмського, який розглядав структуру й семантику похідних як результат породження різних синтаксичних конструкцій; ономасіологічний, започаткований дослідженнями чеського мовознавця М.Докуліла, який проаналізував словотвір з погляду номінації; функціонально-семантичний, що синтезує досягнення трансформаційного та ономасіологічного підходів і на передній план виносить проблеми, пов’язані із семантикою, функціонуванням і творенням слів у живому мовленні Ковалик І.І. Вчення про словотвір. – Вип. 1. – с.43..

Питання словотвірної семантики, розглядувані ще до І.І.Ковалика і самим професором Коваликом, набули особливої актуальності в сучасних лінгвістичних студіях, адже усім мовознавцям відомо, що будь-який мовний процес відображає не тільки зміни у структурі лінгвістичних одиниць, а й зміни в їх семантиці. Тому й проблема словотвірної семантики дериватів займає одне із визначальних місць в сучасній дериватології. На сьогодні залишається багато нез’ясованого і суперечливого в розумінні закономірностей формування значень дериватів, сутності і природи словотвірної семантики, особливостей її структурування і співвідношення з лексичною та граматичною, засобів вираження словотвірного значення і способу його існування. Зумовлено це різними аспектами вивчення словотвору, завданнями і метою досліджень, застосуванням різних концептуальних засад, а також наявністю у словотвірній системі різноманітних за ступенем узагальнення й абстрагування та функціональним навантаженням одиниць, семантично релевантних у словотворі.

Вагомими дослідженнями зі словотвірної семантики в українській лінгвістиці є праці В.В.Грещука, І.І.Ковалика, Н.Ф.Клименко, В.О.Горпинича, М.П.Лесюка, Г.П.Циганенко та інших, в зарубіжному мовознавстві – М.Догуліла, Г.Винокура, В.Лопатіна, О.Земської, І.Улуханова, М.Янценецької, О.Кубрякової та інших. Вони давали визначення словотвірному значенню, досліджували структуру й сутність словотвірної семантики, типи словотвірних значень, етимологічну, словотвірну, семантичну структуру різних дериватів.

Однак теоретичні питання словотвірної семантики до сьогодні остаточно не розв’язані, і не досліджені повною мірою словотвірні значення різних за структурою дериватів впродовж усього періоду розвитку української мови.

Однією із малодосліджених на рівні словотвірної семантики груп слів на сучасному етапі є іменники зі значенням жіночої статі. Такі слова були уже неодноразово об’єктом окремих дериватологічних досліджень (див. праці І.Ковалика, І.Фекети, І.Олійника, І.Фенька, П.Білоусенка, О.Загнітка, С.Семенюк, М.Брус, Я.Пузиренко та інших). Натомість до словотвірної семантики фемінітивів майже не зверталися в українській лінгвістиці. Разом з тим, деякі вчені не оминали повністю у своїх дослідженнях цієї проблеми. Так, глибоко проаналізовані семантичні особливості словотвору фемінітивів на основі пам’яток XVI-XVII століть у роботах М.П.Брус Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с. 23-32; Брус М.П. Словотвірна семантика фемінітивів української мови XVI-XVII ст. // Актуальні проблеми українського словотвору. Збірник статей // За ред. В.В. Ґрещука. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – с. 403-413.

. Але вповні словотвірна семантика фемінітивів української мови ще не вивчена і не відображена в комплексному системному дослідженні, для підготовки якого необхідна клопітка, посильна і багатоступенева праця не одного покоління учених.

Особливості української мови (в різних її формах – діалектній, просторічній, розмовній, поетичній тощо) яскраво відображаються найменуваннями жінок. Попри те, що назви жінок неодноразово вивчалися в українській мові та зарубіжній лінгвістиці Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с. 10-23., на сучасному етапі визріває ще чимало проблем, пов’язаних з цією групою слів. Актуальним сьогодні є дослідження фемінітивів на рівні окремих текстів – їх словотвірних, семантичних, функціональних та інших особливостей не тільки у творах сучасної української мови, а й у давніх пам’ятках. Тому саме мова художніх творів XVII століття, зокрема назви жінок, зафіксовані в них, були обрані для виконання дипломної роботи.

Отже, метою дипломної роботи стало вивчення словотвірної семантики фемінітивів художнього стилю української мови XVII століття.

Об’єктом дослідження в роботі є іменники на позначення жінок, зафіксовані в різних художніх творах української мови XVII століття.

А предметом дослідження стала словотвірна семантика зафіксованих іменників-назв жінок.

Мета дипломної роботи зумовила постановку і розв’язання в ній таких завдань:

опрацювати необхідну наукову літературу з метою коротко розкрити історію вивчення словотвірної семантики у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві;

зафіксувати в різних за жанрами пам’ятках художнього стилю апелятиви зі значенням особи жіночої статі;

упорядкувати фемінітиви за лексичною семантикою і словотвірною структурою;

проаналізувати способи творення похідних слів, особливості різних за структурою дериватів;

дати ґрунтовний аналіз словотвірних значень фемінітивів;

визначити місце зафіксованих дериватів зі значенням фемінітивності в контексті словотвірної семантики таких слів української мови XVI-XVII століть.

У процесі виконання вказаних завдань було визначено в дипломній роботі вступ, три розділи, список фемінітивів і список використаної літератури.

РОЗДІЛ І

Словотвірна семантика

в центрі сучасних лінгвістичних досліджень

Перші спроби дослідження словотвірної семантики належать Г.О.Винокуру. Найгрунтовнішими є його міркування про те, що «значення слів із похідною основою завжди можна визначити