Пор. ще назви музичних інструментів і назви виконавців на цих інструментах: Він в оркестрі перша скрипка; валторна, дайте звук; контрабас, вас зовсім не чути.

Деякі з лексико-семантичних об'єднань мають дуже, чітку, строгу системну організацію. Так, скажімо, дієслова, що означають переміщення (рух), — це струнка система, елементи якої розрізняються за трьома ознаками:

1) спосіб руху (йти, їхати, плисти, летіти тощо); 2) характер руху --самостійний, незалежний і несамостійний, залежний (йти, їхати і везти, нести, тягти тощо); 3) напрямок руху (в’їхати, заїхати, з'їхати, виїхати, від’їхати тощо).

Системність лексичного складу зумовлена не тільки комунікативними потребами (при формуванні фрази мовець спершу згадує лексико-семантичне об'єднання, а вже потім відшукує в ньому необхідне йому найточніше слово), а й системністю об'єктивного світу, який відображений у лексиці.

Як будь-яка система, лексико-семантична система базується на відношеннях. Як і в фонології, тут відношення бувають парадигматичними й синтагматичними.

Парадигматичні відношення ~ це відношення між словами на основі спільності або протилежності їх значень. Зокрема, тут можна виділити: 1) відношення смислової подібності (синонімія); 2) відношення смислового проти-ставлення (антонімія); 3) відношення смислового включення (гіпонімія); 4) відношення супідрядності (наприклад: ялина, сосна, кедр, береза, дуб, вільха, осика, клен, явір перебувають між собою в сурядних відношеннях і в підрядному відношенні щодо гіпероніма "дерево") і партитивності, тобто цілого та його частини (сосна — шишка, людина ~ рука, кінь — грива, лисиця - хвіст).

Найбільшими парадигматичними об'єднаннями є лексико-семантичні поля.

Термін „поле", який був запроваджений Г. Іпсеном (1924), застосовується до мовних угрупувань різного типу і обсягу. Поле - це сукупність мовних одиниць, подібних за змістом або за формою. Його основною ідентифікаційною характеристикою є змістовна: за своїм значенням одиниці співвідносяться з певною поняттєвою категорією. Лексико-семантичне поле (ЛСП) включає слова, які належать до однієї і тієї ж частини мови і співвідносяться з поняттєвою категорією на базі спорідненості їх лексичного значення.

Лексико-семантичне поле - сукупність парадигматично пов'язаних лексичних одиниць, які об'єднані спільністю змісту (іноді й спільністю формальних показників) і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ.

Як приклад можна назвати такі лексико-семантичні поля: поле спорідненості, поле переміщення (руху), поле розумової діяльності (мислення), темпоральне (часове) поле, метеорологічне (погодне), поле сприймання, поле температури тощо.

Кожне поле має у своєму складі спільну (інтегральну) ознаку, яка об'єднує всі одиниці поля. Така ознака називається архісемою і виражається лексемою з узагальненим значенням. Щодо названих вище полів такими озна-ками є спорідненість, мислення, темпоральність (час), погода, сприймання, температура. Кожна окрема одиниця лексико-семантичного поля повинна відрізнятися від інших одиниць цього ж поля хоча б однією диференційною ознакою. Наприклад, йти і їхати різняться диференційною ознакою "спосіб руху", йти й ходити — ознакою "одно спрямованість/ різноспрямованість", йти й бігти — ознакою "інтенсивність" тощо.

Спрямованість поля, з одного боку, на сферу поняттєвих категорій, в термінах яких людина осмислює світ, а з іншого боку, на сферу самої мови як семіотичної системи, що призначена для позначення продуктів розумової діяльності, зумовлює специфіку підходів щодо виокремлення лексико-семантичних полів.

Польові структури розподіляються на парцели - більш дрібні складники, представлені тематичними групуваннями, тобто сукупностями одиниць, чиї значення дозволяють специфікувати ряд понять, що входять у загальну категорію, яка є поняттєвою основою поля. Незважаючи на те, що ця проблема була досить глибоко досліджена, низка питань з теорії поля залишається відкритою для дискусії. До них можна віднести питання про принципи структурації полів: як значення одиниць поля пов'язані між собою на його різних поняттєвих ділянках і яким чином ці ділянки поєднуються в межах певної поняттєвої категорії. Вважаємо, що питання пов’язаність лексико-семантичних парадигм і поля також не є до кінця розкритим.

Згідно з критерієм спільності категоріального і сигніфікативного значень, лексичні одиниці (лексико-семантичні варіанти) структуруються в номінативні лексико-семантичні парадигми. Номінативна лексико-семантична парадигма являє собою цілісну, відкриту, динамічну, впорядковану семантичними відношеннями ієрархії, перетину, доповнення систему, яка служить цілям диференційованого позначення семантичного континууму та характеризується домінантою-ідентифікатором лексико-семантичного поля. Наявність у лексичної одиниці диференційних та інтегральних семантичних компонентів зумовлює здатність її лексико-семантичних варіантів (ЛСВ) належати до різних синонімічних рядів та лексико-семантичних груп (ЛСП). Існування схожих ознакових характеристик лексико-семантичного поля і ЛСП не усуває основного критерію, що лежить в основі їхньої диференціації: зумовленості зв'язків елементів. Якщо в полі конституенти об'єднуються на основі спільності позамовних зв'язків, то конституенти ЛСП пов'язані між собою внутрішньомовними відношеннями. ЛСП як мовне оформлення лексико-семантичного поля є інвентаром елементів, пов'язаних структурними відношеннями, що мають семантичну спільність і виконують одну функцію. Принципи структурації ЛСП збігаються з аналогічними принципами структурації лексико-семантичного поля: ЛСП структурується на ядро та периферію.

Лексико-семантичні парадигми не є ізольованими об'єднаннями. Вони пов'язані між собою. Одним із засобів міжпольових зв'язків е багатозначні слова, які окремими своїми значеннями можуть належати до різних полів. Так, скажімо, слово "година" значеннями "час, пора", "60 хвилин" належить до темпорального лексико-семантичного поля, а значенням "гарна сонячна погода" — до метеорологічного поля, слово "підійти" одним значенням належить до лексико-семантичного поля переміщення, а іншим — до поля розумової діяльності (підійти до висновку); уже згадувані слова ??????,