У сучасній дериватології інтегруючим для всіх дефініцій словотвірного значення залишається експліцитна чи імпліцитна вказівка на те, що в його основі лежить семантичне співвідношення між похідним та твірним словами. А.П.Соболєва вказувала на те, що при утворенні словотвірних значень головна роль належить категоріальним значенням Соболева П.А. Словообразовательная полисемия і омонимия. – М.: Наука, 1980. – с. 17.. У найзагальнішому вигляді словотвірне значення слід розглядати, як «субстанцію, що має відношення до ознаки», «субстанцію, що має відношення до процесу», «субстанцію, що має відношення до іншої субстанції» Соболева П.А. Словообразовательная полисемия і омонимия. – М.: Наука, 1980. – с. 17.. Як взаємодію загальнокатегоріальних, частиномовних значень пояснює словотвірне значення В.М.Хохлачова, для якої словотвірне значення – це таке явище, яке зумовлене внутрішнім співвідношенням похідних і твірних як одиниць частин мови Хохлачева В.Н. Словообразование существительных в русском языке: автореф. …д-ра филол. наук. – М.: Наука, 1976. – с. 31-32.

.

В основі більшості інтерпретацій словотвірного значення лежить співвідношення лексичних значень похідного та твірного, проте саме співвідношення, як і те, що є носієм словотвірного значення і які компоненти його формують, трактується по-різному.

Український дериватолог І.І.Ковалик відзначав, що словотвірне значення – це абстрактне узагальнене значення мотивованого слова, що ґрунтується на співвідношенні семантики похідного (мотивованого) і твірного (мотивуючого) слова та виражається певними внутрісловесними словотворчими засобами – відповідним типом мотивуючої твірної основи та афіксами. В ієрархії смислової структури слова словотвірне значення (загальне і часткове) займає проміжне місце між частиномовним і лексичним значенням слова. Усі часткові словотвірні значення як видові (підрядні) підпорядковуються та об’єднуються в загальному словотвірному значенні як родовому (надрядному). У сфері мови словотвірні значення являють собою компактну словотвірну системну цілісність, якій підпорядковані певні групи слів з однаковим словотвірним значенням. А в мовленні конкретному мотивованому утворенню властиве його індивідуальне лексичне значення (навіть у полісемантичних словах), на основі якого шляхом абстрагування вводиться відповідне часткове чи загальне словотвірне значення, виражене певними внутрісловесними словотворчими засобами даного слова Ковалик I.I. Семантична будова слова в сфері мови і мовлення // Студії з мовознавства. – К.: Вища школа: зб. наук. праць. – Запоріжжя: Запорізький ДПУ, 1975. – с. 18-19..

На думку професора В.В.Грещука, словотвірне значення – усталена й типізована в мовній свідомості на базі узагальнення регулярно повторюваних відношень між однорідними похідними словами та їх твірними семантична категоріальна величина, складно структурована відповідно до внутрішніх різновидів деривації, із закріпленими за нею мовною практикою словотвірними формантами, яка служить засобом субкатегоризації або перекатегоризації частиномовного значення Ґрещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. – Івано-Франківськ: Плай, 1995. – с. 36.

.

Для Г.П.Циганенко словотвірне значення – це інтуїтивно встановлювана на певному рівні абстракції пошукувана величина, яку необхідно вивести на основі співвідношення твірного слова з похідним. У плані змісту воно являє собою референтне значення похідного слова (ряду слів), тобто вказівку на відображений в свідомості елемент об’єктивної дійсності , об’єкт (клас об’єктів) назви, а в плані вираження – значення, виражене двочленною структурою деривата Циганенко Г.П. Словотвірне значення як категорія дериватології // Словотвірна семантика східнослов’янських мов. – К.: Наук. думка, 1983. – С.5..

Мова, за словами В.М.Русанівського, є фіксатором пізнавальної дійсності, «поява нової назви в мові свідчить про завершення пізнавального процесу». У цьому процесі словотвірне значення є лише одним з конститутивних чинників і виконує належну йому функцію в інтеграції з частиномовним та лексичним значеннями. Словотвірне значення у мисленнєво-мовленнєвому акті виконує функцію конкретизації, деталізації частиномовного значення як класифікатора й категоризатора пізнаваної об’єктивної дійсності на шляху до становлення індивідуального лексичного значення або його перекатегоризації. Звідси і наявність словотвірних значень різного типу узагальнення, що тією чи іншою мірою знайшли відображення в теорії загальних і частиномовних словотвірних значень Русанівський В.М.Структура лексичної і граматичної семантики. – К.: Наукова думка, 1988. – с. 8.

.

Як уже відзначалося, словотвірне значення є лише одним із семантичних компонентів у складній структурі лінгвалізації об’єктивної дійсності, опосередкованої поняттєво-категоріальною структурою мислення. Стверджувати, що мотивовані слова набувають типових словотвірних значень, що словотвірне значення закладено в кожному окремому похідному слові є правильно, однак недостатньо, оскільки з цього не випливає, в який спосіб слово набуває словотвірного значення і найважливіше, – для чого набуває такого значення.

У семантичній структурі слова словотвірне значення поєднується з іншими значеннями і насамперед з лексичним та частиномовним. Лексичне значення – це індивідуальне значення кожного слова. Його мають усі слова – похідні й непохідні. Словотвірне значення – значення похідності, воно властиве ряду однотипно побудованих слів. Таке значення закладене в кожному окремому похідному слові. Відношення твірного до похідного виступає як відношення лексичної мотивації, а відношення похідного до однотипно побудованих слів – як відношення структурної мотивації. Похідність встановлюється шляхом визначення словотвірної структури слова, вичленуванням формантної і мотиваторної частин. За допомогою подвійного зіставлення визначається значення форманта і значення мотиватора. Значення похідного, яке розкривається через семантику твірного, розглядається іноді як словотвірне Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: навч. посіб. – К.: Вища школа, 1999. – с. 153. .

Складові словотвірної