Полісемантичні фемінітиви за вторинними значеннями можуть виступати мутаційними утвореннями, якщо такі фемінітиви аналізувати як лексико-семантичні деривати, що не виключається. У такому разі значення похідних фемінітивів мотивуватимуться їх первинним значенням, напр.: дівка “молода дівчина” – дh вка “дочка”, “служниця”.

Встановленням різновидів словотвірних значень жіночих дериватів, специфічних особливостей кожного різновиду не вичерпується проблематика закономірностей формування словотвірної семантики особових фемінітивів.

Важливим аспектом аналізу деривації жіночих назв є виявлення і формулювання словотвірних значень. Виведення словотвірних значень особових фемінітивів ґрунтується на трансформації смислового обсягу похідних слів у певні синтаксичні конструкції, які відбивають ономасіологічну структуру найменувань. Однотипність таких перетворень свідчить про наявність спільних словотвірних значень. Встановлення синтаксичних конструкцій базується на перифразуванні змісту жіночих дериватів. Перефразуванням вважається заміна похідного слова на словосполучення, яка містить твірне слово та інше слово чи сукупність слів, що мають значення, властиве форманту похідного Див.: Ґрещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. – Івано-Франківськ: Плай, 1995. – с. 10-11..

Перифразування поняттєвого змісту похідних фемінітивів специфічне для кожного виду семантичної деривації жіночих номінацій: модифікаційного і мутаційного. Залежно від семантики словотворчих засобів, особливостей їхньої сполучуваності з твірними словами, модифікаційні фемінітиви поділяються, як зазначалось, на деривати зі значеннями жіночості і гіпокористичності Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с. 28-29..

Смисловий обсяг модифікаційних дериватів зі значенням жіночості ґрунтується на набутті у словотворчому акті означуваним поняттям семи “жіноча стать”. Перифразою для них виступає словосполучення, яке складається з твірного слова – мотиватора і загальної жіночої назви – модифікатора, або складнопідрядне синтаксичне утворення з тими самими компонентами, причому у головній частині знаходиться модифікаційний компонент, а в підрядній частині конкретизується значення мотивувального компонента. Напр., дериват пекарка має значення “жінка-пекар”, або “жінка за родом діяльності, названим твірним іменником чоловічого роду”, слово католичка – значення “жінка-католик” чи “представниця тієї релігійної віри, яка позначена твірним словом”, назва чехиня – значення “жителька Чехії” або “представниця тієї нації, яка названа твірним словом” Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с.29..

Як видно з прикладів, перифразування змісту модифікаційних жіночих дериватів зі значенням жіночості неоднакове. На таку особливість словотвірної семантики фемінітивів звертав увагу А.Д.Звєрєв. Він зазначав, що слова типу вчителька, поетеса утворюються внаслідок модифікації чоловічих номінацій і мають значення “жінка-вчитель”, “жінка-поет”. Твірні іменники чоловічого роду таких фемінітивів вживаються на позначення обох статей, тоді як слова на зразок московка, грузинка семантично мотивуються, як і співвідносні з ними маскулінні назви, іменниками у формі множини. При цьому семантична мотивація фемінітивів, на його думку, відображається у перифразах “жителька Москви”, “жителька Грузії”, а структурно-семантична – у перифразах “особа жіночої статі серед москвичів”, “особа жіночої статі серед грузинів”. У такому разі, вважає мовознавець, назви московка, грузинка можуть трактуватися як деривати з мутаційним значенням Звєрєв А.Д. Словотвірне значення в семантичній структурі похідних // Мовознавство. – 1988. – № 1. – С.25.. Однак, незважаючи на незначні відмінності у перифразуванні змісту вказаних мовознавцем фемінітивів, всі вони характеризуються модифікаційним словотвірним значенням Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с.29.

Поняттєвий зміст жіночих дериватів із значенням гіпокористичності базується на вираженні суб’єктивної оцінки, емоційно-експресивного ставлення до означуваного. Для фемінітивів з таким значенням перифразою є атрибутивна сполука, до складу якої входить твірне слово жіночого роду – мотиватор і якісний прикметник – модифікатор, що представлений імпліцитно у структурі перифрази, виступаючи показником характеру вияву ознаки. Мотиватором гіпокористичних утворень виступають стилістично нейтральні слова, до яких приєднується ознака пестливості або здрібніло-пестливості, напр.: лагідна мати - матонька; маленька, хороша цорка - цорєчка) Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові XVI-XVII століть: словотвір і семантика. Дисертація на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. – Івано-Франківськ, 2001. – с.30..

Основою мутаційної деривації жіночих номінацій, як було відзначено, є творення слова з новим лексичним значенням. У зв’язку з цим мутаційні жіночі деривати і їхні твірні основи представляють різні об’єкти номінацій, поняттєвий зміст яких відображається у перифразі. Для мутаційних особових фемінітивів перифраза відзначається неоднаковим формулюванням. Характерною перифразою для фемінітивів, які іменують дружин і дочок за діяльністю чоловіків і батьків, є атрибутивна сполука, у якій на ономасіологічну базу вказує прикменник чи іменник чоловічого роду, що цілком або частково входить у структуру деривата, а на ономасіологічну
ознаку – загальна жіноча назва, імпліцитно виражена у структурі фемінітивів. Напр., царева - царева дружина чи дружина царя, воєводянка - воєводина дочка або дочка воєводи. Перифраза мутаційних дериватів може розгортатися ще у синтаксичну конструкцію з конкретизацією ономасіологічної ознаки, напр., “дружина чоловіка за саном, названим твірним словом” (чашниковая, подстолиная тощо). Така перифраза властива і фемінітивам, які походять від слів іншої частини мови. Напр., перифразою для деривата прачка, мотивованого дієсловом прати, є “жінка за діяльністю, названою твірним словом” Див.: Брус М.П. Загальні жіночі особові номінації в українській мові