Мутаційні жіночі деривати мають словотвірні значення “жінка за процесуальною ознакою, названою твірним словом”, “жінка за статичною ознакою, названою твірним словом”, “дружина чоловіка за діяльністю, названою твірним словом” і “дочка чоловіка за діяльністю, названою твірним словом”. У формуванні фемінітивів з такими словотвірними значеннями беруть участь суфікси -к-а, -лиц-а, -ниц-а, -н-а, -евн-а, -овн-а, -ин-ая, -их-а, -ов-ая тощо, напр.: ворожити - ворожка, доити - доилица, пань - панна “дочка пана”, царь - царевна “дочка царя”, воить - войтовна “дочка війта”, староста - старостиная “дружина старости”, коваль - ковалиха “дружина коваля”, гтмань - гтмановая “дружина гетьмана” Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с. 27..

До мутаційних жіночих дериватів, на нашу думку, відносяться і фемінітиви, утворені способом осново-, словоскладання. При формуванні їх відбувається перехід словосполучення в однослівну конструкцію шляхом злиття основ із порушенням лексичного значення вивідної сполуки. Особливості деривації складних фемінітивів позначається і на їх словотвірному значенні. У дериваційному значенні таких іменників відображаються значення основ вихідного словосполучення з урахуванням особливостей властивих їм валентних зв’язків. Деякі мовознавці вважають, що складним дериватам притаманний особливий тип словотвірного значення – єднальний. Однак в основі формування словотвірного значення складних фемінітивів лежить не лише характер процесу їх творення, але й співвідношення значень твірного і похідного. Частина фемінітивів мають значення, відмінні від значень вивідних сполук, напр.: Бога родити - богородица. Окремі складні жіночі назви спільні за семантикою з твірними словосполученнями, зокрема з тими, стрижневим словом яких є фемінітиви, напр.: Бога отроковица - богоотроковица, присная дhва - приснодhва. Незважаючи на це, вони виражають значення також не цілком відповідні значенням вивідних сполук: семеми їх значень розчленовано представлені у семантичній структурі словосполучень Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с. 28..

Мутаційним словотвірним значенням характеризуються ще фемінітиви, утворені способом субстантивації прикметників і дієприкметників, оскільки вони, як й інші мутаційні деривати, набувають у процесі деривації значень, відмінних від значень твірних слів, напр.: кохана - кохана “дівчина, яку кохають”, воевода - воеводиная “дружина воєводи” Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с. 27-28..

Зауважимо, серед фемінітивів виділяються моносемантичні і полісемантичні номінації. Основну частину фемінітивів становлять однозначні слова, які мотивуються різними за семантичною структурою основами – моносемантичними та полісемантичними. Більшість однозначних фемінітивів зумовлюється моносемантичними словами, реалізуючи модифікаційне або мутаційне словотвірне значення, напр.: учитель - учителка, небожчикъ - небожчица, малжонокъ - малжонка, селянинъ - селянка, земянинъ - зе(м)янка, теща - тещейка, князь - княжна “дочка князя”, король - королевна “дочка короля”, цhсарь - цhсаровна “дочка цісаря”, писарь - писарвая “дружина писаря”, маршалокь - маршалковая “дружина маршалка”, староста - старостянка “дочка старости”, попь - попадица “дружина попа”. Кілька однозначних жіночих імен мотивується багатозначними словами, напр.: дівка “молода дівчина”, “служниця”, “дочка” - дівойка “молода дівчина” Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с. 25-26..

Частина жіночих дериватів належить до полісемантичних слів. Вони відзначаються різною семантичною співвіднесеністю з мотивувальними словами. Деякі з них утворюються від однозначних слів, реалізуючи їхні значення і набуваючи додаткових значень у процесі деривації, при цьому характеризуються неоднаковими словотвірними значеннями. Напр., слово товаришка, мотивоване іменником товаришъ “товариш”, у значенні “товаришка” має модифікаційне значення, а в значеннях “дружина”, “співправителька” – мутаційне значення Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с. 25-26..

Складніші семантичні відношення наявні між багатозначними жіночими дериватами і полісемантичними твірними словами. Одні з таких багатозначних фемінітивів розвивають усі або кілька значень вивідного слова, виступаючи модифікаційними утвореннями. Напр., слово арендарка “орендарка”, “шинкарка, корчмарка”, мотивуючись іменником арендар з відповідними значеннями “орендар”, “шинкар, корчмар” є модифікаційним дериватом; слову бабка “мати батька або матері”, “стара віком жінка”, “повитуха”, зумовленому фемінітивом баба “мати батька або матері”, “стара віком жінка”, “взагалі жінка”, “повитуха”, “ворожка”, притаманне також модифікаційне значення. Інші полісемантичні фемінітиви, реалізуючи всі або окремі значення твірних слів, набувають ще додаткових значень, що спричинює формування у них неоднорідної словотвірної семантики. Напр.: слово жонка зі значеннями “особа жіночої статі”, “дружина” при мотивації іменником жона “особа жіночої статі”, “дружина” є модифікаційним дериватом, а зі значенням “служниця” – мутаційним Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с.26..

Отже, деякі багатозначні фемінітиви за одними лексико-семантичними варіантами є мутаційними дериватами, оскільки виражають відмінні від мотивувальних слів значення, а за іншими лексико-семантичними варіантами – модифікаційними утвореннями, бо характеризують жінок за тими ознаками, які виражені співвідносними номінаціями, напр.: крамар - крамарка “дружина крамаря”, “крамарка”, князь - княгиня “дружина князя”, “титул княгиня”. Такі