Трохи інша ситуація у вибірці, де рідною мовою вважається російська чи якась інша. Респонденти компетентні в знанні рідної мови. Однак сам факт їх проживання в західному регіоні робить сферу її використання лише в сім’ї, навчальному закладі, близькому оточенні тощо. Але респонденти це добре усвідомлюють і не відчувають якогось сильного дискомфорту з цього приводу.

Питання про те, «чому саме Ви вважаєте … мову рідною?», дає змогу визначити чинники цього явища. Основними чинниками було обрано наступні: місце народження, місце проживання, сімейне виховання, походження, друзі і близьке оточення тощо. Причому україномовні досліджувані в більшій мірі наголошують на місці народження і проживання, а російськомовні більш важливими вважають сімейне виховання, походження, близьке оточення.

Етнопсихологічний опитувальник розроблений з метою з’ясування і поглиблення знань про особливості формування етнічної ідентичності, фактори, що цьому сприяли, про характер міжнаціонального спілкування, про рівень розвитку когнітивного і афективного компонентів етнічної ідентичності тощо.

Спочатку з опитуваними була проведена бесіда з метою виявлення їхніх знань про феномен етнічної ідентичності. Бесіда носила характер активної дискусії, в якій слово надавалося кожному учневі і вислуховувалася думка кожного.

Щоб з’ясувати особливості процесу формування етнічної ідентичності були запропоновані запитання «Коли, приблизно, Ви вперше задумались про свою етнічну належність?», «Спробуйте пригадати з якими подіями це пов’язано?».

Розподіл відповідей на питання «Коли, приблизно, Ви вперше задумались про свою етнічну належність?» виглядає наступним чином (входять обидві групи респондентів):

5-9 років – 10 %;

10-14 років – 51 %;

давно – 12 %;

щойно – 8 %;

не думав над цим питанням – 19 %.

Як бачимо, більшість респондентів замислювалися над питанням про свою етнічну ідентичність. Причому найбільша кількість опитуваних назвала вік від 10 до 14 років, тобто підлітковий період, що підтверджує науковий факт, що цілісна «реалізована» ідентичність, усвідомлення її значення в житті кожної людини формується у підлітковому і ранньому юнацькому віці. 8 % опитаних по-справжньому замислися над цим питанням під час проведення інформаційної бесіди і власне дослідження. 19 % досліджуваних взагалі ще не задумувались про це (включно з тими респондентами, що взагалі не дали відповідь на це питання).

Беручи до уваги відповідь на питання «З якими подіями це пов’язано?», можна зробити висновок, що пусковими механізмами до обмірковування стають сімейне виховання, відвідування музеїв національно-прикладного мистецтва, перегляд тематичних телепередач, відвідування різноманітних фестивалів, політична ситуація в країні (зокрема великий вплив на респондентів мала «Помаранчева» революція 2004 р.) тощо.

Для виявлення основних чинників, які впливають на процес етнічної та національної самоідентифікації, було сформульоване питання «Що, на Вашу думку, визначає етнічну належність людини?». Список основних чинників мав такий вигляд: мова, походження, місце народження, місце проживання, сім’я, любов до країни, оточення, звичаї і традиції, світогляд людини, фізичні відмінності, особливості характеру тощо.

Подальше дослідження мало на меті встановити міру впливу тих чи інших чинників на формування позитивної етнічної ідентичності. Список, отриманий від респондентів, був доповнений ще декількома чинниками. Таким чином отримано список з 15 чинників. Перед респондентами було поставлено завдання: «Що для Вас особисто стало визначальним фактором при відповіді на питання про сою етнічну приналежність? Прорангуйте наступні чинники: позначте кожен фактор цифрою від 1 до 15 наступним чином: 1 – найважливіший чинник, 2 – другий за значущістю, 3 – …, 15 – найменш значущий чинник.

Отже, найбільшу роль в становленні ідентичності належить таким чинникам, як «сім’я», «мова», «місце народження», «школа», «культурні традиції». Сім’я є основним чинником, який називають як україномовні, так і російськомовні. Мова в україномовній вибірці займає друге місце, а в російськомовній – тільки четверте. Але все ж входить в п’ятірку найважливіших факторів (див. табл. 2.1.).

Таблиця 2.1. Чинники етнічної ідентифікації.

№ |

Чинники етнічної самоідентифікації | Україномовні респонденти | Російськомовні респонденти

Середнє арифметичне значення | Рангове місце | Середнє арифметичне значення | Рангове місце

1 | Школа | 10,20 | 7 | 10,20 | 3

2 | Сім’я | 13,27 | 1 | 13,30 | 1

3 | Релігійні інститути | 5,77 | 10 | 5,30 | 13

4 | Оточення (друзі, знайомі) | 10,90 | 4 | 8,56 | 6

5 | Інтелектуальна еліта | 7,18 | 9 | 7,67 | 9

6 | Творча еліта | 7,50 | 8 | 6,40 | 11

7 | Місце народження | 11,54 | 3 | 9,20 | 5

8 | Мова | 12,50 | 2 | 10,0 | 4

9 | Громадянство | 10,32 | 6 | 7,89 | 8

10 | Престижність Вашого народу | 4,50 | 11 | 4,40 | 15

11 | Економічні чинники | 4,45 | 12 | 8,10 | 7

12 | Культурні традиції | 10,50 | 5 | 10,30 | 2

13 |