предмета, явища, поняття. У досліджуваних текстах він виявляє надзвичайну смисло- і стилетвірну активність: у сполученні з означуваним, створює такі словесні формули, які вміщують зерно думки, акумульовану енергію, що стає конструктивним чинником формування образу. Наприклад: «зоряне небо», «зоря гаряча», «вода густіша», «чужими хмарами» тощо.
Основним тропом в аналізованих текстах є метафора, значення якої полягає в перенесенні ознак одного предмета на інший за принципом уподібнення чи розподібнення. У художній прозі М.Вінграновського метафори (прості й поширені) виражені різними частинами мови, – допомагають автору розкрити образ у всій його повноті та суперечливості. Наприклад: «літак розсердився», «БілАЗи важко дихали», «сосні зробилося млосно». Проведений аналіз текстів дає підстави стверджувати, що вони становлять окрему лексико-семантичну парадигму, яка передає внутрішній світ героїв.
Семантика кольору у художніх текстах М.Вінграновського відіграє важливу роль для вираження емоційності, образності. Вибір того чи іншого означення кольору, його стилістичне забарвлення втілюються в конкретних образах. В аналізованих текстах назви кольорів вживаються у складі епітетів, порівнянь, антитез, метафор, вони входять до елементів різних стилістичних фігур. У прозі М.Вінграновського вони формують значеннєво-образну тканину тексту. Наприклад: «Порожні гнізда просвічували своїми чорними ребрами на синє небо і так само чорно мовчали».
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що лексико-семантична парадигма – це смисловий стрижень художніх текстів М.Вінграновського, який формує багатство його змісту і характеризується емоційно-експресивним потенціалом.
Список використаної літератури:
1.Антокольський П. Приключения метафори [Заметки поета] ?? Вопросы литературы.– 1977.– №1.– С.188-193.
2.Арутюнова Н.Д. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры ?? Филологические исследования. Памяти академика П.В.Степанова. Москва, Ленинград 1990. – С.513-516.
3. Арутюнова Н.Д.Функциональные типы языковой метафоры. Известия АНСССР. Сер. литература и язык. – 1978. –Т.37.– №4. – С.333-345.
4.Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. – М.: Просвещение, 1975. – С.
111-112.
5.Білоус Д. Гранування слова ?Нотатки про художні засоби поета ? ?? Дніпро. – 1997. – №5-6. – С.136-139.
6.Біляїв В. Тридцять листів Миколи Вінграновського ?? Кур’єр Кривбасу. – 2005. –№1(185). –С.79-104.
7.Вінграновський М.С. Вибрані твори: У 3 т.– Т.3: Повісті й оповідання. – Тернопіль: Богдан, 2004. – 352с.
5.Горобець В.Й. З історії назв кольорів в українській мові ?? Культура слова. – 1977.– Вип.12. – С.59.
6.Гуцало Є. Суворий і ласкавий. До 50-річчя від дня народження М.С.Вінграновського ?? Література. Діти. Час.1986.– С.140-147.
7.Кіт Д. Багатогранний талант ? шкіц до портрета М.Вінграновського ? ??Дивослово. – 2002.– №9. – С.5-7.
6.Кухаренко В. Текст як комунікативна одиниця ?? Кухаренко В. Інтерпретація тексту. – Вінниця: Знання, 2004.– С.72-94.
7.Литвинов В.Д. Латинсько-український словник. – К.: Українські промілеї, 1998. – С.121.
8.Новиков Л.А.Художественный текст и его анализ. – М.: Просвещение, 1988. – С.13.
9.Пустовіт Л.О. Семантика кольору в І.Драча і Б.Олійника ?? Культура української мови : Довідник ? С.Я.Єфманенко, Н.Дзюбишина та ін.; За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – С.259.
10.Словник української мови в 11 томах. – Т.4. – К.: Наукова думка, 1973. – С.225.
11.Ткаченко О.М.Семіотична модель заголовка: [Розгляд заголовку тексту як знака] ?? Іноземна філологія. – Львів, 1988.– Вип.90. – С.26-33.
12.Франко І. Зібрання творів : У 50 томах. – Т.31.– К.: Держлітвидав. 1981.– С.84.
13.Шуляк С.А. Лексико-тематичні парадигми у поетичному ідіолекті Є.Гуцала: Автореферат дис. канд. філол. наук. Спец.10.02.01.– укр. мова – К., 2005.– 21с.
14.Яблоновська-Грищенко Є.Д. Хто є хто? або словничок орнітологічної символіки ?? Жива вода. – 1997. – №8. – С.8.
61.Білодід О.І. Вчення О.Потебні про значення слова. //Мовознавство.– 1967.–№4.– С.27-33.
62.Вовк О.Б. Семантична структура образної номінації// Мовознавство.– 1985.– №5.– С.64-65.
63.Голянич М.І.Внутрішня форма слова і художній текст. – Коломия: Вік, 1997.– С.
64.Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української літературної мови (Семантична структура слова). – Х.: Вища школа, 1976.– 114с.
65.Маслова А.И.О некоторых особенностях художественного текста по сравнению с нехудожественным текстовым материалом.// Язык и культура. 4 междунар. конф.– К., 1996.– С.211-213.
66.Пашунова Л.О. Про виявлення лексико-тематичних орієнтирів у тексті // Мовознавство.– 1986. – №2.– С.57-61.
67.Радзієвська Т.В. Про один із напрямів сучасної лінгвістики тексту // Мовознавство.– 1991.– №3.– С.53-58.
68.Унукович В.В. Про деякі види текстової актуалізації антонімічних пар // Мовознавство.– 1985.– №5.– С.68-70.